Проект “Дзеркало суспільства”.  П‘ята хвиля

Паніотто В.І. – генеральний директор КМІС

На сьогодні практично вся інформація про суспільство, яку збирають соціологи, спрямована на обслуговування того чи іншого клієнта, організації чи соціальної групи (включаючи наукові академічні дослідження). Ми ж хочемо створити  механізм, за допомогою  якого наші дослідження обслуговували би населення України в цілому.

Ідея полягає в тому, щоб регулярно (у майбутньому раз на місяць, поки що раз на квартал) проводити опитування, репрезентативне для  населення України. І під час цього дослідження (на відміну  від “звичайних” соціологічних опитувань) ми запитуємо не про те, що цікавить нас чи наших клієнтів, а прагнемо отримати відповіді на запитання, які цікавлять громадян України. Тому під час дослідження ми ставимо запитання про те, що люди хотіли б довідатися від інших людей, про що вони запитали б у респондентів, якби самі  проводили опитування.

 У результаті аналізу результатів цього дослідження ми виявляємо,  які питання найбільше цікавлять громадян, і ставимо ці запитання під час опитування, що проводиться наступного місяця. Тобто кожний раз ми  отримуємо відповіді на запитання, поставлені респондентами  напередодні. Передбачається, що дані опитування будуть представлені в передачі на одному з популярних  українських телеканалів, поки що ми оприлюднюємо їх на прес-конференціях.    Отже, громадяни України за нашою і за Вашою допомогою самі собі ставлять запитання  і  на них відповідають, це як би соціологічне дзеркало суспільства.

 Ми сподіваємося, що цей проект допоможе людям зрозуміти ситуацію в країні, буде сприяти формуванню громадянського суспільства, розвитку демократії.

 Представляємо  результати чергової хвилі нашого проекту.

За даними останнього Омнібусу, до категорії найбільш важливих запитань, що найчастіше задавали респонденти, відносяться наступні групи:

• політичні запитання, питання щодо майбутнього України (найчастіші в цьому опитуванні) (”Нужна ли стране политическая реформа?», «Мнение о конституции населения Украины», «Как вы смотрите на то, чтобы Украина и Россия соединились в одно государство?», «Можно ли верить Януковичу?», «За кого собираетесь голосовать на выборах?», «Нужно ли вводить наши войска в Ирак?», «Нужно ли Украине вступать в НАТО?», «Хотят ли люди чтобы Кучму выбрали президентом на третий срок?»
• щодо становища пенсіонерів, пенсійної реформи (“Что думает народ о пенсионной реформе, поддерживают ли ее?», «Улучшилось ли материальное положение пенсионеров и как они оценивают проведение пенсионной реформы?»,)
• проблеми молоді (“Як молодь проводить свій вільний час?”, “Что мы можем сделать для того, чтобы больше уделять внимание досугу молодежи?»)
• запитання щодо проблеми екології («Как вы относитесь к окружающей среде? Бережете ли Вы природу?», «На сколько для вас важно состояние окружающей среды», та інш.)

      До цієї категорії можна віднести запитання стосовно проблем Чорнобиля, як відлуння річниці цієї трагедії  – “Как считают жители Украины – влияет ли Чернобыль на наше здоровье?», «Как отразилась ЧАЭС на здоровье нации?»

• проблеми платної медицини та освіти (“Як ви оцінюєте стан охорони здоров‘я в Україні?”, “Чи потрібна людям платна медицина?” та інш.)

Наступна група включає запитання, які співпадають з нашими запитаннями – тими, що ми найчастіше включаємо в опитувальні листи: “Устраивает ли в настоящее время Вас жизнь в Украие?», «Довольны ли вы своим материальным положением?», «Довольны ли Вы нынешней жизнью?» та інш.

В окрему групу ми виділяємо запитання, які стали актуальними саме зараз, та яких не було в попередніх опитуваннях. До них, наприклад, відносяться запитання стосовно літнього відпочинку – “Де відпочивають українці? Де сподобалось, де дешевше?”, «Где вы оздоравливаете детей?»

До запитань сьогодення можна віднести й наступне: «Кто наилучший боксер в мире?»

Найбільш різноманітною є остання категорія запитань – нетипові, але цікаві запитання, що ставили респонденти:

• запитання-роздуми особистого характеру: «Есть ли смысл жениться?», «Вы верите в любовь?»
• та так звані “вічні запитання”:  “В чём смисл жизни”, “Верите ли вы в загробную жизнь?”, “Чем можно объяснить многогранность направлений религий в мире?”, «Чи багато людей довіряють друзям?», «Что для вас значит человечность?» , «Находите ли вы общий язык с внуками, детьми?», «Интересно, помогают ли дети своим престарелым родителям, мои мне совсем не помогают и не помогали?».

З актуальних питань минулої хвилі ми обрали такі запитання:

Питання 1. Нацiональна   рада   з   телебачення   та   радiомовлення   забов'язала   усi   загальнонацiональнi   телеканали   та   радiостанцiї   з   19   квiтня   цього   року   вiщати   виключно   українською   мовою.   Чи   пiдтримуєте   Ви   цю   постанову?

Більшість населення не підтримує цю постанову.   Дуже суттєво на ставлення до постанови впливає мова, якою розмовляє респондент.  Серед україномовного населення постанову підтримує 63% населення, а серед російськомовного тільки 15%.  Трохи менша, але теж дуже суттєва різниця між етнічними українцями і росіянами:

Ставлення українців та росіян до постанови:

З віком ставлення до постанови погірщується

Щодо регіонів, то позитивне ставлення до постанови тільки у західному регіону,  у центральному регіоні є невелика перевага населення з негативним ставленням до постанови,  населення ж Південного і Східного регіонів ставиться до постанови різко негативно.

Результати дослідження показують, що постанова прийнята без врахування громадської думки і без проведення належної підготовки населення до цього нововведення.

Питання 2. Як   Ви   вважаєте,   дiяльнiсть   Всесвiтнього   Банку   та   Мiжнародного  Валютного   Фонду   приносять   Укранi   користь   чи   шкоду?

	% к ответ
Без сумнiву користь	6.8
Скорiше користь, анiж шкоду	19.7
Важко сказати	31.5
Скорiше шкоду, нiж користь	15.6
Без сумнiву шкоду	11.6
ВВ	14.8

Майже 46 відсотків опитаних  вагалися чи не знали нічого про діяльність Банку,  а серед інших  противників та прихильників  було приблизно порівну – по 27% 

Розрахунок індексу ставлення до діяльності Всесвітнього банку та Міжнародного валютного фонду (5 – “без сумніву користь”, 1 – “без сумніву шкоду”) показує, що з віком ставлення до їх діяльності  погіршується.

З  Заходу на Схід ставлення до Всесвітнього банку погіршується.

В цілому результати опитування показують, що міжнародні організації недостатньо  займаються “паблик рилейшн” і не пропагують у належній мірі програми, що підтримуються ними.

Хто довіряє,  хто недовіряє соціологам  стосовно результатів виборів у Мукачевому.

 

1. За результатами соціологічного опитування на виборчих дільницях під час виборів мера Мукачевого переміг Віктор Балога, який набрав 62% голосів виборців, його головний конкурент Ернест Нусер, набрав 30% голосів. А за даними виборчої комісії з великим відривом переміг Ернест Нусер. Яким даним Ви більше довіряєте?

Даним опитувань соціологів на виборчих дільницях................................................................. 32.3

Даним виборчої комісії............................................................................................................ 10.9

Нікому..................................................................................................................................... 20.7

Важко сказати......................................................................................................................... 32.0

Відмова .................................................................................................................................... 3.6

Не відповіли.............................................................................................................................. 0.5

 Як вже відмічалося  на попередній прес-конференції  біля третини  опитаних довіряє результатам соціологічних опитувань.  Це не так вже й багато, але даним виборчої комісії довіряє втричі менше опитаних.

Стать і ставлення до даних соціологічних досліджень

Стать	Данимдосліджень	ДанимВиборчоїкомісії	Різниця
чоловiк	44,9	48,6	-3,8
жiнка	55,1	51,4	3,8
РАЗОМ	100	100

Вік і ставлення до даних соціологічних досліджень

Вік	Данимдосліджень	ДанимВиборчоїкомісії	Різниця
18-29	22,6	21,2	1,4
30-39	19,2	13,1	6,2
40-49	22,1	21,6	0,5
50-59	14,5	14,4	0,1
60+	21,5	29,7	-8,2
	100	100

Освіта і ставлення до даних соціологічних досліджень

Освіта	Даним досліджень	Даним Виборчої комісії	Різниця
Неповнасередня	10,6	14,9	-4,4
Середня	60,9	62,0	-1,1
Вища	28,4	23,1	5,4

Національність і ставлення до даних соціологічних досліджень

Національність	Даним досліджень	Даним Виборчої комісії	Різниця
Українець	78,6	71,9	6,7
Росiянин	17,4	24,0	-6,6
iнше	3,8	3,6	0,2
ВС/НЗ	0,2	0,5	-0,3
	100	100

Регіони і ставлення до даних соціологічних досліджень

Регіон	Даним досліджень	Даним Виборчої комісії	Різниця
Захiдний	24,3	17,6	6,6
Захiдно-Центральный	26,4	24,0	2,4
Схiдно-Центральный	15,1	15,4	-0,3
Схiдний	17,3	18,6	-1,3
Пiвденний	16,9	24,4	-7,5
	100	100

 

Наведені нижче дані показують, що  соціологам більше схильні довіряти жінки,  населення, що молодше 40 років,  більш освічені, українці, та ти, хто проживає в західному регіоні  (зауважимо, що навіть у старших вікових групах, серед чоловіків, серед менш освічених та серед тих, хто проживає у східному регіоні соціологам вірять більше, ніж виборчій комісії).  Наприклад, остання таблиця при розрахунку відсотків до кількості мешканців регіону  показує, що у східному регіоні соціологам довіряють у півтора рази більша частина населення.

 

	Даним опитувань соцiологiв	Даним виборчої комiсiї	Нiкому	ВС	Вiдмова	Разом
Захiдний	41,3	10,1	17,4	29,4	1,8	100
Пiвденний	29,0	14,1	23,5	31,3	2,1	100
Захiдно-Центральный	35,7	11,0	20,9	26,7	5,8	100
Схiдно-Центральный	30,6	10,5	21,6	33,0	4,3	100
Схiдний	25,6	9,3	20,6	41,0	3,4	100