КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Виміри ставлення до ЄС і НАТО та ставлення до США

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

КМІС регулярно відстежує ставлення українців до європейської та євроатлантичної інтеграції. У ЗМІ часто можна зустріти інформацію про високу підтримку українцями вступу до ЄС і НАТО, проте при цьому рівень підтримки сильно варіює залежно від опитування. Коректна ідентифікація джерел відмінностей в результатах підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції є важливою складовою правильної інтерпретації громадської думки українців.

У цій публікації ми використовуємо дані трьох опитувань КМІС за 2024 рік (усі – проведені методом телефонних інтерв’ю і репрезентують доросле населення підконтрольних Уряду України територій) для ілюстрації, що ставлення українців до ЄС і НАТО має різні виміри. Як наслідок, залежно того, який вимір досліджується (і, зокрема, яке формулювання запитання застосовується), результати можуть істотно відрізнятися (і, на жаль, ставати предметом маніпуляцій та спекуляцій публічними особам в Україні та закордоном).

 

 

Виміри ставлення до ЄС і НАТО

 

Отже, скільки ж українців підтримують вступ до ЄС і НАТО? Ніби-то це питання здається простим, проте навіть для нього серед соціологів та інших експертів немає єдності, як це варто вимірювати. Наприклад, ми можемо просто прямо запитати у людей, чи хочуть вони бачити Україну в складі ЄС чи НАТО або чи підтримують / не підтримують вступ до цих союзів. У нашому опитуванні в травні 2024 року, проведеному на замовлення NDI[1], ми ставили респондентам запитання «До 2030 року, чи ви хотіли б, щоб Україна була… Державою-членом ЄС / НАТО?» з можливими відповідями «так», «ні», «не знаю», «відмова відповідати».

Інший підхід спирається на подібні міркування, проте очікує від людей готовність продемонструвати проактивну позицію. Тобто якщо питання вступу до ЄС та/або НАТО є дійсно важливим для людини, то вона має бути готовою у разі проведення референдуму приділити свій час та відвідати виборчу дільницю. Відповідно, такі запитання формулюються як гіпотетичні референдуми і ми запитуємо, як буде діяти респондент (чи буде взагалі голосувати і якщо так, то проголосує «за» чи «проти»). У вересні 2024 року у власному опитуванні (1000 респондентів, похибка 4.1%) ми ставили запитання «Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до Європейського Союзу / НАТО. Ви можете проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу або утриматися – не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір?». Респонденти могли відповісти «за вступ», «проти вступу», «не брали би участі в голосуванні» чи «важко сказати» / «відмова».

Також сприйняття / підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції можна інтерпретувати через показники довіри відповідним союзам. І у грудні 2024 року у власному опитуванні (1000 респондентів, похибка 4.1%) ми ставили запитання «Зараз я буду називати деякі соціальні інституції та публічні персони.  Скажіть мені, будь ласка, наскільки Ви довіряєте тим, кого я називатиму.» і в переліку були ЄС, НАТО (а також США). Респонденти мали обрати між «повністю довіряю», «скоріше довіряю», «важко сказати», «скоріше не довіряю», «зовсім не довіряю» (причому «важко сказати» одразу зачитувалося і респонденти могли обрати його).

На графіку нижче наведені основні результати зазначених опитувань (повні результати – у Додатку). Для зручності всі дані розраховані до всіх дорослих мешканців підконтрольних Україні територій. Отже, як можна бачити, 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані, звісно, дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

Утім, менше українців готові продемонструвати проактивну позицію. Так, у разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 68% серед усіх українців готові прийти на виборчі дільниці і віддати голос «за». У разі проведення референдуму щодо НАТО – також 68%. Проголосували би проти – відповідно, 9% і 10% (див. Додаток). (Часто дані щодо гіпотетичних референдумів стають предметом маніпуляцій, оскільки у перерахунку до тих, хто піде на референдум, 88% підтримують вступ до ЄС, а 87% підтримують вступ до НАТО. Утім, коли ці дані наводяться без % серед усіх респондентів, то складається хибне враження мало не тотальної підтримки.) Таким чином, ми бачимо, що у випадку ЄС є орієнтовно 22%, а у випадку НАТО – 16% тих, хто загалом бачить Україну в цих союзах, але з певних причин не хочуть активно маніфестувати цю позицію на референдумі.

У зазначених вище запитаннях ми принаймні бачимо чітку більшість на користь вступу. Проте в запитанні про довіру ми бачимо, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною і, як ми бачимо, серед українців є багато критичних поглядів. Відповідно, є багато українців, які не довіряють або мають сумніви щодо ЄС та/або НАТО, але при цьому все одно бачать Україну в цих союзах.

             

Графік 1. Виміри ставлення до ЄС і НАТО

 

 


У таблиці нижче дані наведені в регіональному вимірі[2]. Ми підкреслюємо, що важливо наводити дані в регіональному розрізі для спростування поширених стереотипів про нібито відмінні погляди мешканців різних регіонів України (більші відмінності дійсно мали місце раніше, але після повномасштабного вторгнення ми бачимо суттєве вирівнювання ситуації).

Як можна бачити, за всіма показниками із Заходу на Схід стає трохи менше тих, хто підтримує європейську і євроатлантичну інтеграцію. При цьому у всіх регіонах більшість хочуть бачити Україну в складні ЄС і НАТО, а також більшість готові це підтвердити голосуванням на референдумі. Тобто попри певні відмінності коректніше говорити про наявність консенсусу щодо руху до ЄС і НАТО. Водночас у всіх  регіонах (і трохи більшою мірою – на Півдні і Сході) має місце критика цих союзів і, як наслідок, не така висока довіра.

 

Таблиця 1. Виміри ставлення до ЄС і НАТО у регіональному розрізі

% у стовпчику Захід Центр Південь Схід
ЄС        
Хочуть бачити Україну членом 92 91 88 82
Готові прийти на виборчі дільниці і проголосувати «за» на референдумі 67 73 65 59
Довіряють 50 47 42 42
НАТО        
Хочуть бачити Україну членом 91 85 80 71
Готові прийти на виборчі дільниці і проголосувати "за" на референдумі 66 73 67 60
Довіряють 51 42 36 36

 


Пріоритет ЄС чи НАТО

 

У випадку ЄС і НАТО також важливо розуміти, який союз для українців є більш пріоритетним. Як можна бачити на графіку нижче, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Тобто хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет – у НАТО (вочевидь, через гостру вимогу українців мати надійні гарантії безпеки).

Доцільно також звернути увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (12% у жовтні 2023 року і 22% у грудні 2024 року). Водночас стало менше тих, хто говорить про членство в НАТО (54% раніше і 46% зараз) (для ЄС показники майже не змінилися).

           

Графік 2. Що має бути пріоритетним для України – членство в ЄС чи в НАТО?

 

 


Ставлення до США

 

Коли ми обговорюємо сприйняття українцями Заходу, то крім ЄС і НАТО важливе місце посідають США. Зрозуміло, у цьому випадку ми не можемо говорити про ставлення до «вступу» до США, але можемо і маємо знати, чи українці довіряють США. На графіку нижче наведена довіра США в цілому та для окремих регіонів (нагадуємо, що респонденту крім опцій «довіряю» та «не довіряю» одразу зачитувалася і опція «важко сказати»).

Отже, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення (тобто в чомусь довіряють, у чомусь – не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант). Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

           

Графік 3. Довіра США

 

 


А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Серед українців є консенсус (і на рівні країни в цілому, і на рівні населення окремих регіонів), що Україна має бути членом і ЄС, і НАТО. Враховуючи, що 93% українців погано ставляться до Росії, а 84% – до звичайних росіян[3], у випадку геополітичного вектору для ЄС / НАТО немає жодної конкуренції і можна говорити про однозначний вибір українців.

Проте ситуацію не можна вважати повністю «райдужною» і місце мають тривожні тенденції, насамперед – не дуже висока довіра ЄС і НАТО. Вочевидь, українці вдячні Заходу за надану підтримку та розуміють її критичну важливість, проте у частини населення є гірке враження несвоєчасності та неналежного обсягу (і, зокрема, тому на початок жовтня вже 38% вважали, що Захід не хоче справедливого миру для України[4]). Можна, звісно, говорити, що і Україна та українці не виконують усю «домашню роботу», проте для більшості українців, які живуть в умовах повномасштабної війни, мають близьких в Силах оборони, мають болючі втрати, цілком очевидними є наслідки несвоєчасної допомоги.

Разом з цим, з одного боку, переважання довіри Заходу з водночас критичними рефлексіями може мати позитивні наслідки для України та українців. Так, це більша суб’єктивізація України, зростання самооцінки і розуміння важливості розбудови власних сил. У цьому контексті Захід є гарним прикладом для нас і ми дійсно рухаємося до цього клубу, але і розуміємо, що маємо право на власну думку та критичні зауваження щодо того, що на Заході не все працює так ефективно, як мало би бути.

З іншого боку, є чималі ризики для руйнування легітимності Західного вектору та зростання популістських євроскептичних сил. Тобто ми навряд чи почуємо заперечення, що Україні взагалі не слід приєднуватися до ЄС / НАТО. Натомість ми почуємо, наприклад, що Україна «має відстоювати національні інтереси під час перемовин, навіть ціною більш тривалого процесу вступу» (де під малозрозумілими для більшості розмитими «національними інтересами» часто буде спекуляція на емоціях втомлених війною українців). Або запалають дискусії про відповідність ціннісного профілю українців сучасним європейським цінностям. Предметів для подібних дискусій може бути чимало, чим майстерно можуть (і, на жаль, будуть) користуватися вітчизняні популісти різних напрямків.

Проте найгірше, звісно, це загалом руйнування віри в ідеали Заходу та Захід у цілому. Навіть якщо сучасний Захід і не відповідає високим моральним стандартам (та нашим завищеним очікуванням), проте все одно це найкращий вектор для українців. Делегітимізація Заходу може обернутися тотальною зневірою і відчуттям «нічого неможливо змінити». Вочевидь, наш ворог – Росія – хоче добитися саме цього.

 


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети та розподіли відповідей

 

Грудень 2024 року

 

Зараз я буду називати деякі соціальні інституції та публічні персони.  Скажіть мені, будь ласка, наскільки Ви довіряєте тим, кого я називатиму. %

  Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
Європейському Союзу (ЄС)          
Повністю довіряю 13 15 10 15 16
Скоріше довіряю 33 34 37 27 26
Важко сказати 35 36 34 35 31
Скоріше не довіряю 10 7 10 13 9
Зовсім не довіряю 9 7 8 9 18
США          
Повністю довіряю 10 11 8 9 13
Скоріше довіряю 31 36 29 29 25
Важко сказати 36 38 39 35 24
Скоріше не довіряю 13 9 14 15 13
Зовсім не довіряю 11 6 10 12 25
НАТО          
Повністю довіряю 12 14 11 9 15
Скоріше довіряю 31 37 31 27 21
Важко сказати 32 31 35 33 27
Скоріше не довіряю 12 9 10 17 14
Зовсім не довіряю 13 9 13 14 22

 

Що має бути пріоритетним для України – членство в ЄС чи в НАТО? %

  Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
Членство в ЄС 22 18 23 24 19
Членство в НАТО 46 54 41 45 37
Ні те, ні інше 22 18 24 25 20
НЕ ЗНАЮ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 11 10 11 6 23

 

 

Вересень 2024 року

 

Уявіть, будь ласка, що зараз відбувається референдум з питання, чи вступати Україні до Європейського Союзу. Ви можете проголосувати за вступ до цього союзу, проти вступу або утриматися – не брати участі у голосуванні. Який Ваш вибір? %

  Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
За вступ 68 67 73 65 59
Проти вступу 9 9 8 9 12
Не брали би участі в голосуванні 20 20 17 21 29
НЕ ВИЗНАЧИЛИСЯ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 3 4 2 4 0
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 0 1 0 0

 

А яким був би Ваш вибір у разі референдуму щодо вступу до НАТО? %

  Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
За вступ 68 66 73 67 60
Проти вступу 10 10 7 12 14
Не брали би участі в голосуванні 17 17 16 18 25
НЕ ВИЗНАЧИЛИСЯ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 4 6 4 2 1
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 1 0 1 1 0

 

 

Травень 2024 року (опитування для NDI)

 

До 2030 року, чи ви хотіли б, щоб Україна була… Державою-членом ЄС? %

  Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
Так 90 92 91 88 82
Ні 7 4 6 10 12
НЕ ЗНАЮ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 3 3 2 2 6
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 0 0 0 0

 

До 2030 року, чи ви хотіли б, щоб Україна була… Державою-членом НАТО? %

  Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
Так 84 91 85 80 71
Ні 12 6 11 18 26
НЕ ЗНАЮ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 3 3 4 3 3
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 0 0 0 0 0


[1] Повні результати за цим посиланням: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1422&page=1

[2] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.


14.1.2025
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: