Пресреліз підготовлений президентом  КМІС Володимиром Паніотто

Упродовж 14 лютого-4 березня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про штучний інтелект. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1029 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Використання штучного інтелекту в сучасному суспільстві не просто важливе, а критично необхідне для розвитку технологій, економіки та соціальних процесів. Штучний інтелект (ШІ) відкриває нові горизонти в науці, медицині, освіті, бізнесі, державному управлінні тощо, сприяючи підвищенню ефективності, точності та продуктивності в різних сферах. Ступінь використання ШІ може бути одним з індикаторів потенціалу сучасної держави.

Враховуючи важливість та потенціал ШІ, ми вирішили провести дослідження щодо його використання населенням України.  Нижче результати цього дослідження (див. графік 1).

Графік 1. Зараз активно розвиваються технології на основі штучного інтелекту (ШІ). А Ви особисто користуєтеся для роботи чи для власних потреб Штучним інтелектом?

Отримані результати дослідження демонструють, що попри активний розвиток технологій на основі ШІ, реальне їх використання серед українців залишається обмеженим. 64% населення не використовують ШІ взагалі, з них:

• 12% уперше чують і не знають, що таке ШІ;
• 52% знають про ШІ, але жодного разу ним не користувалися.

Ще 9% опитаних пробували користуватися ШІ, але не впровадили його у повсякденне життя.

Лише 26% респондентів мають досвід практичного використання ШІ, з них:

• 9%  нерегулярних користувачів (кілька разів на місяць чи рідше);
• 17% – регулярних користувачів (12% – щодня або майже щодня та 5% – кілька разів на тиждень);

Ці цифри свідчать про високий рівень обізнаності про ШІ (88%), але водночас і про значний розрив між знанням і практикою. Лише кожен восьмий українець активно інтегрував ШІ у своє повсякденне життя, а частка регулярних користувачів (щонайменше раз на тиждень) становить 17%.

Найбільший вплив на користування ШІ має вік (див. графік 2).

Графік 2. Вплив віку на користування ШІ (відсоток регулярних користувачів)

Результати дослідження свідчать про сильну залежність використання ШІ від віку респондента. Найвищий рівень регулярного використання зафіксовано серед молоді 18-29 років – понад половина (54%) цієї групи регулярно користуються ШІ. У категорії 30-44 років цей показник становить лише 21%, а серед людей віком від 60 років – лише 4%. Це може свідчати про суттєвий цифровий розрив між поколіннями.

Стать. Чоловіки суттєво частіше користуються ШІ – серед них 23% регулярних користувачів, а серед жінок – лише 13%.

Тип населеного пункту. Мешканці міст значно активніше використовують ШІ, ніж мешканці сіл. Серед загалом міського населення (мешканці СМТ та міст будь-якого розміру) рівень регулярного використання становить 21%, тоді як серед сільського населення – лише 9%. Причому серед міського населення також є диференціація – чим більше місто, тим більше активних користувачів. Якщо серед мешканців СМТ / маленьких міст з населенням до 20 тис. 13% регулярно користуються ШІ, то далі показник зростає до 25% у найбільших містах з населенням понад 500 тис. мешканців.

Це може бути пов’язано з кращою інфраструктурою, доступом до інтернету та цифровими сервісами у більших населених пунктах.

Добробут.  Вплив рівня добробуту зображений на графіку 3.

Графік 3. Вплив рівня добробуту на користування ШІ (відсоток регулярних користувачів)

Чим вищий рівень добробуту, тим активніше респонденти використовують ШІ. Лише 4% людей, яким не вистачає навіть на їжу, регулярно користуються ШІ. Серед тих, хто може дозволити собі коштовні речі, цей показник становить 27%, а серед тих, хто може дозволити собі практично все – 39%.

Як не дивно, освіта менше впливає на використання ШІ, регіон також впливає несуттєво.

Наше друге запитання, яке ми ставили респондентам, звучало так (якщо вони взагалі знали про ШІ): «А як Ви вважаєте, як це впливає на світ і людей? Штучний інтелект “сприяє прогресу і скоріше наближає до кращого майбутнього” чи “Містить багато ризиків і скоріше наближає до значних проблем чи навіть катастроф”».

Графік 4. Сприйняття впливу ШІ на світ і людей

% серед тих, хто знає ШІ (незалежно від досвіду і частоти користування)

Думки з приводу ШІ розділилися. Найбільша частка респондентів (45%) висловлює побоювання щодо ШІ, вважаючи, що він містить значні ризики та може призвести до серйозних проблем або навіть катастроф. Це свідчить про високий рівень тривожності та недовіри до технологічного прогресу.

Водночас 39% опитаних мають позитивне бачення – вони вважають, що ШІ сприяє прогресу й наближає людство до кращого майбутнього. Це значна частка, що демонструє готовність частини суспільства до прийняття інновацій.

Загалом, баланс між оптимістами і песимістами щодо ШІ зміщений у бік обережного або критичного сприйняття за винятком молоді.  У групі 18-29 років 63% оптимістів і тільки 30% песимістів.

Коментар В. Паніотто:

У сучасному світі, де технології швидко змінюють наш спосіб життя та роботи, Україна має активно застосовувати штучний інтелект (ШІ) для досягнення стабільного розвитку та відновлення після війни. ШІ має величезний потенціал для сприяння технологічному прогресу та підвищення конкурентоспроможності країни на світовій арені.  Як бачимо, в Україні використання ШІ ще тільки набирає обертів, значна частка населення все ще не знайома або не використовує ці технології. Лише 17% респондентів регулярно користуються ШІ, тоді як у США ще рік тому 55% населення регулярно спілкувалося з ШІ[1]. Цей показник свідчить про значну різницю у рівнях впровадження та використання ШІ між Україною та розвиненими країнами.

Щоправда, водночас Україна дещо випереджає Росію[2]. Запитання, яке ставив Левада-центр було таке: «Чи використовуєте Ви штучний інтелект, ChatGPT, нейромережі і інше. І якщо так, то як часто?». Варіанти відповіді і результати порівняння у таблиці[3]:

Як бачимо, в Україні суттєво більше регулярних користувачів (17% у порівнянні з 6%) і набагато менше тих, хто не чув про ШІ (12% у порівнянні з 41%).  Ми маємо постійно збільшувати цю різницю – це ключ до технологічного домінування.

Для того щоб надолужити втрачене та забезпечити стабільне майбутнє, Україна має робити акцент на цифровізації та інтеграції сучасних технологій у всі сфери життя. Важливо активно підтримувати розвиток ШІ в Україні, інвестуючи у відповідні дослідження та розробки, а також впроваджуючи програми навчання та підвищення кваліфікації для населення.

Водночас потрібно враховувати, що нові технології, зокрема ШІ, несуть не лише користь, а й значні виклики. Застосування ШІ може замінити багато професій, і якщо суспільство не забезпечить альтернативні шляхи працевлаштування та перекваліфікації, це може спричинити зростання безробіття, соціальну напругу та посилення нерівності. Тому впровадження ШІ має відбуватися з урахуванням принципів гармонійного розвитку, соціальної відповідальності та недопущення нової прірви між ультрабагатими технологічними елітами і рештою суспільства.