КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Динаміка довіри Президенту В. Зеленському в 2019-2025 роках

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 15 травня-3 червня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру Президенту В. Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1011 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення

 

 

 


Динаміка довіри Президенту В. Зеленському в 2019-2025 роках

 

Рівень довіри до Президента В. Зеленського стабільного зростав з грудня 2024 року і сягнув 74% на початку травня 2025 року (не довіряли – 22%).

Проте вже в другій половині травня-на початку червня 2025 року ми спостерігаємо зниження довіри, хоча при цьому нинішні показники лишаються вищими, ніж до загострення відносин з новим керівництвом США. Так, за результатами нинішнього опитування 65% українців довіряють В. Зеленському, не довіряють – 30%. Відповідно, баланс довіри-недовіри становить +35%. Ці показники нижчі, ніж були на початку травня 2025 року (74% довіряли, а баланс довіри-недовіри становив +52%), проте лишаються вищими, ніж були на початку лютого 2025 року (тоді 57% довіряли, а баланс довіри-недовіри становив +20%).

 

Графік 1. Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?

 

* Опція «важко сказати» не зачитувалися респондентам. Її відмічали лише якщо сам респондент просив про це.



Як можна бачити, рівень довіри знизився впродовж доволі короткого періоду, що неодмінно викликає питання про причини.У нас немає додаткової інформації щодо конкретних причин зниження довіри. Для цього потрібно проводити панельні дослідження, коли ми опитуємо тих самих людей упродовж певного періоду і можемо запитати, чому змінилася їх думка порівняно з попереднім опитуванням. Проте є декілька факторів, які необхідно врахувати під час інтерпретації динаміки довіри Президенту:

  • послаблення ефекту згуртування навколо прапора (“rallyaroundtheflageffect”) – з лютого 2025 року на тлі загострення у відносинах з новим керівництвом США відбулося досить різке зростання довіри та єднання. Наразі, через декілька місяців, може мати місце «призвичаювання» населення до нового міжнародного контексту і зменшення його впливу на сприйняття Президента. Водночас інші фактори, як-от внутрішня ситуація, знову можуть мати сильніший вплив на те, як українці оцінюють діяльність Президента і формують своє ставлення до нього. Варто нагадати, що на початку повномасштабного вторгнення рівень довіри різко зріс до 90%, що також було яскравим відображенням ефекту згуртування навколо прапора. Проте далі поступово ефект послаблювався і тому ми бачили стабільне зниження довіри до грудня 2024 року (при цьому як для демократичного суспільства під час жахливої війни навіть 52% довіри у грудні 2024 року – це доволі високий показник);
  • короткостроковий вплив підписання Угоди про копалини – попереднє опитування (яке зафіксувало ріст довіри до 74%) було на початку травня 2025 року одразу після підписання Угоди. Можливо, у частини людей це короткостроково викликало сплеск оптимізму та надії, що позначалося і на вищій довірі Президенту. Після таких сплесків, зазвичай, іде повернення до більш «нормальних» показників (що у статистиці позначається терміном регресія до середнього);
  • відсутність прогресу у завершенні війни – частина людей могли мати завищені очікування щодо близькості завершення війни, зокрема, через різні перемовини, які мали місце протягом травня 2025 року. Проте події цього періоду не свідчили про наближення завершення війни. Навпаки, збільшення російських атак на різних напрямках (зокрема, у Сумській області, наближення до Дніпропетровської області тощо), масштабні повітряні атаки, деструктивна поведінка росіян на перемовинах до / під час / після Стамбулу навпаки, свідчили про зворотні наміри. Тобто пересічний українець цілком міг бачити, що росіяни не прагнуть миру. Це могло позначатися на загальних настроях (певному розчаруванні та зневірі в наближенні завершення війни) і, відповідно, на довірі Президенту;
  • контекст опитувальника і запитань – у нашому опитуванні на початку травня 2025 року ми запитували про довіру 10 політикам. Різним респондентам ми політиків зачитували в різному порядку. Наш аналіз показує, що чим пізніше ми зачитували «Володимир Зеленський», тим вищою була довіра. Так, коли ми запитували про довіру В. Зеленському на початку списку, то близько 70% висловлювали довіру. Коли ми запитували про довіру В. Зеленському в кінці списку, то рівень довіри сягав близько 80%. Тобто контекст інших політиків мав деякий вплив на сприйняття В. Зеленського. Причому цей ефект стосується не лише В. Зеленського, а і інших політиків. Наприклад, коли ми на початку запитували про П. Порошенка, то рівень довіри був близько 22%. Коли же ми про довіру П. Порошенку запитували в кінці списку, то показник зростав до близько 30%. У нинішньому ж опитуванні ми запитували про довіру лише до В. Зеленського і в блоці запитань про війну і мир (запитання про довіру ставилося після запитань про готовність до  територіальних поступок і скільки готові терпіти війну).

 

 

 


Нижче на графіку наведена динаміка довіри в розрізі регіонів України[1]. По-перше, більше довіряють Президенту мешканці Заходу – серед них 73% довіряють В. Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.

