КИЕВСКИЙ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ
ИНСТИТУТ
СОЦИОЛОГИИ
социологические и
маркетинговые
исследования
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Сприйняття Революції Гідності

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 4-9 лютого 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про сприйняття українцями Революції Гідності. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1000 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

Революція Гідності 2013-2014 років була однією із визначальних подій в історії України і українців. Українці продемонстрували прихильність до свободи і волю до її відстоювання, навіть найвищою ціною – власним життям.

Разом з цим, серед громадськості події 2013-2014 років трактувалися по-різному. Зокрема, у лютому 2014 року (до розстрілів на Майдані) в опитуванні КМІС для Фонду «Демократичні ініціатив» 44% респондентів відповіли, що вони підтримують протести, 49% – що не підтримують. У різних формулюваннях на той період (тобто під час протестів) розподіл думок був 50 на 50, що демонструвало значні розбіжності в сприйнятті протестів різними громадянами. Важливо зазначити, що різні погляди на протести (і зовнішній вектор розвитку) не означали при цьому, що українська держава була нелегітимною в очах громадян (чи тим більше неспроможною державою – failed state). Так, дійсно, більшість тих, хто підтримував протести, виступали за зближення з ЄС, а більшість тих, хто не підтримував протести – за зближення з Росією. Разом з цим 93% серед тих, хто підтримував протести, і 76% серед тих, хто не підтримував їх, бачили Україну незалежною від Росії державою (а хотіли об’єднання в одну державу, відповідно, 2% і 21%). Тобто незалежно від поглядів на протести чи вибір зовнішнього вектору абсолютна більшість розуміли, що Україна є і має бути незалежною державою.

Після завершення Революції Гідності та початку агресії Росії могло здаватися, що історичні події розставили все на свої місця та сприйняття подій має бути якщо не однозначним, то принаймні володіти значним консенсусом у суспільстві. Утім, десятиріччя російської пропаганди та підігрування їй українськими суб’єктами призвело до ситуації, коли серед значної частини громадськості вкорінилися проросійські наративи. У лютому 2015 році КМІС у власному опитування досліджував питання, наскільки українці поділяють наративи російської пропаганди[1]. Один із центральних її елементів – сприйняття Революції Гідності або як народного протесту на підтримку прозахідного шляху розвитку, або як боротьби націоналістів за владу за підтримки Західних спецслужб.

 

Сприйняття українцями Революції Гідності у 2015 і 2025 роках

 

Отже, як можна бачити на графіку 1, у 2015 році 63% вважали Революцію Гідності народним протестом на підтримку прозахідного розвитку проти 20%, які скоріше поділяли думку, що це була боротьба націоналістів за владу за підтримки Західних спецслужб. Ще 17% не мали визначеної думки. У лютому 2025 року, тобто десять років потому і вже після повномасштабного вторгнення, думки з цього питання практично не змінилися: зараз 67% вважають Революцію Гідності народним протестом проти 18%, які сприймають її скоріше в негативному світлі. Ще 15% не змогли визначитися із своїм поглядом.

У лютому 2025 року ми також поставили запитання, а як у цілому українці оцінюють вплив Революції Гідності на подальший розвиток України. 62% респондентів обрали варіант, що, можливо,не так швидко і з певними проблемами, але загалом завдяки Революції Гідності Україна розвивається і рухається до кращої країни. Натомість 24% поділяють скоріше негативну інтерпретацію – що через Революцію Гідності розвиток України був відкинутий назад, а країна і люди зазнали марних руйнувань і страждань. Решта 13% не змогли визначитися із своїми поглядами.

 

 

 

У таблиці нижче наведене поєднання відповідей респондентів на обидва запитання (і сума комірок, відповідно, 100%). Як можна бачити, 52% респондентів мають послідовно позитивне сприйняття Революції Гідності – водночас і вважають народним протестом, і позитивно оцінюють наслідки. Послідовно негативне сприйняття (як боротьбу за владу і те, що це мало негативні наслідки для України) мюать 9%.

 

Таблиця 1. Загальне сприйняття Революції Гідності

100% – сума всіх комірок

Наслідки:Сприйняття: Позитивні Негативні Важко сказати
Народний протест 52 10 5
Боротьба за владу 7 9 2
Важко сказати 3 5 7

 


Подолання регіональних відмінностей

 

Нижче на графіку наведений регіональний вимір[2] сприйняття Революції Гідності. Вище було показано, що на національному рівні сприйняття Революції Гідності істотно не змінилося. Проте є більш важлива динаміка – значне зменшення регіональних відмінностей. Так, у 2015 році із Заходу на Схід з 85% до 32% знижувалася частка тих, хто сприймали Революцію Гідності як народний протест. Натомість у 2025 році більшість у всіх регіонах (69% на Заході, 71% у Центрі, 62% на Півдні і 55% на Сході) сприймають Революцію Гідності як народний протест.

Таким чином, хоча деякі регіональні відмінності зберігаються, але станом на 2025 рік вони не дуже значні і ми можемо говорити про певний міжрегіональний консенсус.

 

Графік 3. Сприйняття Революції Гідності в регіональному вимірі

 

 


 На графіку нижче наведені дані щодо сприйняття наслідків і ми також можемо бачити, що хоча певні відмінності є за регіонами, але при цьому більшість усюди скоріше позитивно оцінюють наслідки Революції Гідності для України і українців.

 

Графік 4. Сприйняття наслідків Революції Гідності в регіональному вимірі

 

 

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Після повномасштабного вторгнення 2022 року українці радикально «переглянули» свої погляди з ряду важливих суспільно-політичних питань. Перед тим, як повторювати в опитуванні запитання про Революцію Гідності, ми насправді очікували, що погляди українців також змінилися і зараз абсолютна більшість будуть сприймати події 2013-2014 років як народний протест.

Утім, як ми бачимо, на національному рівні зміни не дуже істотні, хоча з точки зору єдності суспільства безумовно важливіше бачити подолання міжрегіональних відмінностей. Тобто однозначно мають місце позитивні зрушення після повномасштабного вторгнення. При цьому не можна ігнорувати, що попри однозначні події не тільки 2014, але і 2022 року, все одно значна частина українців принаймні певною мірою лишаються сприйнятливими до російських трактувань тих подій.

Вочевидь, актуальним лишається питання розбудови і просування об’єднавчого проукраїнського наративу, який органічно охоплюватиме період до 2014 року, самі протести 2013-2014 років і подальші події. При цьому важливо уникати стигматизації тих, хто в 2013-2014 роках були критично налаштовані до протестів. У 2022 році українці продемонстрували всенародний опір незалежно від регіону проживання чи мови, що ще раз доводить, що хоча з окремих внутрішніх питань українці могли (і можуть досі) мати різні погляди, але вони єдині у відсічі російській агресії. На наших очах розбудовується і зміцнюється інклюзивна українська громадянська нація і ми маємо і далі рухатися цим шляхом.

 

           


 

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

У 2013-2014 роках в Україні відбулися масові протести відомі як Євромайдан або Революція Гідності.

 

Скажіть, будь ласка, яка з наступних 2-х думок ближча до Вашої щодо цієї події? Євромайдан / Революція Гідності була ... РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ 1-2. МІЖ ВАРІАНТАМИ ПІД ЧАС ЗАЧИТУВАННЯ ДОДАВАТИ «чи» АБО «або»

Народним протестом на підтримку європейського шляху розвитку 1
Боротьбою за владу антиросійських, націоналістичних сил за підтримки західних спецслужб 2
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 3
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 4

 

Як би оцінили загалом вплив Євромайдану / Революції Гідності на розвиток України? Враховуйте, будь ласка, всі події з 2014 до зараз до 2025 року. Отже, на Вашу думку… РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ 1-2. МІЖ ВАРІАНТАМИ ПІД ЧАС ЗАЧИТУВАННЯ ДОДАВАТИ «чи» АБО «або»

Можливо, не так швидко і з певними проблемами, але загалом завдяки Євромайдану / Революції Гідності Україна розвивається і рухається до кращої країни 1
Через Євромайдан / Революцію Гідності розвиток України був відкинутий назад, а країна і люди зазнали марних руйнувань і страждань 2
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 3
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 4

 



[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


5.3.2025
ФИЛЬТР ПО ДАТЕ
Год:
Месяц: