Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

КМІС регулярно відстежує ставлення українців до Росії і росіян. У цьому пресрелізі представлені результати двох власних опитувань КМІС «Омнібус», проведених у вересні-жовтні 2024 року. В одному опитуванні ми досліджувалися ставлення до росіян-жителів Росії методом шкали Богардуса (дослідження соціальної дистанції). В іншому опитуванні ми ставили пряме запитання, як українці ставляться до Росії та росіян-простих жителів Росії. КМІС раніше ставив аналогічні запитання, що дозволяє нам коректно відстежувати динаміку громадських настроїв.

Обидва опитування були проведені методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Також в обох випадках опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Одне опитування (з використанням шкали Богардуса) було проведене в період 10-16 вересня 2024 року і загалом було опитано 1013 респондентів. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

Друге опитування (з прямим запитання щодо ставлення до Росії і росіян) було проведене в період 20 вересня-3 жовтня 2024 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% - для показників, близьких до 10%, 1,3% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Одне із моніторингових запитань КМІС звучить наступним чином: «Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії?». Респонденти могли обрати один з варіантів: «дуже добре», «в основному добре», «в основному погано», «дуже погано» (або за власним наполяганням «важко сказати»). На графіку нижче наведена динаміка відповідей українців упродовж 2008-2024 років.

До лютого 2014 року (включно), тобто до окупації Криму, абсолютна більшість українців добре ставилися до Росії. У період 2008-2010 років у середньому 91% українців добре ставилися до Росії, у період 2011-2014 років (до лютого включно) – 82% (деяке зниження, можливо, пов’язане з особливостями президенства В. Януковича та тодішніх політичних та економічних відносин з Росією, хоча все одно показник у 82% показує, що для абсолютна більшість українців добре ставилися до Росії). У лютому 2014 року 78% українців добре ставилися до Росії і лише 13% – погано (що ще раз доводить, що Революція Гідності не була антиросійською за своєю спрямованістю та змістовним наповненням). Добре ставлення до Росії переважало у всіх регіонах України – від Заходу до Сходу.

Окупація Криму, спроби дестабілізувати Південь і Схід України та зрештою розв’язання Росією війни на Донбасі призвели до значного зниження частки тих, хто добре ставиться до Росії. Найнижчого рівня (до 2022 року) показник сягнув у травні 2015 року, коли добре ставилися до Росії 30% українців. Далі показник почав відновлюватися і в 2019-до початку 2020 року 54-57% добре ставилися до Росії. З початку 2020 року знову почалося погіршуватися ставлення до Росії. Напередодні повномасштабного вторгнення 2022 року, у лютому, 34% українців добре ставилися до Росії, погано – 50%.

Після вторгнення стабільно абсолютна більшість українців погано ставляться до Росії. Станом на жовтень 2024 року 93% українців погано ставляться до Росії, а добре ставляться лише 3%.

Важливо підкреслити, що погіршення ставлення до Росії йшло після агресивних дій самої Росії, а не передувало цьому. Російська влада та пропаганда стверджують, що їх агресивні дії є відповіддю на зростання антиросійських настроїв (хоча навіть це в будь-якому випадку не може виправдовувати воєнні дії). Проте наші дані показують, що українці зберігали добре ставлення до Росії, і тільки Росія своїми жорстокими кроками змусила українців переглянути своє ставлення.

Також окремо хочемо звернути увагу, що часто лунає міркування, що в медіа багато випадків затримань зрадників (наприклад, ті, хто наводять ракетні удари або відстежують переміщення українських Сил оборони). Тому виникають сумніви, як ці ситуації затримання «корелюють» з «лише 3%» тих, хто ставиться позитивно до Росії зараз. По-перше, є ще 4% тих, хто не зміг відповісти на запитання (і частина з них, можливо, приховувала своє позитивне ставлення). По-друге, якщо лише ці 3% перевести в кількість населення, то це близько 700 тис. українців. Одразу зазначимо, що позитивне ставлення до Росії не є однозначно тотожним до ненависті до України і українців і налаштованості до зрадницьких дій (значна частина цих респондентів, наприклад, категорично проти жодних поступок Росії, довіряють Президенту тощо). Проте навіть якщо невелика частка з цих 700 тис. буде чинити зрадницькі дії, то це вийдуть тисячі українців – багато і роботи для СБУ, і матеріалів для українських медіа. І якщо часто в медіа бачити подібні сюжети (і не враховувати та підкреслювати для глядачів та читачів, що мова йде про маргінальний відсоток населення), це може формувати хибне враження тотальної просякнутості України зрадниками.

Графік 1. Динаміка ставлення до Росії, 2008-2024 роки

Нижче на графіку ми порівнюємо, як до Росії ставилися мешканці різних регіонів[1] у лютому 2022 року (напередодні вторгнення) і як ставляться зараз (у жовтні 2024 року). Напередодні вторгнення навіть на Заході і в Центрі досить багато українців добре ставилися до Росії – відповідно, 21% і 31%. На Півдні і Сході тих, хто ставився добре, навіть було більше, ніж тих, хто ставився погано – 45% на Півдні (проти 40%, які ставилися погано) і 53% на Сході (проти 30%, які ставилися погано).

У жовтні 2024 року абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 96% на Заході до 88% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 1% на Заході до лише 5% на Півдні.  

Графік 2. Ставлення до Росії у регіональному вимірі

Ми також поставили запитання «А як Ви загалом зараз ставитеся до росіян – мешканців Росії?». У листопаді 2021 року 76% українців добре ставилися до росія-мешканців Росії і лише 14% ставилися погано. Тобто умовна формула для більшості українців була «ми звинувачуємо владу Росії за Крим і війну на Донбасі, а прості росіяни – не несуть відповідальності».

Просте повномасштабне вторгнення повністю змінило картину. Наразі лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 84%, навпаки, ставляться до них погано. Тобто тепер формула «і влада Росії, і прості росіяни несуть відповідальність».

Графік 3. Динаміка ставлення до росіян-мешканців Росії

На графіку нижче порівнюються зміни між листопадом 2021 року і жовтнем 2024 року. Напередодні вторгнення у всіх регіонах України (від 71% на Заході до 82% на Півдні і Сході) більшість українців добре ставилися до росіян-мешканців Росії.

Зараз же абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 90% на Заході до 75% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 13% (стільки на Півдні і Сході).

Графік 4. Ставлення до росіян-мешканців Росії у регіональному вимірі

У нашому іншому опитуванні у вересні 2024 року ми досліджували ставлення до росіян методом шкали Богардуса. Так, для певної групи (як-от росіян-жителі Росії) респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками цієї групи. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну). Можна розраховувати індекс, який буде змінюватися від 1 до 7, де 7 буде відповідати максимальній дистанції до цієї групи.

Для розуміння контексту: у 2013 році ми запитували про в цілому ставлення до росіян, і тоді значення індексу становило 2.7 (що свідчило про високу відкритість українців до росіян). Краще ставлення було лише до українськомовних українців (2.0) і до російськомовних українців (2.3). Тобто росіяни були дуже близькі і йшли одразу за українцями.

Станом на жовтень 2024 року значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.6. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.6 на Заході, 6.7 у Центрі, 6.4 на Півдні, 6.5 на Сході. Фактично 86% серед усіх респондентів (89% на Заході і в Центрі, 80% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України.

Графік 5. Соціальна дистанція до росіян-мешканців Росії (від 1 до 7, де 7 – максимальна дистанція)

І насамкінець ми хотіли дізнатися, як українці в Україні ставляться до українців-мешканців Росії. Як можна бачити, хоча ставлення до українців у Росії трохи краще, але також виразно негативне – значення індексу 5.9 (а 55% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну).

Графік 6. Соціальна дистанція до росіян-мешканців Росії і українців-мешканців Росії (від 1 до 7, де 7 – максимальна дистанція)

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Нас як соціологів часто запитують, які основні зміни відбулися в українському суспільстві після повномасштабного вторгнення 2022 року. Можливо, найбільш значуща – це остаточна делегітимізація Росії та росіян як можливого вектору для України та українців.

До 2014 року українці щиро вірили в дружні наміри сусідів та хотіли розбудовувати добросусідські відносини, хоча і говорили про незалежність обох держав. Навіть після 2014 року більшість українців зберігали добре ставлення до «простих росіян», що могло стати основою для нормалізації міждержавних відносин пізніше (наприклад, коли влада в Росії зміниться на більш демократичну). Проте масові вбивства та повсюдні руйнування, відверто геноцидна риторика російської влади та підтримка війни більшістю російського суспільства (байдуже чи у більш відкритій чи більш пасивній формі) поховали всі ці можливості.

Україна наразі має лише один вектор – європейська та євроатлантична інтеграція разом із розбудовою сучасної української європейської громадянської нації. І ми, можливо не так швидко і з різними перешкодами всередині та ззовні нас, але рухаємося саме цим шляхом. Ми часто порівнюємо себе з Росією та росіянами, обговорюємо, що з «російського спадку» лишається у нас. Та й не тільки ми – але і світ загалом. Ким же для нас залишається Росія та росіяни після всіх своїх злочинних дій? Вони залишаються для нас вічним нагадуванням, ким ми не були раніше і точно не є зараз. Проте вони своїм шляхом показують і ким ми не повинні стати в майбутньому.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії? 

А як Ви загалом зараз ставитеся до росіян – мешканців Росії? 

А зараз я буду зачитувати Вам назви деяких національних груп. Для кожної групи скажіть, Ви згодні допустити її представників. Оберіть усе, що підходить.

Росіяни – жителі Росії