КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
тел. 537-3376
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Тіньова економіка в Україні. Результати дослідження 2019 року

Презентація

Дослідження щодо оцінки розмірів тіньової економіки в Україні проводилося у 2019 році Київським міжнародним інститутом соціології в рамках проекту SHADOW, який
фінансується Європейською Комісією за програмою HORIZON 2020 (GA no. 778188).

Завданням проекту є дослідження природи неформальної економіки та тіньових практик на пострадянському просторі.

ПроектSHADOW працює за двома основними напрямами:

1) оцінка рівня тіньової економіки у 5 країнах пострадянського простору, застосовуючи уніфіковану методологію, яка використовується у трьох Балтійських країнах з 2009 року;

2) підвищення рівня компетенції залучений дослідників, а також, їх здатність консультувати національні уряди та міжнародні організації з питань боротьбі з тіньовою економікою в регіоні.

Розуміння тіньової економіки

Тіньові економіки іноді можуть розглядати та пов’язувати із корупцією та незаконним потоком (напр. значні платежі за можливість впливати на формування політики чи покривати злочинну діяльності). Однак, на відміну від незаконних справ та корупції, які в основному живлять злочинну діяльність, основна природа тіньових економік – економічна. Відповідно, основна шкода, яку вони завдають, – фіскальна. В першу чергу, вони призводять до зменшення податкових надходжень від дохід, впливаючи таким чином на економічну спроможність держави. Через це, держава менше витрачає на інфраструктуру та соціальні послуги для своїх громадян.

Вимірювання тіньової економіки важливе, оскільки:

1) Оцінювання масштабів тіньової діяльності в країнах корисна для вирішення наскільки сильними та цілеспрямованими мають бути заходи щодо її подолання. Скільки держава очікує виграти від боротьби з тіньовою економікою? Скільки вона готова витратити на це? («принцип квиткового контролера», Polese 2009 р.)

2) Тіньова економіка не рівномірно розподілена між секторами. Вимірювання її дає змогу приймати рішення щодо того, на які сектори терміново потрібно націлити коригувальні заходи.

Окрім того, тіньова економіка може використовуватися для дослідження ставлення громадян до політики

Важливою складовою проекту є розгляд тіньових економік як індикатор ставлення громадян до закону та степеня ефективності закону (або наскільки він дотримується). Іншими словами, якщо одна компанія не задекларує свої доходи, то вона діє незаконно. Але якщо занадто багато компаній бере участь у податкових шахрайствах, то варто розглядати цю тенденцію як «зворотній зв'язок» від бізнес-сектору, який сигналізує про те, що деякі правила та закони не працюють належним чином або суб’єкти економіки «не згодні» з ними.

Таким чином, вимірювання та розуміння тіньової економіки може допомогти уряду думати не лише про каральні заходи, але й, що більш важливо, визначити можливі шляхи для виведення бізнесу з тіні.

Врешті-решт, дешевше та швидше регулювати (або формалізувати) бізнес-діяльність, аніж «карати, знищувати та реконструювати» велику кількість компаній, що може сповільнити економіку країни.

Наше дослідження базується на методології Putnins and Sauka (2015 р.), за якою розміри тіньової економіки оцінюються на основі даних вибіркового опитування підприємств із застосуванням підходу мікро-макро моделювання, який розділяє видимі та приховані компоненти ВВП:

 

Обстеження підприємств України проводилося у березні – травні 2019 року. Методом телефонного інтерв’ю було опитано 800 власників, керівників та топ-менеджерів компаній з усієї України за виключенням АР Крим та тимчасово не підконтрольних українському уряду території Донецької та Луганської областей.

Опитування проведене за випадковою стратифікованою вибіркою, яка покриває усі регіони України, сектори економіки та охоплює різні за розміром компанії (великі, середні, малі та мікро).

Результати дослідження

Рівень тіньової економіки у 2018 році склав 47,2% від загального обсягу ВВП та 46,8% у 2017 році. За регіонами рівень тіньової економіки розподілився таким чином:

Південь:         44,7% у 2018 р. та 43,5% у 2017 р.;
Захід:             47,6% у 2018 р. та 43,5% у 2017 р.;
Схід:               46,1% у 2018 р. та 44,3% у 2017 р.;
Північ/Центр:           45,9% у 2018 р. та 50,2% у 2017 р.;
м. Київ:          45,7% у 2018р. та 44,9% у 2017 р.

За всіма регіонами спостерігається зростання рівня тіньової економіки в середньому на 1,5% за винятком Півночі та Центру, де спостерігається значне скорочення аж на 4,3%.

Найбільш тінізованими секторами економіки є Роздрібна торгівля та Будівництво, де масштаби тіньової економіки перевищують 50%, хоча, на відміну від інших секторів, саме тут у 2018 р. відбулося зниження рівня тіньової економіки у порівнянні з 2017 р.

Складовими тіньової економіки є три види ухиляння від податків, а саме (1) приховування доходу від бізнесу, (2) приховування реальної кількості найманих працівників, (3) приховування реальних розмірів виплаченої зарплати, або ж зарплата «у конвертах».

(1)  Найбільшу частку в тіньовій економіці як у 2018 р., так і в 2017 р. складає приховування доходу від бізнесу, хоча його доля зменшилася з 60,2% до 56,7%.

(2)  Наступна за величиною – це приховування кількості працівників, її частка залишалася майже незміною у 2017 та 2018 рр.

(3)  Третя складова – приховування виплаченої зарплати, становить найменшу частку серед складових тіньової економіки, та у порівнянні з двома іншими її частка значно зросла з 18,3% у 2017 р. до 21,4% у 2018 р.

Масштаби приховування та очікувані покарання за навмисну неповну звітність

Масштаби приховування та неповного звітування досить великі і за даними опитування в середньому:

-        40% своїх доходів підприємства України залишали не задекларованими у 2017 та 2018 рр.;

-         32% працівників компаній у 2018 р. не були офіційно працевлаштованими та, відповідно, 35% працівників у 2017 р.;

-        –45% заробітної плати працівників компаній у 2018 р. було виплачено неофіційно, а в 2017 р. 46%.

 

В той же час, підприємці побоюються бути спійманими за навмисно неправдиву звітність.

Переважна більшість вважають, що у разі, якщо їх «спіймаю» за неповну звітність, то це їх загрожує серйозними штрафами, які вплинуть на подальшу діяльність компанії:

-        35% респондентів вважаються, що штрафні санкції вплинуть на конкурентоспроможність їх компанії;

-        26% побоюються, що штрафні санкції поставлять компанію під загрозу банкрутства;

-        12% сказали, що їм взагалі доведеться припинити свою діяльність.

Лише 28% респондентів не очікують ніяких серйозних наслідків від можливих покарань за неповну звітність, з них 22% думають, що це може бути невеличкий штраф, а 6% взагалі вважають, що нічого серйозного не може бути.

 

Висновки за результатами дослідження

1)     тіньова економіка займає значну частину у діловому житті – бізнесі;

2)     індекс тіньової економіки лише частково здатний ідентифікувати негрошові операції (блат, обмін послугами), не слід плутати з корупцією, і лише частково перетинається з нелегальною економікою;

3)     значна кількість людей боїться попастися (бути спійманим «на гарячому»), і це означає, що вони відкриті для альтернатив;

4)     розуміння мотивів взаємодії з тіньовими справами може допомогти при розробці політики

 

Додаток

 

Компоненти тіньової економіки
 

11.10.2019
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: