КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Ставлення до можливих корупційних справ у Міністерстві оборони: результати телефонного опитування, проведеного 14-22 лютого 2023 року

Пресреліз підготовлений Виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 14-22 лютого 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 2 респондентів (з 2002), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

Негайне притягнення до відповідальності vs. ретельне довше розслідування

 

На початку 2023 року Україну сколихнуло чергове резонансне обговорення, цього разу – навколо можливої корупції у Міністерстві оборони. Як можна було бачити з дискусії (відголоски якої досі йдуть), одна сторона апелювала до аргументів на кшталт «не розгойдувати човен», тим більше в умовах, коли рівень журналістських розслідувань, з їх точки зору, в Україні далеко не завжди є об’єктивним та неупередженим. Інша сторона акцентувала на нульовій толерантності до щонайменшої непрозорості у сфері оборонних закупок та потребі негайних кадрових рішень, оскільки в їх розумінні така можлива корупція несе значні загрози державі та захисникам.

У лютому 2023 року ми поставили респондентам запитання, а яке їх ставлення до розслідувань можливої корупції у Міністерстві оборони: це мають бути негайні кадрові рішення на тлі гострої важливості під час війни чи це мають бути ретельні, хоч і можливо довші, розслідування, щоб не провокувати нестабільність в міністерстві та не шкодити обороні. Як можна бачити, це питання поляризувало українців: 46% вважають, що краще ретельніше і довше розслідувати, а водночас стільки ж (47%) респондентів вважають, що мають бути негайні рішення за найменшою підозрою у корупції.   

 

Графік 1. У суспільстві йде дискусія щодо Міністерства оборони. Деякі люди вважають, що потрібно негайно відсторонювати від посад і притягувати до відповідальності всіх за найменшою підозрою у корупції, бо це особливо важливо під час війни.

Інші вважають, що це буде провокувати нестабільність всередині Міністерства оборони та негативно вплине на обороноздатність країни та отримання зброї від Заходу, тому краще ретельніше, хоч і довше, розслідувати такі підозри. З яким з цих тверджень щодо Міністерства оборони Ви згодні в більшій мірі?

 

 

На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі. У всіх регіонах України[1] думки населення розділилися майже порівну.

 

Графік 2. Ставлення до можливих корупційних справ у Міністерстві оборони у регіональному вимірі

 

 

Водночас важливо бачити, що позиція у резонансній справі навколо Міністерства оборони не пов’язана із «зрадофільськими» чи «депресивними» настроями. На графіку 3 наведені дані щодо готовності до територіальних поступок залежно від ставлення до можливих корупційних справ у Міністерстві оборони. Як можна бачити, і серед тих, хто вимагає швидких рішень, і серед тих, хто хоче ретельнішого розслідування, абсолютна більшість проти поступок агресору.

На графіку 4 наводять дані, як ці дві категорії респондентів сприймають запас міцності росії у війні проти України. Також можна бачити, що з цього питання обидві сторони (у конфлікті навколо Міністерства оборони) демонструють в однаковій мірі оптимізм у війні з росією.

 

Графік 3. Готовність до територіальних поступок залежно від ставлення до можливих корупційних справ у Міністерстві оборони у регіональному вимірі

 

 

Графік 4. Сприйняття запасу міцності росії у війні проти України залежно від ставлення до можливих корупційних справ у Міністерстві оборони у регіональному вимірі

 

 

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Україна, вочевидь, ще буде і далі зіштовхуватися із ситуаціями внутрішньої дестабілізації. Незалежно від того, чи зерна для потенційних конфліктів посіяні російським ворогом (або недалекоглядними егоїстичними українськими суб’єктами), чи мають об’єктивне українське походження, для саме корупційних скандалів в Україні є дуже поживний ґрунт. Мова йде про хронічну недовіру інституціям, які мають забезпечувати справедливість у суспільстві – судам і прокуратурі. Українці зараз демонструють щире захоплення і високу довіру оборонним інституціям, як ЗСУ чи СБУ. Навіть щодо поліції, яка сприймається як важлива інституція опору, ми бачимо стрімке зростання довіри. Проте найгірші і низькі показники довіри – саме судам і прокуратурі.

Україна як суспільство проходить істотну трансформацію на тлі війни. Важливо, щоб з одного боку влада демонструвала прихильність до справжніх реформ і ми бачили дійсно системний розвиток інституційної сфери, особливо у сфері забезпечення справедливості. З іншого боку, чутлива до корупційних справ громадськість має виступати врівноваженим партнером інституційних змін і пам’ятати про критично важливий під час війни принцип «не нашкодь».

Українці як нація демонструють дива опору ворогові і українці як нація мають бути здатні до цивілізованих дискусій та конструктивного діалогу у побудові кращої України.

 

 

 


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

У суспільстві йде дискусія щодо Міністерства оборони. Деякі люди вважають, що потрібно негайно відсторонювати від посад і притягувати до відповідальності всіх за найменшою підозрою у корупції, бо це особливо важливо під час війни.

Інші вважають, що це буде провокувати нестабільність всередині Міністерства оборони та негативно вплине на обороноздатність країни та отримання зброї від Заходу, тому краще ретельніше, хоч і довше, розслідувати такі підозри. З яким з цих тверджень щодо Міністерства оборони Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

 (% серед усіх респондентів)

100% у стовпчику Регіон: де проживали до 24 лютого 2022 року Україна в цілому Захід[2] Центр Південь Схід
Негайне відсторонення і відповідальність за найменшої підозри 47 50 47 45 47
Ретельніше довше розслідування випадків 46 43 46 49 45
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 7 7 6 7 8
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 1 0 0 0

 

 

 


Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

 

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 2 респонденти з 2002 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.

 



[1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу.

[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


7.3.2023
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: