Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 12-22 березня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру Президенту і про необхідність проведення виборів. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1326 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,1% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,6% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

КМІС продовжує відстежувати динаміку довіри Президенту В. Зеленському. Наше останнє опубліковане опитування стосується періоду з 14 лютого до 4 березня 2025 року. Нинішнє опитування було проведене в період з 12 до 22 березня 2025 року, тому можемо бачити, які зміни відбулися за останні декілька тижнів.

Крім цього, ми ставили запитання про доцільність проведення зараз або після можливого перемир’я національних виборів.

Отже, станом на другу половину березня 2025 року 69% українців довіряють Президенту В. Зеленському, не довіряють – 28%. Баланс довіри-недовіри становить +41%.

Порівняно з нашими останнім опитування формально всі зміни в межах статистичної похибки. Так, у період 14 лютого-4 березня 2025 року 67% довіряли Президенту, а 29% – не довіряли. Баланс довіри-недовіри становив +38%.

Графік 1. Динаміка довіри Президенту В. Зеленському протягом 2019-2025 років

«Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?»

У всіх регіонах України[1] ситуація подібна і баланс довіри-недовіри – позитивний. Так, у всіх регіонах частка тих, хто довіряє, становить 68-71% (а частка тих, хто не довіряє – 27-31%).

Графік 2. Довіра до Президента В. Зеленського в регіональному вимірі

Зараз регулярно з’являється інформація про вимогу до України провести національні вибори. Опитування КМІС та інших компаній постійно показували, що переважна більшість українців – проти проведення виборів до завершення війни. Разом з цим, у березні 2025 року активізувалися розмови про можливе тимчасове перемир’я і можливість проведення виборів в таких умовах.

Ми вирішили поцікавитися у українців, як вони ставляться до проведення виборів в умовах перемир’я. Причому одній половині респондентів ми моделювали ситуацію перемир’я без гарантій безпеки, іншій половині – із гарантіями безпеки. Тобто в першому випадку мова йде про те, чи варто проводити вибори, коли є просто перемир’я і при цьому Україна не отримує додаткових механізмів безпеки. У другому випадку гіпотетичне перемир’я супроводжується наданням Україні гарантій безпеки.

Варто почати з варіанту без гарантій безпеки. Як можна бачити на графіку нижче, якщо ми маємо тимчасове перемир’я без гарантій безпеки, то 77% висловлюються проти виборів і обирають варіант, що вибори мають бути лише «після отримання гарантій безпеки або остаточної мирної угоди і повного завершення війни». При цьому 8% відповіли, що в таких умовах варто проводити вибори, а 11% відповіли, що вибори треба проводити прямо зараз, навіть не чекаючи перемир’я. Тобто загалом 19% підтримують проведення виборів зараз або у разі перемир’я навіть без гарантій безпеки.

Графік 3. Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню, але України не отримує гарантій безпеки, як-от додаткова зброя чи миротворці. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори?

Тоді закономірним є питання, а чи підтримають вибори після можливого перемир’я з певними гарантіями безпеки. На графіку нижче можна бачити, що навіть у разі перемир’я з гарантіями безпеки абсолютна більшість – 78% – проти проведення виборів і говорять, що вибори мають бути після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Загалом 19% підтримують проведення виборів (після перемир’я з гарантіями безпеки або навіть прямо зараз).

Графік 4. Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню і при цьому Україна отримує надійні гарантії безпеки: більше зброї, миротворці з країни Європи тощо. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори?

Підтримка проведення виборів тісно пов’язана з довірою Президенту. Так, ті, хто не довіряє Президенту, у більшій мірі підтримують проведення виборів. При цьому навіть серед них не підтримують – 50% (підтримують вибори – 46%).

Серед же тих, хто довіряє Президенту, 90% висловлюють проти проведення виборів (підтримують проведення – 8%).

Графік 5. Підтримка проведення виборів залежно від довіри Президенту

У всіх регіонах України абсолютна більшість (75-78%) виступають проти проведення виборів.

Графік 6. Підтримка проведення виборів в регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Серед українців зберігається досить висока довіра до Президента В. Зеленського, а він сам сприймається як легітимний голова держави.

Треба розуміти, що висока довіра (і її ріст за останній період) насамперед обумовлені сприйняттям В. Зеленського як Президента та виразника інтересів України і українців (і меншою мірою мова може йти про симпатії на особистісному рівні як до людини чи політика). Українці усвідомлюють екзистенційну загрозу з боку Росії та росіян і саме опір безжалісному ворогу є пріоритетом №1. Звинувачення, що Україна сама винна в нападі Росії чи інші некоректні (м’яко кажучи) трактування українсько-російських відносин, болюче сприймаються українською громадськістю і мотивують українців до більшого єднання (і ми бачимо чергову хвилю «гуртування навколо прапора» / «rally around the flag»).

При цьому можна не сумніватися, що у українців є накопичені питання до влади та обґрунтована критика окремій дій і рішень. Також можна не сумніватися, що українці хотіли би перезавантаження та хотіли би бачити нові компетентні обличчя на відповідальних посадах (особливо коли так багато наших співвітчизників в умовах повномасштабного вторгнення чудово зарекомендували себе у своїй діяльності – мова і про військовослужбовців, і про волонтерів, і про дипломатів, і про деяких ефективних чиновників та управлінців). Проте українці зберігають категоричність, що це є суверенним правом українців вирішувати, коли саме мають проводитися вибори. Наразі запиту на вибори немає і навпаки стабільно переважна більшість підкреслюють, що вибори можливі лише після завершення війни.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?

ПОЛОВИНІ РЕСПОНДЕНТІВ СТАВИТИ ВАРІАНТ А, ПОЛОВИНІ – Б

А. Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню і при цьому Україна отримує надійні гарантії безпеки: більше зброї, миротворці з країни Європи тощо. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори?

Б. Уявіть, що дійсно має місце припинення вогню, але України НЕ отримує гарантій безпеки, як-от додаткова зброя чи миротворці. Чи варто тоді Україні після цього проводити національні вибори?