Як здобути тривалий мир

Тринадцята Міжнародна конференція імені Сахарова на тему "Як здобути тривалий мир? Україна і світ після припинення вогню" відбулася 18-19 травня 2023 року у Вільнюсі. Ця конференція ставила завдання розглянути складні питання, з якими Україна буде стикатися після припинення війни.

Для підготовки до конференції за замовленням Центру демократичного розвитку імені Андрія Сахарова (Литва)  Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2023 року було проведене всеукраїнське соціологічне опитування. Тут Ви можете ознайомитися з його результатами.

На секції з національного примирення виступав президент КМІС Володимир Паніотто з доповіддю «Можливі виклики, з якими зіткнеться національне примирення», тут Ви знайдете презентацію.

Інформація про конференцію:

Вплив конфлікту в Україні був нищівним: руйнування інфраструктури, криза економіки, найбільша криза біженців в Європі з часів Другої світової війни, десятки тисяч загиблих та сотні тисяч людей, які потерпіли від наслідків війни. Тепер експерти зібралися разом, щоб обговорити складні виклики відбудови та шлях до сталого майбутнього.

Хоча війна далека від швидкого завершення багато проблем виникають вже зараз і важливо готуватися до післявоєнного періоду та формувати краще майбутнє. Ця конференція надала можливість для цілеспрямованого діалогу, де ключові зацікавлені сторони змогли обмінюватися ідеями, уявленнями та рішеннями.  Зараз на основі роботи експертів готуються рекомендації для уряду і громадянського суспільства України.

Багатогранна програма конференції охоплювала такі теми, як демократія та верховенство права, відновлення та екологія, травми, пам'ять та одужання, національне примирення та багато іншого

Організатори конференції   на чолі з Робертом Ван Вореном (Robert van Voren. Виконавчий директор Дослідницького центру Андрія Сахарова та виконавчий директор FGIP)  зуміли зібрати дуже сильну групу експертів.  З української сторони приймали участь Ярослав Грицак, Андрій Длигач, Ольга Айвазовська, Мирослав Маринович, Олександра Матвійчук, Валерій Пекар, Ірина Пінчук, Тетяна Печончук та інші.  Були також представники Європейських структур та міністерств деяких країн ЄС і науковці Великобританії, Німеччини, Франції, Литви, Нідерландів та інших країн.  Наприклад, Тімоті Ґартон Еш (Сполучене Королівство), професор європейських студій в Оксфордському університеті, Анна-Карін Крокстаде, заступниця голови відділу з питань України Європейської служби зовнішньої діяльності, Едуард Клейн -  редактор німецького журналу  Ukraine-Analysen  та дослідник у Відділі Східноєвропейських досліджень Університету Бремена та багато інших.  Див. програму конференції  programa-konferencii-18-05-2023.pdf (sakharovcenter-vdu.eu)

Додаток 1. Інформація про опитування та методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Упродовж 14-22 лютого 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 2 респондентів (з 2002), які наразі проживають в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. нижче). Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 2 респонденти з 2002 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.