"Наші люди політизовані. Але тільки небагато їх вважає, що діяльність Верховної Ради залежить від виборців. А без цього — яке народовладдя? У нас є певні особливості політичної культури, — каже директор БФ "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. — Якщо взяти в динаміці запитання, які риси в депутата мають бути визначальними, на перших місцях завжди стояли чесність і некорумпованість, вони й тепер на першому місці, хоча вимогливості трохи поменшало. І готовність виборців продавати свій голос, політична продажність — теж із серії нових реалій".

Сумно, але факт: у нашої молоді зростає рівень ксенофобії. Неприйняття "чужого" руйнує перспективу країни на повноцінне життя у світі. Ксенофобія, по суті, — різновид тяжкої громадянської обмеженості. І хоча соціологічні виміри цього явища свідчать, що більшість наших людей усе-таки не вважає за потрібне "не пущать" у країну представників тих або інших етнічних груп, однак нам є що долати у своїй свідомості. І це має бути робота без помилок.

Пік уваги влади й суспільства до проблеми бездомних собак випав на період підготовки країни до Євро-2012. Різка критика з боку західної спільноти наших методів "вирішення проблеми" стала однією з іміджевих больових точок країни. Влада в особі прем'єр-міністра М.Азарова навіть реагувала на ці протести. Правда, робила це у звичному бюрократичному стилі.

26–27 березня 2013 р. на конференції з обговорення дослідження з аналізу політики в Україні був представлений звіт «У пошуках власного голосу. Оцінювання сфери дослідження політики в Україні».

Протягом 6–12 березня 2013 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки на замовлення фонду «Демократичні ініціативи».