КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО СВЯТ 1 ТРАВНЯ (ДЕНЬ ПРАЦІ) І 9 ТРАВНЯ (ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ)

Прес-реліз підготував Володимир Паніотто

 

Дослідження показало, що загалом українці ставляться до свят з любов‘ю та повагою, лише 2% опитаних  не ставляться до яких-небудь офіційних свят, як до важливих або улюблених.

Більшість населення України (приблизно 70%)  святкує Великдень (Пасху) та Різдво Христове як найбільш популярні свята, далі йдуть День Незалежності України 63% і День захисників і захисниць України (54%).

Ставлення до Дня праці 1 Травня з 2010 до 2021 суттєво не змінилося, це було одне з найменш популярних свят, тільки 12% українців в 2010 і стільки ж в 2021 вважали його найбільш важливим чи улюбленим.  У 2023 році кількість прихильників цього свята впала до 5% і це зараз найменш улюблене свято серед українців.

Ставлення до Дня Перемоги 9 травня зазнало суттєвих змін.  У 2010 це було одне з найбільш важливих свят, так вважали 58% населення.   До 2021 року його популярність впала вдвічі і вже тільки 30% вважали його найбільш важливим святом.  А у 2023 залишилося тільки 13% прихильників цього свята,  менше прихильників тільки у Дня праці.

 

А от День Перемоги 9 травня зазнав драматичних змін. У 2010 це було одне з найбільш важливих свят, так вважали 58% населення, за популярністю День перемоги поступався лише Новому року, Різдву і Великодню.  До 2021 року його популярність впала вдвічі і вже тільки 30% вважали його найбільш важливим святом.  А у 2023 залишилося тільки 13% прихильників цього свята, менше прихильників тільку у Дня праці.  Вочевидь це пов’язано з війною, з тим, що День перемоги дуже активно святкується у росії як мілітаристське агресивне свято. 

 

Упродовж 14-22 лютого 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 2 респондентів (з 2002), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 3).  Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 

Згідно з даними нашого дослідження (див. Таблицю 1), більшість населення України святкує Великдень (Пасху) та Різдво Христове як найбільш популярні свята, з відсотком у 70% та 69% відповідно.

 

Таблиця 1.  Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими) серед населення України, лютий 2023

 

Свята Відсоток
Великдень (Пасха) 70%
Різдво Христове 69%
День Незалежності України 63%
День захисників і захисниць України 54%
Новий рік 52%
День Конституції 29%
Міжнародний жіночий день 25%
Трійця 22%
День Перемоги 13%
День праці (1 травня) 5%

 

Наступними за популярністю є День Незалежності України 63% і День захисників і захисниць України (54%).

Новий рік, який урочисто святкують у всьому світі і який всі роки ділив перше місце з Різдвом Христовим і Пасхою, зараз лише на п'ятому місці з відсотком у 52%.

День Конституції, Міжнародний жіночий день, Трійця, мають відповідно 29%, 25%, 22%. 

Найменш популярні свята в цьому році  День Перемоги (9 травня) та День праці (1 травня) - лише 13% та 5% відсотків українців святкують ці дати я улюблені чи важливі.

 

Які зміни відбувалися у популярності травневих свят з 2010 року?  На графіку 1 ми бачимо динаміку ставлення до цих двох свят  (ставлення до всіх свят у додатку, див. Таблицю Д1).

 

Графік 1.  Як змінилася популярність Дня праці і Дня Перемоги з 2010 до 2023 року.

Які свята є найбільш популярними (важливими чи улюбленими), %.

 

 

*) телефонне опитування (CATI), у попередні роки було F2F інтерв»ю

 

День праці (День міжнародної солідарності трудящих) 1 травня і в 2010 не був дуже популярним, тільки 12% вважали його улюбленим або важливим (менш популярним був тільки День конституції).   До 2021 році він з невеликими коливаннями залишався на тому ж рівні і в 2021 році його популярність складала ті ж 12%, що й 2010 році.  Але у 2023 відбулося значне падіння популярності цього свята до 5% (останнє місце за популярністю).

 

А от День Перемоги 9 травня зазнав драматичних змін. У 2010 це було одне з найбільш важливих свят, так вважали 58% населення, за популярністю День перемоги поступався лише Новому року, Різдву і Великодню.  До 2021 року його популярність впала вдвічі і вже тільки 30% вважали його найбільш важливим святом.  А у 2023 залишилося тільки 13% прихильників цього свята, менше прихильників тільки у Дня праці.  Вочевидь це пов’язано з війною, з тим, що День перемоги дуже активно святкується у росії як мілітаристське агресивне свято. 

 


 

Додаток 1. Формулювання запитання з анкети

 

Які з цих Державних свят України є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят. НЕ БІЛЬШЕ 5 ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

 

Новий рік 1
Різдво Христове 2
Міжнародний жіночий день 3
День праці (1 травня) 4
Великдень (Пасха) 5
День Перемоги 6
Трійця 7
День Конституції України 8
День Незалежності України 9
День захисників і захисниць України 10
ЖОДНЕ З ЦИХ СВЯТ ДЛЯ МЕНЕ НЕ Є ВАЖЛИВИМ ЧИ УЛЮБЛЕНИМ 11
ВАЖКО СКАЗАТИ 12
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ 13

 

 

Додаток 2. Таблиці

Які з цих свят є для Вас найбільш важливими чи  улюбленими?  Вкажіть, будь ласка, не більше 5 свят.

Таблиця Д1. Динаміка по Україні в цілому з 2010 до 2023 рр., %

 

  2010р. 2013р. 2016 р. 2017 р. 2018 р. 2020 р. 2021р. * 2023р. *
Новий рік 81 81 74 76 79 74 55 52
Різдво Христове 79 79 79 80 81 79 63 69
Міжнародний жіночий день 49 49 37 49 45 40 34 25
День праці 12 10 7 12 9 11 12 5
Пасха (Великдень) 84 83 81 80 82 77 72 70
День Перемоги 58 40 35 37 31 33 30 13
Трійця 29 36 34 29 35 31 17 22
День Конституції України 6 4 5 5 5 7 14 29
День Незалежності України 17 12 20 17 16 19 37 63
День захисника України Не було Не було Не було 10 11 13 29 54
ЖОДНЕ З ЦИХ СВЯТ ДЛЯ МЕНЕ НЕ Є ВАЖЛИВИМ ЧИ УЛЮБЛЕНИМ 2 2 2 2 3 2 1 2
ВАЖКО СКАЗАТИ 0 1 0 1 0 1 1 1
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ 0 - - - - - 0 0

*) телефонне опитування (CATI), у попередні роки було F2F інтерв»ю

 

 

Додаток 3. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

 

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 2 респонденти з 2002 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.

 

 


[1] Регіон визначається за тим, де респондент проживав до 24 лютого, тобто ВПО, які, наприклад, до 24 лютого проживали в Донецькій області, але зараз проживають в іншій області, вважаються для аналізу жителями Сходу.

[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


30.4.2023
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: