ESC or click to close
Пресс-релизы и отчеты
СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ДЕРЖАВНИХ СВЯТ
Прес-реліз підготував Володимир Паніотто
Дослідження показало, що загалом українці ставляться до свят з любов‘ю та повагою, лише 2% опитаних не ставляться до яких-небудь офіційних свят, як до важливих або улюблених. Більшість населення України (приблизно 70%) святкує Великдень (Пасху) та Різдво Христове як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України 63% і День захисників і захисниць України (54%). Найбільші зміни відбулися зі ставленням до Дня незалежності України і Днем захисників і захисниць України. День Незалежності України до повномасштабної війни з Росією цінувало лише 37% населення, а зараз 63%, тобто на 26 процентних пунктів більше. День захисників і захисниць України був популярним лише серед 29%, а зараз серед 54%, тобто на 25 процентних пунктів більше. Ставлення до Міжнародного жіночого дня 8 березня погіршилося, його популярність за останні два роки знизилася з 34% до 25%.
Упродовж 14-22 лютого 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 2 респондентів (з 2002), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 3). Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Згідно з даними нашого дослідження (див. Таблицю 1), більшість населення України святкує Великдень (Пасху) та Різдво Христове як найбільш популярні свята, з відсотком у 70% та 69% відповідно.
Таблиця 1. Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими) серед населення України, лютий 2023
Наступними за популярністю є День Незалежності України 63% і День захисників і захисниць України (54%). Новий рік, який урочисто святкують у всьому світі і який всі роки ділив пере місце з Різдвом Христовим і Пасхою, зараз лише на п'ятому місці з відсотком у 52%. День Конституції, Міжнародний жіночий день, Трійця, мають відповідно 29%, 25%, 22%. Найменш популярні свята в цьому році День Перемоги та День праці (1 травня) - лише 13% та 5% відсотків українців святкують ці дати я улюблені чи важливі.
Таблиця 2. Як змінилася популярність свят з 2021 до 2023 року. Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими), %.
Як бачимо, популярність головних релігійних свят суттєво не змінилася, Пасха і Різдво христове продовжують займати перші місця. Найбільші зміни відбулися зі ставленням до Дня незалежності України і Днем захисників і захисниць України. День Незалежності України до повномасштабної війни з Росією цінувало лише 37% населення, а зараз 63%, тобто на 26 процентних пунктів більше (а у 2013 році до нападу Росії на Україну це взагалі було одним з найменш популярних свят – лише 12% вважало його важливим чи улюбленим, див. Таблицю 3 у додатку). День захисників і захисниць України був популярним лише серед 29%, а зараз серед 54%, тобто на 25 процентних пунктів більше. Це відносно нове свято, яке було започатковано у 2014 (тоді воно мало назву День захисника України) замість Дня захісника Вітчизни 23 лютого. Його популярність на момент заснування буа дуже низькою, і навіть через декілька років у 2017 тільки 10% (гірше було ставлення лише до Дня конституції – 5%). День конституції за останній рік став вдвічі більш популярним (з 14% до 29%), це також відображає ріст важливості свят, пов'язаних саме з державою. Ставлення до Нового року майже не змінилося (несуттєве зниження з 55% до 52%), але це свято спустилося з майже першого місця на 5-е. Ставлення до Міжнародного жіночого дня погіршилося, його популярність за останні два роки знизилася з 34% до 25%, серед жінок воно трохи більш популярне (29%), ніж серед чоловіків (23%). В 2013 це свято було одним з найбільш улюблених, його відзначали як улюблене приблизно половина населення (49%), див. Таблицю 3. Суттєво зменшилася також популярність дня Перемоги (з 30% до 13%) і Дня праці 1 травня (з 12% до 5%).
Володимир Паніотто, коментар до результатів опитування щодо святкування 8 березня
Запитання про те, які свята найбільш важливі чи улюблені, залежить від дати проведення опитування. Чим ближче до цього свята - тим частіше його згадують респонденти. Тому для вивчення динаміки зазвичай ми запитуємо про свята кожного року в один і той самий час (у лютому). Крім того, в останні роки через Ковід, а зараз через війну ми проводимо опитування не методом інтерв’ю «обличчям до обличчя», а за допомогою телефонного опитування, що теж має певний вплив на результати (див. більш детально https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1036&page=1&t=9). На графіку 1 наведена динаміка відсотку людей, які вважають Міжнародний жіночий день 8 березня своїм улюбленим чи важливим святом. Зараз через інціативу деяких депутатів відмінити це свято точаться дискусії з приводу того чи має сенс це робити. З моєї точки зору зараз для нашого суспільства важлива як ніколи єдність і зайві дискусії з непринципових питань тільки шкодять боротьбі з ворогом. Крім того, взагалі для відміни тих чи інших свят, які відповідають багаторічним традиціям, потрібно спочатку переконати населення і сформувати позитивне ставлення до цього рішення. Поки існує більше 10-15% людей, які є прихильниками цього свята, ініціатива його відміни недоречна, а зараз прихильників 25% (а серед жінок навіть 29%), соціальні умови для цього не створені. Як бачимо з графіку 1 кількість прихильників цього свята постійно зменшується в останні роки досить швидкими темпами і через декілька років залишиться менше 10% прихильників цього свята (як зараз це стало з днем праці 1 травня – 5%). Тоді буде природно відмінити це свято. Графік 1. Міжнародний день 8 березня, відсоток прихильників.
Додаток 1. Формулювання запитання з анкети
Які з цих Державних свят України є для Вас найбільш важливими чи улюбленими? Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят. НЕ БІЛЬШЕ 5 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ
Додаток 2. Таблиці Які з цих свят є для Вас найбільш важливими чи улюбленими? Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят. Таблиця 1. Динаміка по Україні в цілому з 2013 до 2021 рр., %
*) телефонне опитування (CATI), у попередні роки було F2F інтерв»ю
Додаток 3. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни
Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців). Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО). Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 2 респонденти з 2002 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком. На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян). Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником. Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.
[1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу. [2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
6.3.2023
|
Наши социальные медиа: