ESC or click to close
Прес-релізи та звіти
Сприйняття запасу міцності Росії та скільки часу українці готові нести тягар війни
Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 20 вересня-3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, який у Росії запас міцності та скільки часу самі українці ще готові терпіти складнощі війни. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 989 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС. Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Сприйняття запасу міцності Росії у війні проти України
Один з важливих пропагандистських наративів ворога – воювати з Росією безперспективно, оскільки росія володіє «практично необмеженими ресурсами», як гроші, люди, зброя тощо. Розрахунком російської пропаганди є похитнути віру українців в можливість перемоги, а також посіяти сумніви серед наших західних партнерів. Саме тому у лютому 2023 року ми вперше запитали у респондентів, з якою точкою зору вони згодні більшою мірою – що Росія дійсно має значний запас ресурсів, може тривалий час виснажувати Україну і в результаті Україна не зможе завершити війну на прийнятних умовах? Чи що Росія насправді вичерпує свої ресурси, а Україна разом з підтримкою світу зможе в осяжному майбутньому завершити війну на прийнятних умовах? Також ми повторно поставили те саме запитання у жовтні 2023 року і в жовтні 2024 року. Як можна бачити на графіку нижче, між лютим і жовтнем 2023 року з 22% до 49% стало більше тих, хто вірить, що Росія все одно зберігає значний запас ресурсів і може ще багато років вести війну проти України. Натомість з 67% до 43% зменшилася частка тих, хто, навпаки, вважає, що Росія вичерпує свої ресурси і в осяжному майбутньому війна може завершитися на прийнятний для України умовах. Між жовтнем 2023 року і жовтнем 2024 року ситуація майже не змінилася, хоча зараз ми вийшли на практично паритетність думок: 47% українців вважають, що Росія має достатньо ресурсів для тривалої війни проти України, а 46%, навпаки, вважають, що Росія вичерпує запаси своїх ресурсів.
Графік 1. З яким з цих тверджень щодо Ви згодні в більшій мірі?
У всіх регіонах[1] значною мірою представлені обидві точки зору, хоча на Півдні і Сході разом з цим трохи більше тих, хто вважає, що Росія все одно володіє значним запасом ресурсів, ніж тих, хто вважає, що вона вичерпує їх (при цьому в обох регіонах, і особливо на Сході, сприйняття за останній рік покращилося – стало менше тих, хто вірить у безмежні ресурси агресора). У Центрі ми бачимо паритетну представленість думок, а на Заході трохи більше тих, хто вважає, що Росія все-таки вичерпує свої ресурси (проте навіть на Заході 42% вірять, що Росія має ще значний запас ресурсів).
Графік 2. Динаміка сприйняття запасу міцності Росії в регіональному вимірі
Як приклад впливу наративу про безмежні ресурси Росії, варто подивитися на зв’язок із відповідями на запитання, чи взагалі Україна у разі належної підтримки Заходу здатна досягти успіху у війні[2]. Серед тих, хто вірить у безмежні ресурси Росії, менше і тих, хто вважає, що із Західної підтримкою можна досягти успіху – 71% проти 92% серед тих, хто вважає, що Росія вичерпує свої ресурси.
Графік 3. А яка Ваша думка щодо можливості України досягти успіху у війні за умови належної підтримки Заходу?
Скільки ще часу українці нести тягар війни
Незалежно від сприйняття запасу міцності Росії важливо розуміти, наскільки самі українці готові продовжувати нести тягар війни. КМІС регулярно ставить запитання «Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?», і ми можемо оцінити динаміку громадських настроїв. Від початку вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-3% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 18-21%. Між лютим і жовтнем 2024 року ми вперше фіксуємо зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно. При цьому все одно більшість українців – 63% – стверджують, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Разом з цим з 3% до 6% стало більше тих, хто говорить про 1 рік, тобто разом про відносно довгий період говорять 69% українців. Доцільно зазначити, що частка тих, хто говорять про більш короткий період декілька місяців-пів року не зросла – 19% зараз і 21% у лютому 2024 року (ця різниця в межах похибки). Проте з 4% до 12% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання, що, вочевидь, відображає зростання загалом невизначеності майбутнього в очах українців. . Графік 4. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?
