Протягом 7-12 серпня 2023 року КМІС провів опитування мешканців 10 прифронтових регіонів на замовлення проєкту «Трансформація комунікацій в Україні», який є програмою USAID, що реалізується Кімонікс Інтернешнл в Україні. 

Дослідження було підтримано американським народом через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Методом онлайн інтерв’ю було проведено 1000 інтерв'ю з дорослими мешканцями прифронтових регіонів. 

За звичайних обставин статистична похибка загальної вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн-ефекту і особливостей застосованого методу дослідження) не перевищувала 3,1%. Водночас за умов війни можуть виникати додаткові систематичні відхилення вибірки, зумовлені наслідками російської агресії. Також потрібно враховувати особливості використаного методу (онлайн-інтерв'ю).

Ви можете ознайомитися з повним звітом українською мовою.

Нижче - основні результати:

Інтерес до новин та подій в Україні і загальні практики споживання інформації

• 78% респондентів на щоденній основні споживають новини. Ще 12% споживають досить регулярно (3-4 рази на тиждень). Лише 10% споживають новини 1-2 рази на тиждень чи рідше;
• Для 97% респондентів досить або дуже важливо стежити за новинами про події в Україні (зокрема, для 67% це дуже важливо);
• Абсолютна більшість респондентів насамперед отримують новини з національних (54% отримують щодня) та місцевих (59%) джерел. Ще, відповідно, 32% і 38% отримують від 2-3 до 4-6 разів на тиждень, тобто досить регулярно на щотижневій основі. Із загалом міжнародних джерел 28% отримують на щоденній основі новини плюс 37% отримують щотижня;
• 16% респондентів на щотижневій чи щоденній основі отримують новини з російських джерел, зокрема 6% щодня користуються російськими джерелами. Причому серед цих респонденті, які щодня / щотижня користуються російськими джерелами, 44% користуються і провладними, і опозиційними джерелами, 22% – провладними, 21% – опозиційними;
• Серед загалом усіх респондентів найчастіше основними мотивами мешканців їх області користуватися російськими джерелами називалися зіставлення інформації (17%), інтерес до подачі інформації в Росії (14%), проросійські настрої (11%), бути поінформованим про події в Росії через важливість для України (11%), розуміння бачення подій росіянами (10%);
• Найбільш популярні теми, які цікавлять респондентів: місцеві новини (25% зараховують цю тему до однієї з трьох найбільш цікавих для себе) і загальноукраїнські новини (25%). Далі йдуть економіка країни (19%), міжнародні новини (крім Росії) (19%), соціальні проблеми (15%), науково-пізнавальні / освітні програми (15%) і здоров’я (15%);
• Водночас щодо новин, які би хотіли отримувати більше – 57% говорять про інформацію про хід війни. Далі йдуть інформація про наявні програми державної підтримки для громадян (39%), про доступні в громаді послуги (36%) і плани відбудови (33%);
• 65% респондентів віддають перевагу отриманню новин у форматі відео, причому переважно мова йде про відео до 15 хвилин. Також 53% віддають перевагу коротким інформаційним повідомленням. Про зображення говорять 25%, а про довгі статті – 6%. Формат подкастів чи радіо приваблює 7%.

Критерії вибору та довіра джерелам інформації

• Серед критеріїв вибору джерела інформації немає безумовного лідера, просте помітно, що найбільше респондентів говорять про надання перевіреної інформації – 42% визначають цей критерій як один з трьох найбільш важливих, а 28% вважають найбільш важливим для себе. Інші основні топ-критерії: актуальність новин (31% визначають як один з трьох найбільш важливих і 9% вважають найбільш важливим), надійність джерела (відповідно, 29% і 14%), відсутність пропаганди (27%);
• За показниками довіри (незалежно від користування) лідирують телеграм-канали (51% скоріше або повністю їм довіряють при лише 8%, які не довіряють), міжнародні ЗМІ (47% проти 8%) і українські інтернет-ЗМІ (45% проти 11%). ТБ-марафону довіряють 44% проти 18%, які не довіряють. Також у п’ятірці джерел за довірою – радіо, якому довіряють 37%, не довіряють – 9%. Найнижчі показники довіри у TikTok, якому довіряють 14%, не довіряють – 31% (це єдине джерело з переліку, яке має негативний (і досить виразний) баланс довіри-недовіри; водночас серед респондентів до 25 років 40% йому довіряють).

Структура користування конкретними джерелами інформації

• Найбільш популярне джерело інформації – телеграм-канали, якими за останні 7 днів перед проходженням опитування користувалися 63% респондентів. 43% визначають їх найважливішим джерелом для себе. Іншими топ-джерелами є YouTube (40% отримували інформацію з цього джерела за останні 7 днів перед проходженням опитування, зокрема 8% визначають джерело як найбільш важливе для себе), українські інтернет-ЗМІ (відповідно, 38% і 11%), Facebook (відповідно, 33% і 2%) і ТБ-марафон (відповідно, 28% і 11%). Інші джерела називалися рідше, зокрема, радіо за останні 7 днів слухали 14%, а 2% називають радіо найбільш важливим для себе джерелом;
• Хоча за останні 7 днів 14% слухали радіо, проте водночас 75% не заперечують, що принаймні іноді слухають його. Основний пристрій для прослуховування радіо – смартфон, дещо рідше називалися радіо в транспортному засобі, планшет / ноутбук, FM-приймач;
• Більшість респондентів (74%) загалом допускають можливість скористатися, переважно у форматі доповнення до інших джерел (31%) або як джерело за відсутності інших джерел (33%). Водночас використають його як основне – 10%;
• 34% з опитаних слухали подкасти протягом останніх 30 днів. Важливо також зазначити, що третина респондентів або не змогли відповісти, або не знають, що таке подкасти.

Комунікація влади та мешканців

• На відкрите запитання про публічних осіб, які дають достовірну інформацію, 37% називають В. Зеленського. На умовно другому місці – В. Залужний (18%). Далі йдуть О. Арестович (10%), С. Притула (9%), К. Буданов (9%). Інші особи називалися рідше;
• Респонденти скоріше нейтрально-позитивно оцінюють комунікацію влади і мешканців області. Щодо центральної влади, то 32% добре оцінили комунікацію і 42% – нейтрально (негативно оцінили комунікацію цієї гілки влади – 25%). У випадку місцевої влади дещо вищий акцент на позитивній стороні – 40% добре оцінили і 30% – нейтрально (погано – 30%).