Кількість позитивно налаштованих до Росії українців порівняно з лютим 2018 р. трохи збільшилася (хоча й статистично незначуще) і складає 48% (було 45%). У Росії кількість позитивно налаштованих до України не змінилась і складає 33%. Проте, ставлення населення України до Росії з 2008 року (коли ми почали моніторинг цих питань) залишається кращим,ніж ставлення населення Росії до України.

Найбільший рівень довіри українців до випусків новин на таких каналах як 1+1, ICTV, СТБ, Україна та місцевих телеканалах (33-40%).  Якщо розглядати баланс довіри і недовіри, то першими є ті самі канали, але Україна  поступається місцевим каналом через більш високий рівень недовіри.  Практично для всіх каналів баланс позитивний чи відрізняється від нуля у рамках похибки.  

Найменший баланс довіри до випусків новин на каналах 5-й, Еспрессо, Прямой та NewsOne, кількість тих, хто довіряє приблизно дорівнює кількості тих, хто не довіряє.      

-        Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців, білорусів і росіян, найвищий – до китайців, африканців, арабів і особливо високий рівень упереджень до ромів.

-        З 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав (у 2007 він був найвищим за весь час спостережень), з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і повернувся до рівня 2011 року.

-        На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає).

Євроінтеграційні прагнення населення України і пріоритетність судової реформи після Революції Гідності

• У разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 47,9% жителів країни проголосували б «за», 25,1% проголосували б «проти», а 11,5% утрималися б і не брали участі в голосуванні. Ще 15,5% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання. Таким чином, 65,7% українців, які б узяли участь у референдумі, проголосували б «за» вступ до Європейського Союзу.
• На запитання «Чи потребувала судова система реформування після Революції Гідності в 2013-14 році?» 40,5% респондентів відповіли, що «так, і це було одним з найбільш нагальних завдань». Ще 35,2% респондентів обрали варіант «так, але це було не найголовнішим завданням / були інші, більш актуальні реформи». Частка тих, хто вважає, що потреби в реформуванні не було – 4,6%. Ще 19,7% респондентів не визначилися або відмовилися відповідати на запитання.

Якби вибори Президента України відбувалися у вересні, то з усіх громадян України віком від 18 років –

• 10,6% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  6,5% – за Петра Порошенка,
•  6,5% – за Володимира Зеленського,
•  6% – за Анатолія Гриценка,
•  4,6% – за Святослава Вакарчука