По-друге, порівняно з початком травня 2025 року найбільше зниження відбулося на Півдні і в Центрі (хоча в цих регіонах показники довіри все одно лишаються вищими, ніж були до лютого 2025 року). На Сході змін у довірі не було (проте Схід і на початку травня 2025 року вирізнився нижчою довірою порівняно з іншими регіонами). На Заході довіра також знизилися, але лише трохи (якщо порівнювати з Центром і Півднем).

 

Графік 2. Довіра до Президента В. Зеленського в регіональному вимірі

 

 

 

 

 


Готовність до територіальних поступок серед тих, хто (не)довіряє В. Зеленському

 

Раніше ми публікували результати про готовність населення до територіальних втрат[2]. У таблиці нижче наведені дані, як ставляться до територіальних поступок ті, хто довіряють Президенту, і ті, хто не довіряють йому.

Як можна бачити, ті, хто не довіряють Президенту, більшою мірою готові до територіальних втрат, причому навіть у більш жорстких варіантах. Так, якщо серед тих, хто довіряє В. Зеленському, 36% у цілому готові до територіальних поступок (якщо ми не конкретизуємо, що маємо на увазі) проти 46% серед тих, хто не довіряє йому.

Більш значні відмінності, коли ми конкретизуємо територіальні втрати. Так, лише 13% тих, хто довіряють В. Зеленському, готові до офіційного визнання окремих територій частиною Росії. Водночас серед тих, хто не довіряє, 44% готові до офіційного визнання окремих окупованих територій частиною Росії.

У випадку передачі під контроль Росії неокупованих територій (як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо), то готові до цього 9% тих, хто довіряють Президенту. Серед же тих, хто не довіряє, готові 23%.

У випадку де-факто визнання частини територій під контролем Росії без визнання де-юре готові до цього 38% тих, хто довіряють В. Зеленському. Серед тих, хто йому не довіряє – 55%.

 

Таблиця 1. Готовність до територіальних поступок серед тих, хто довіряє / не довіряє В. Зеленському

% у стовпчику Довіряють Не довіряють
Оригінальне запитання (без конкретизації «територіальних поступок») – чи в цілому готові до територіальних втрат    
Можуть прийняти територіальні втрати 36 46
Категорично проти територіальних втрат 55 43
Важко сказати 8 11
Офіційне визнання окупації – чи готові визнати офіційно деякі території частиною Росії    
Можуть прийняти територіальні втрати 13 44
Категорично проти територіальних втрат 82 43
Важко сказати 4 13
Передача під контроль Росії неокупованих територій – чи готові передати Росії Херсон, Запоріжжя тощо    
Можуть прийняти територіальні втрати 9 23
Категорично проти територіальних втрат 85 71
Важко сказати 6 6
Де-факто визнання окупації без де-юре – чи готові на варіант фактично визнання контролю Росії, але без офіційного визнання    
Можуть прийняти територіальні втрати 38 55
Категорично проти територіальних втрат 55 37
Важко сказати 8 8

 

 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Довіра Президенту В. Зеленському знизилася за останній час, проте вона все одно лишається високою (і як показували наші дані на початку травня 2025 року, він усе одно зберігає найвищу довіру порівняно з іншими політиками)[3]. З одного боку, зниження довіри було очікуваним, оскільки основним фактором зростання довіри з лютого 2025 року був ефект згуртування навколо прапора. Тривалість цього ефекту має обмеження і ми наразі бачимо, що в поточному контексті він почав послаблюватися. Тому зниження показників довіри в певному сенсі є поверненням до більшої «нормальності».

З іншого боку, оскільки має місце послаблення ефекту згуртування навколо прапора, українці більше уваги будуть звертати (і гостріше реагувати) на внутрішні фактори, зокрема, на літній наступ Росії, корупцію, кадрові призначення, реформи тощо. Усі ці сфери потребують від влади ефективних рішень та адекватної комунікації. Якщо українці не будуть бачити належну реакцію представників влади, це може призвести до подальшого низхідного тренду довіри.

Окремий коментар стосується критично налаштованих до Президента політиків, представників медіа та громадських активістів (і того, як вони будуть інтерпретувати і використовувати наведені в пресрелізі результати). Ми звертаємо увагу, що група тих, хто не довіряє В. Зеленському, не є гомогенною за своїм світоглядом. Безумовно, частина тих, хто не довіряє В. Зеленському, є справжніми патріотами, які прагнуть більш ефективного управління для відсічі агресії і саме тому вони йому не довіряють. Але значна частина не довіряє тому, що В. Зеленський не йде на пропозиції  капітулювати, вони хотіли б миру за будь-яких умов: майже половина тих, хто не довіряє Президенту, готові до офіційного визнання певних окупованих територій частиною Росії, а чверть – навіть передати Росії контроль над Херсоном, Запоріжжям тощо.


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

 

Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?

Зовсім не довіряю 1
Скоріше не довіряю 2
Скоріше довіряю 3
Повністю довіряю 4
ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 5
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ) 6


[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.

[2] Динаміка готовності до територіальних поступок та роль інтерпретації «територіальних поступок» // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1535&page=1

[3] Рівень довіри окремим українським політикам // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1531&page=1


16.6.2025
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: