1 листопада об 11.00 в інформаційному агентстві «Інтерфакс» відбулась прес-конференція за результатами опитування громадської думки, проведеного 28 вересня -16 жовтня 2018 року спільно Центром «Соціальний моніторинг», Українським інститутом соціальних досліджень імені О.Яременка, Київським міжнародним інститутом соціології та Соціологічною групою «Рейтинг». Опитування охопило всю територію країни (за винятком тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей, АР Крим). Вибіркова сукупність репрезентативна за віком (населення від 18 років і старші), статтю, типом населеного пункту та регіоном. Всього опитано 13684 респонденти. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках не перевищують 0,85%. Рівень кооперації респондентів становить 60%. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю за місцем проживання респондента „віч-на-віч”.

У вересні 2018 року у досліджені КМІС респондентам було запропоновано відповісти на декілька питань щодо політики регулювання інформаційної сфери держави. В лютому 2018 року ці ж питання досліджувались в опитувані, що проводив КМІС на замовлення ГО «Детектор медіа» «Протидія російській пропаганді та медіаграмотність» 

У вересні 35% опитаних вважали, що в Україні відбувається наступ на свободу слова (цей відсоток дещо збільшився з лютого), 30% - притримувались протилежної думки, що в Україні занадто багато прокремлівських пропагандистських ЗМІ, а держава й суспільство на це слабко реагують (раніше було 33%). Зауважимо, що значній частині респондентів було важко визначитись зі своєю позицією (близько 35% або не змогли вибрати відповідь або відмовились відповідати).

Кількість позитивно налаштованих до Росії українців порівняно з лютим 2018 р. трохи збільшилася (хоча й статистично незначуще) і складає 48% (було 45%). У Росії кількість позитивно налаштованих до України не змінилась і складає 33%. Проте, ставлення населення України до Росії з 2008 року (коли ми почали моніторинг цих питань) залишається кращим,ніж ставлення населення Росії до України.

Найбільший рівень довіри українців до випусків новин на таких каналах як 1+1, ICTV, СТБ, Україна та місцевих телеканалах (33-40%).  Якщо розглядати баланс довіри і недовіри, то першими є ті самі канали, але Україна  поступається місцевим каналом через більш високий рівень недовіри.  Практично для всіх каналів баланс позитивний чи відрізняється від нуля у рамках похибки.  

Найменший баланс довіри до випусків новин на каналах 5-й, Еспрессо, Прямой та NewsOne, кількість тих, хто довіряє приблизно дорівнює кількості тих, хто не довіряє.      

-        Найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні до українців, білорусів і росіян, найвищий – до китайців, африканців, арабів і особливо високий рівень упереджень до ромів.

-        З 1994 до 2007 року рівень ксенофобії в Україні зростав (у 2007 він був найвищим за весь час спостережень), з 2008 до 2013 дещо знизився, в період після анексії Криму і війни на Донбасі з 2014 до 2018 трохи зріс і повернувся до рівня 2011 року.

-        На рівень ксенофобії більш за все впливають такі фактори як освіта (чим вища освіта – тим нижчий рівень ксенофобії), тип поселення (в селі вищий рівень ксенофобії, ніж в місті), регіон проживання, фінансовий статус (чим вищий рівень добробуту тим нижчий рівень ксенофобії) і вік (з віком рівень ксенофобії зростає).