На графіку нижче наводиться ситуація в розрізі регіонів та зміни порівняно із лютим 2024 року. Як можна бачити, хоча на Заході і в Центрі теж є зростання невизначеності, але загалом населення цих регіонів зберігає високу впевненість у своїх можливостях (з мінімальним погіршенням порівняно із лютим 2024 року). Проте на Півдні і Сході динаміка значно більш відчутна. На Півдні з 71% до 57% стало менше тих, хто говорить про умовно довгий період (1 рік-стільки, скільки буде треба), зокрема, з 68% до 50% стало менше тих, хто говорить про стільки, скільки буде треба. Разом з цим немає значного зростання тих, хто говорить про короткий період – 24% у лютому і 26% зараз. Натомість з 4% до 17% стало більше тих, хто не визначився із своєю думкою. На Сході (який охоплює Донецьку і Харківську області) у лютому 73% говорили про умовно довгий період і з них 70% говорили «стільки, скільки треба». Зараз – 48%, і з них 38% готові терпіти стільки, скільки треба буде. Натомість з 23% до 36% зросла частка тих, хто говорить про умовно короткий період, а також з 5% до 16% стало більше тих, хто не визначився із думкою.
Графік 5. Скільки часу готові терпіти війну в регіональному вимірі
Простежується зв’язок між оцінкою міцності Росії та власної готовності терпіти війну. Так, серед тих, хто вірить, що Росія вичерпує ресурси, 77% готові терпіти стільки, скільки треба (і загалом 82% готові терпіти умовно довгий період). Водночас серед тих, хто вірить у безмежні ресурси Росії, 52% готові терпіти стільки, скільки треба (і загалом 59% готові терпіти умовно довгий період). Хоча навіть серед них 28% говорять про умовно короткий період декілька місяців-пів року.
Графік 6. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну залежно від оцінки запасу міцності Росії
Зазначений тренд простежується у всіх регіонах. Зокрема. На Півдні і Сході (де, як раніше було показано, ми бачимо найбільш помітну негативну динаміку) серед тих, хто вважає, що загалом Росія вичерпує ресурси, переважна більшість готові терпіти умовно довгий період (а більшість готові терпіти стільки, скільки буде потрібно).
Графік 7. Скільки часу готові терпіти війну в регіональному вимірі і залежно від оцінки запасу міцності Росії
Насамкінець варто звернути увагу, як українці та українки різного віку готові терпіти війну. Як можна бачити, більшість і чоловіків, і жінок, і українців молодого віку, і українців середнього віку, і українців старшого віку демонструють високу готовність терпіти стільки, скільки потрібно буде.
Графік 8. Скільки часу готові терпіти війну у розрізі статі і віку
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
Наратив про безмежні ресурси Росії дійсно має негативний вплив на громадські настрої українців. Уже за наведеними в цьому пресрелізі даними ми бачимо зв’язок із власною готовністю нести тягар війни стільки, скільки буде потрібно, а також із тим, чи здатна Україна із Західною підтримкою досягти успіху у війні. У наступних публікаціях ми також покажемо, що віра в безмежні ресурси нашого ворога пов’язана, зокрема, і з вищою готовністю до територіальних поступок задля завершення війни. Наразі вплив такої віри в безмежні ресурси Росії не мав наразі критичні деструктивні наслідки, але ерозію певних важливих настроїв ми вже бачимо (і особливо тривожні тенденції в прифронтових регіонах). Безумовно, ворога не можна недооцінювати і необхідно мати здорове та стримане сприйняття потенціалу Росії. Проте не можна і давати собі захлинутися у міфі про непереможну Росію з її безмежними ресурсами. Окремо підкреслимо, що попри всі складнощі та об’єктивні підстави для невизначеного майбутнього, попри зростаючу втому, більшість українців налаштовані на боротьбу стільки, скільки буде потрібно.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
З яким з цих тверджень щодо протистояння України і росії Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?
[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
4.11.2024
|
Наші соціальні медіа: