КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Суспільно-політичні настрої жителів України: Квітень 2018 року

З 5 по 19 квітня 2018 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення клієнта провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2004 респонденти, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.

           

Головні результати:

 

  • 45,9% українців вважають, що Україна має йти інтеграційним напрямком вступу до Європейського Союзу. Вважають, що має йти напрямком вступу до Митного союзу – 8,9%. Ще 31,6% українців вважають, що Україні не слід ані орієнтуватися на вступ до ЄС, ані до Митного союзу.

  • Вступ до НАТО підтримують 41,4% населення, не підтримують – 37,8%.

  • 75,3% українців вважають, що керівництво України веде країну в неправильному напрямку. Вважають, що веде в правильному напрямку – 10,4%.

  • Серед 27 громадсько-політичних діячів, які були присутні в списку опитувальника, найкраще ставлення серед населення України мають В. Зеленський (до нього ставляться позитивно 40%, нейтрально – 41% і негативно – 11%) і С. Вакарчук (позитивно – 38%, нейтрально – 42%, негативно – 12%). Позитивний баланс ставлення також має А. Гриценко (позитивно – 24%, нейтрально – 37%, негативно – 21%). До інших діячів зі списку позитивно ставляться не більше 17% і баланс ставлення (практично у всіх випадках) – негативний.

  • Якби вибори Президента України відбувалися в середині квітня 2018 року і в  них брали участь С. Вакарчук і В. Зеленський, то в першому турі більше голосів, ніж інші кандидати (серед кандидатів у списку, переданих респонденту), отримала б Ю. Тимошенко (16,1% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі йдуть – А. Гриценко (12,7%), О. Ляшко (12,2%), П. Порошенко (12,2%), В. Зеленський (10,8%) і С. Вакарчук (9,6%). Різниця у підтримці цих (крім Ю. Тимошенко) кандидатів практично в межах похибки, тобто вони скоріше «ділять» друге місце. Також 8,8% отримав би Ю. Бойко, 8,6% – В. Рабінович.

  • Якби парламентські вибори відбулися в середині квітня 2018 року і в них брали участь партії «Блок С. Вакарчука» і «Слуга народу», до Верховної Ради пройшли б представники восьми політичних сил. Більшу підтримку, ніж інші партії, отримала б ВО «Батьківщина» (14,4% серед тих, хто збирається голосувати і визначився). Далі за рівнем підтримки йдуть «Громадянська позиція» (11,5%), Радикальна партія (11,4%), «Блок П. Порошенка» (9,9%), «За життя» (9,3%), «Опозиційний блок» (9,3%), «Блок С. Вакарчука» (8,6%) і «Слуга народу» (8,4%). Різниця у підтримці цих (крім ВО «Батьківщина») партій практично в межах похибки, тобто вони скоріше «ділять» друге місце.

 

Зовнішньополітичні орієнтації населення України

  • На запитання «Яким інтеграційним напрямком має йти Україна?» відповіді респондентів розподілилися наступним чином:
    • 45,9% обрали варіант «Вступ до Європейського Союзу»,
    • 8,9% – «Вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном»,
    • 31,6% – «Неприєднання ані до Європейського Союзу, ані до Митного союзу»,
    • 12,9% – не визначилися зі своєю думкою,
    • 0,7% – відмовилися відповідати.
  • 41,4% українців скоріше або безумовно підтримують вступ до НАТО. Скоріше або безумовно не підтримують – 37,8%. Ще 20% респондентів не визначилися зі своєю думкою, а 0,9% відмовилися відповісти на запитання.

 

Оцінка дій керівництва країни і топ-проблеми

  • 75,3% українців вважають, що керівництво України веде країну в скоріше неправильному напрямку. Вважають, що веде в скоріше правильному напрямку – 10,4%. Не визначилися зі своєю думкою – 14%, відмовилися відповісти на запитання – 0,3%.
  • На думку українців, із запропонованого переліку проблем першочерговими для України є:
    • Припинення війни на Сході – 61,7% вважають проблему однією з топ-3 першочергових,
    • Створення робочих місць – 33,5%,
    • Підвищення зарплат і пенсій – 31,9%,
    • Подолання корупції – 29%,
    • Зниження тарифів на комунальні послуги – 19,1%.

 

Ставлення до громадсько-політичних діячів

            Респондентам у перебігу інтерв’ю ставився список з 27 громадсько-політичних діячів. Респонденти відповідали, чи знають/не знають вони цього діяча, і якщо знають, то як ставляться до нього: позитивно, нейтрально, негативно. Нижче наведені результати, упорядковані за часткою тих, хто позитивно ставиться до діяча, серед усіх респондентів.

100% у рядку Позитивно Нейтрально Негативно Відмова Не знаю його / її Баланс*
Зеленський Володимир 40.0 41.3 11.0 1.8 5.8 29.0
Вакарчук Святослав 37.6 41.5 12.3 2.1 6.5 25.4
Гриценко Анатолій 24.0 37.0 20.6 1.8 16.6 3.4
Тимошенко Юлія 16.7 23.8 55.9 2.3 1.3 -39.2
Ляшко Олег 16.1 20.3 59.7 1.8 2.1 -43.7
Бойко Юрій 14.7 23.0 44.4 1.4 16.5 -29.6
Рабінович Вадим 13.6 24.5 47.2 1.9 12.8 -33.6
Садовий Андрій 13.3 37.3 31.8 1.8 15.8 -18.5
Гройсман Володимир 12.7 25.4 56.2 3.2 2.5 -43.5
Наливайченко Валентин 11.5 23.5 17.6 1.4 46.0 -6.1
Ярош Дмитро 10.9 25.2 34.9 2.6 26.4 -24.0
Соболєв Єгор 10.7 17.9 10.8 0.6 60.0 -0.2
Порошенко Петро 10.3 13.7 70.8 3.8 1.3 -60.5
Найем Мустафа 9.0 25.0 16.3 2.2 47.5 -7.3
Луценко Юрій 6.1 20.8 61.9 2.3 8.9 -55.8
Білецький Андрій 6.0 15.1 10.6 1.0 67.3 -4.6
Чумак Віктор 5.2 12.5 4.9 0.4 76.9 0.3
Турчинов Олександр 4.9 21.9 63.0 2.6 7.6 -58.1
Лещенко Сергій 4.9 12.6 11.9 1.2 69.4 -7.0
Холодницький Назар 4.5 12.0 9.0 1.5 73.0 -4.5
Тарута Сергій 4.1 23.0 17.2 1.1 54.7 -13.1
Ситник Артем 2.8 12.7 6.7 1.1 76.8 -3.9
Заліщук Світлана 2.2 7.5 4.8 0.3 85.3 -2.6
Скоцик Віталій 1.9 7.6 3.9 0.8 85.9 -2.0
Коболєв Андрій 1.7 5.3 5.4 0.2 87.3 -3.7
Омелян Володимир 1.3 4.9 2.9 0.1 90.8 -1.6
Нефьодов Максим 0.9 4.3 2.5 0.1 92.2 -1.5

* Різниця між часткою тих, хто позитивно ставиться, і часткою тих, хто ставиться негативно.

 

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у першому турі

Попередні коментарі: До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування, дуже часто політичні сили перевіряють електоральні можливості тих чи інших кандидатів навіть якщо вони ще не висловили своїх планів про участь у виборах. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля, чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Наведені далі рейтинги (як президентські, так і партійні) включають, зокрема, В. Зеленського, С. Вакарчука та їхні можливі політичні сили. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, всі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам.

Також при інтерпретації результатів потрібно враховувати статистичну похибку вибірки. Якщо різниця між кандидатами/партіями менша за статистичну похибку, то статистично обґрунтовано не можна стверджувати, хто з них має вищу підтримку.

Ще одним важливим аспектом для коректної інтерпретації є врахування, що наразі усі партії/кандидати мають доволі низький рівень підтримки. Рейтинг окремих партій/політиків не перевищує 8-8.5% серед усього дорослого населення України і разом з цим відрив від партії/кандидата-лідера до другого місці – менший за 2%. Тому в умовах активізації передвиборчої кампанії і враховуючи високий динамізм ситуації в країні, електоральні настрої можуть істотно змінитися.

Якби вибори Президента України відбувалися в середині квітня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  •  8% проголосували б за Юлію Тимошенко,
  •  6,3% – за Анатолія Гриценка,
  •  6,1% – за Олега Ляшка,
  •  6% – за Петра Порошенка,
  •  5,4% – за Володимира Зеленського,
  •  4,8% – за Святослава Вакарчука,
  •  4,4% – за Вадима Рабіновича,
  •  4,3% – за Юрія Бойка,
  •  1,7% – за Андрія Садового,
  •  1,4% – за Дмитра Яроша,
  •  0,9% – за Віктора Чумака,
  •  0,4% – за Андрія Білецького,
  •  5,7% – викреслили б усіх кандидатів, зіпсували б бюлетень,
  • 14% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 29,3% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 1,4% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих кандидатів більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має Ю. Тимошенко. Наступні п’ять кандидатів (від А. Гриценка до С. Вакарчука) мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці кандидати скоріше «ділять» друге місце і всі вони можуть претендувати на вихід у другий тур.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо:

  • 16,1% проголосували б за Юлію Тимошенко,
  • 12,7% – за Анатолія Гриценка,
  • 12,2% – за Олега Ляшка,
  • 12,2% – за Петра Порошенка,
  • 10,8% – за Володимира Зеленського,
  •  9,6% – за Святослава Вакарчука,
  •  8,8% – за Вадима Рабіновича,
  •  8,6% – за Юрія Бойка,
  •  3,3% – за Андрія Садового,
  •  2,9% – за Дмитра Яроша,
  •  1,9% – за Віктора Чумака,
  •  0,9% – за Андрія Білецького.

 

Також респондентам ставилося таке запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декількох кандидатів. Скажіть, будь ласка, за якого або яких кандидатів крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?». Для тих кандидатів, які не є для респондента першим чи додатковим (другим) вибором, додатково ставилося запитання «Ви, у цілому, допускаєте можливість для себе проголосувати за … чи Ви за жодних обставин не голосували б за …?». Поєднавши результати всіх трьох запитань, можна оцінити електоральний потенціал кандидатів (табл. нижче).

Якщо оцінювати потенціал як сумарну підтримку перший/другий вибір, то відносно найбільший потенціал мають Ю. Тимошенко (11,2%) і А. Гриценко (10,3%). Якщо ж порівнювати максимальний потенціал (сума першого/другого вибору та тих, хто в цілому допускають можливість проголосувати за кандидата), то найбільший потенціал буде у С. Вакарчука (26%), В. Зеленського (25%) і А. Гриценка (24,8%).

100% у рядку Перший вибір Другий вибір Не розглядають як перший/другий вибір, але допускають можливість підтримки Категорично відкидають можливість проголосувати Важко сказати Відмова
Тимошенко Юлія 8 3.2 10.4 60.9 16.1 1.4
Гриценко Анатолій 6.3 4 14.6 46.1 27.4 1.6
Ляшко Олег 6.1 3 8.6 67.3 13.5 1.5
Порошенко Петро 6 2 4 74.3 12 1.7
Зеленський Володимир 5.4 3.5 16.1 51.8 21.9 1.3
Вакарчук Святослав 4.8 3.8 17.3 49 23.7 1.5
Рабінович Вадим 4.4 3.2 7.7 63.9 19.3 1.5
Бойко Юрій 4.3 2.4 9.7 60.1 21.9 1.6
Садовий Андрій 1.7 3.4 10.3 57.2 25.2 2.2
Ярош Дмитро 1.4 2 5.8 69.8 19.4 1.5
Чумак Віктор 0.9 1 5.1 54.1 36.8 2.1
Білецький Андрій 0.4 0.7 7.3 52.7 37.2 1.6

 

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України у другому турі

Респондентам у перебігу опитування пропонувалися 22 пари можливих учасників другого туру виборів Президента. Нижче в таблиці наведені результати. Для кожної пари відмічений кандидат, який має підтримку, вищу за статистичну похибку (якщо жоден з кандидатів не відмічений, це означає, що різниця у їхній підтримці – в межах статистичної похибки). Тобто у цій парі цей кандидати станом на середину квітня набрав би більше голосів.

Кандидат №1 % % Кандидат №2 Зіпсують бюлетень Не визначилися Відмова Не голосують
Петро Порошенко 11.8 22.9 Юлія Тимошенко 25.4 16.0 2.0 21.9
Олег Ляшко 17.0 12.9 Петро Порошенко 27.6 17.0 2.4 23.2
Анатолій Гриценко 27.5 11.3 Петро Порошенко 19.7 18.8 2.5 20.3
Юрій Бойко 19.2 14.7 Петро Порошенко 22.3 19.5 2.8 21.4
Петро Порошенко 14.6 19.5 Вадим Рабінович 23.6 18.1 2.6 21.6
Олег Ляшко 11.9 21.3 Юлія Тимошенко 24.0 18.4 2.2 22.1
Анатолій Гриценко 22.0 18.5 Юлія Тимошенко 18.6 19.4 2.1 19.4
Юрій Бойко 13.6 22.1 Юлія Тимошенко 20.6 20.1 2.7 20.8
Юлія Тимошенко 22.1 15.1 Вадим Рабінович 21.8 18.6 2.1 20.3
Святослав Вакарчук 28.6 10.9 Петро Порошенко 21.9 17.5 2.3 18.8
Святослав Вакарчук 23.5 19.8 Юлія Тимошенко 18.1 18.5 2.1 17.9
Святослав Вакарчук 27.1 13.7 Олег Ляшко 20.0 18.4 2.0 18.9
Святослав Вакарчук 20.8 22.5 Анатолій Гриценко 17.2 20.1 2.3 17.2
Святослав Вакарчук 29.0 14.8 Юрій Бойко 16.5 19.9 2.4 17.4
Святослав Вакарчук 28.6 15.2 Вадим Рабінович 17.1 19.9 2.1 17.0
Володимир Зеленський 27.9 13.0 Петро Порошенко 19.8 18.1 2.4 18.8
Володимир Зеленський 24.0 20.3 Юлія Тимошенко 17.7 18.6 2.4 17.0
Володимир Зеленський 26.5 13.5 Олег Ляшко 19.8 19.0 2.7 18.5
Анатолій Гриценко 24.2 20.6 Володимир Зеленський 15.2 20.4 2.3 17.3
Юрій Бойко 14.7 26.1 Володимир Зеленський 17.7 21.2 2.1 18.0
Володимир Зеленський 26.4 15.3 Вадим Рабінович 18.1 20.7 1.9 17.6
Святослав Вакарчук 20.8 17.5 Володимир Зеленський 18.1 22.8 2.0 18.7

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині квітня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

  •  8,5%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  •  6,8% – за партію «Громадянська позиція»,
  •  6,7% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  •  5,8% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  5,5% – за партію «За життя»
  •  5,5% – за партію «Опозиційний блок»,
  •  5,1% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
  •  5% – за партію «Слуга народу»,
  •  2,1% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  1,4% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  1,4% – за Аграрну партію,
  •  1% – за партію «Рух нових сил»,
  •  за інші партії – загалом  4,3%,
  •  4,1% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
  • 12,3% – вирішили не брати участь у голосуванні,
  • 23,1% – не визначилися, за кого голосувати,
  • 1,3% – відмовилися відповідати на запитання.

З цих партій більше, ніж інші, враховуючи статистичну похибку, має ВО «Батьківщина». Наступні сім партій мають підтримку, яка відрізняється практично в рамках похибки, тобто ці політичні скоріше «ділять» друге місце.

 

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині квітня), то отримаємо: 

  • 14,4%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
  • 11,5% – за партію «Громадянська позиція»,
  • 11,4% – за Радикальну партію О. Ляшка,
  •  9,9% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
  •  9,3% – за партію «За життя»
  •  9,3% – за партію «Опозиційний блок»,
  •  8,6% – за партію «Блок Святослава Вакарчука»,
  •  8,4% – за партію «Слуга народу»,
  •  3,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
  •  2,4% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
  •  2,4% – за Аграрну партію,
  •  1,7% – за партію «Рух нових сил»,
  •  за інші партії – загалом  7,3%.

 

Також респондентам ставилося таке запитання, як «Уявіть, будь ласка, що Ви можете віддати свій голос за декілька партій. Скажіть, будь ласка, за яку або які партії крім … [ПЕРШИЙ ВИБІР] Ви б також могли віддати свій голос?». Для тих партій, які не є для респондента першим чи додатковим (другим) вибором, додатково ставилося запитання «Ви, у цілому, допускаєте можливість для себе проголосувати за … чи Ви за жодних обставин не голосували б за …?». Поєднавши результати всіх трьох запитань, можна оцінити електоральний потенціал партій (табл. нижче).

Якщо оцінювати потенціал як сумарну підтримку перший/другий вибір, то відносно найбільший потенціал мають ВО «Батьківщина» (12,7%) і «Громадянська позиція» (11,3%). Якщо ж порівнювати максимальний потенціал (сума першого/другого вибору та тих, хто в цілому допускають можливість проголосувати за партію), то найбільший потенціал буде у «Блоку С. Вакарчука» (27,6%), «Громадянської позиції» (27,4%) і «Слуги народу» (26,5%).

 

100% у рядку Перший вибір Другий вибір Не розглядають як перший/другий вибір, але допускають можливість підтримки Категорично відкидають можливість проголосувати Важко сказати Відмова
Партія ВО «Батьківщина» (Ю.Тимошенко) 8.5 4.2 11.6 58.7 15.5 1.4
Партія «Громадянська позиція» (А.Гриценко) 6.8 4.4 16.2 50.1 20.5 2
Радикальна партія Олега Ляшка 6.7 3.2 8.2 65.6 14.5 1.9
Партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» 5.8 1.9 5.4 73.6 11.7 1.5
Партія «За життя» (В. Рабінович, Є. Мураєв) 5.5 4.1 9.9 58.9 19.8 1.8
Партія «Опозиційний блок» (Ю.Бойко, Б.Колесников, Ю.Вілкул) 5.5 3.7 9.9 61.9 17.3 1.7
Партія «Блок Святослава Вакарчука» 5.1 5.4 17.1 48.8 22.2 1.4
Партія «Слуга народу» (В. Зеленський) 5 5 16.5 50.5 21.2 1.8
Партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ» (А.Садовий) 2.1 3.5 12.8 57.2 22.2 2.2
Аграрна партія України (В.Скоцик) 1.4 1 12.1 53.9 30.3 1.2
Партія ВО «Свобода» (О.Тягнибок) 1.4 2.5 9.8 69 15.6 1.7
Партія «Рух нових сил» (М. Саакашвілі) 1 1.5 6.3 72.6 16.9 1.7
Партія «Народний фронт» (А.Яценюк, О.Турчинов, А.Парубій) 0.8 1 5.8 78.3 12.4 1.6
Партія «Українське об’єднання патріотів «УКРОП» (Т.Батенко, І.Палиця, Б.Філатов) 0.8 1 10.1 64.5 22.2 1.4
Партія «НАШ КРАЙ» (О.Мазурчак, А.Кіссе, С.Кальцев, Ю.Гранатуров) 0.7 0.4 6.3 64.7 26.1 1.9
Партія «Національний корпус» (А.Білецький) 0.5 0.6 6.5 63.2 27.1 2
Партія «Відродження» (В.Бондар, Г.Кернес, В.Хомутиннік) 0.4 1.2 6.4 68.3 22.1 1.5
Соціалістична партія (С. Каплін) 0.4 1.1 9.2 61.1 26.4 1.7
Партія «Основа» (С.Тарута) 0 0.4 5.5 63.2 29 2

 

Окремо можна завантажити повний звіт, який, крім іншого, містить повний опитувальник (повний перелік, порядок і формулювання всіх запитань) разом з розподілами відповідей на всі запитання на рівні України в цілому і окремих 5 макрорегіонів.

Повний звіт

Презентація

 


7.5.2018
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: