Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 28 травня-3 червня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про напрямок руху України – до розвитку демократії чи до розвитку авторитаризму. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1092 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 3,9% для показників, близьких до 50%, 3,4% для показників, близьких до 25%, 2,4% - для показників, близьких до 10%, 1,7% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення

Україна понад 3 роки живе в умовах повномасштабної війни і, зокрема, не мала можливості проведення виборів. За останніми даними КМІС (травень 2025 року) 71% були категорично проти виборів, поки війна повністю на завершиться[1]. Разом з цим часто можна почути про нібито рух України до авторитаризму. Тому ми запитали респондентів, чи Україна скоріше рухається до розвитку демократії і більшої демократичності чи до зменшення демократії і розвитку авторитаризму.

Думки українців розділилися – 50% вважають, що Україна скоріше рухається до розвитку демократії. Водночас 41% відчувають, що країна скоріше рухається до авторитаризму.

Графік 1. Як Ви вважаєте, у своєму розвитку Україна скоріше рухається...?

У нас, на жаль, немає даних за інші періоди (зокрема, до 2022 року), тобто ми не можемо сказати, чи зараз більше / менше людей бачать рух до демократії / авторитаризму, ніж раніше. Проте за нашими спостереженнями і досвідом малоймовірно, що раніше менше людей говорили про рух до авторитаризму (зокрема, через кореляцію із ставленням до влади – див. нижче графік 2 у пресрелізі). Скоріше за все, ситуація була або подібною до поточної, або навіть гіршою (враховуючи кореляцію цього погляду із ставленням до влади).

Також треба враховувати, у чому саме українці бачать прояви розвитку авторитаризму. Якщо респондент обирав варіант, що Україна скоріше рухається до авторитаризму, ми уточнювали у відкритій формі, у чому саме це проявляється. Нижче в пресрелізі на графіку 3 наведені відповідні результати.

На графіку нижче наведені дані, чи як оцінюють напрямок розвитку країни ті, хто не довіряє / довіряє Президенту В. Зеленському. Як можна бачити, має місце дуже тісний зв’язок. Серед тих, хто не довіряє Президенту, абсолютна більшість (82% у випадку тих, хто зовсім не довіряє, і 84% у випадку тих, хто скоріше не довіряє) вважають, що країна рухається до авторитаризму.

Водночас ті, хто довіряють Президенту, більш оптимістично дивляться на розвиток ситуації, проте серед них є диференціація. Так, серед тих, хто повністю довіряє Президенту, 76% говорять про рух до більшої демократичності і лише 7% бачать розвиток авторитаризму. Водночас серед тих, хто скоріше довіряє Президенту, уже 50% бачать рух до демократії, а частка тих, хто бачить рух до авторитаризму сягає 41%.

Графік 2. Україна скоріше йде до більшої демократичності / розвитку авторитаризму у розрізі довіри Президенту

Такі результати дають підстави припускати, що відчуття руху до авторитаризму значною мірою відображає незадоволеність діями влади. Тобто відповідь респондента про «розвиток авторитаризму» не завжди означає, що він бачить зменшення демократії.  Часто мова йде про спосіб висловити свою критику та незгоду з діями Уряду країни.

Як ми зазначали раніше, респондентам, які вважають, що країна рухається до авторитаризму, ми ставили додаткове відкрите запитання, чому саме вони так вважають. Відносно найчастіше респонденти говорили про обмеження свободи слова і тиск на ЗМІ (18% серед тих, хто вважає, що країна рухається до авторитаризму), концентрацію влади (14%), загалом незадоволеність подіями і рішеннями в країні (13%), корупцію (12%), діяльність ТЦК / мобілізацію (12%), обмеження прав і свобод (без конкретизації) (12%).

Серед іншого звернемо увагу, що про відсутність виборів говорили лише 4% таких респондентів. А про переслідування опозиції – лише 4% (ще був 1%, які конкретно говорили про санкції і переслідування П. Порошенка – див. Додаток з повним переліком усіх відповідей).

Графік 3. Чому саме Ви вважаєте, що Україна рухається до авторитаризму, у чому це проявляється? (відкрите запитання, топ-відповіді)

% серед тих, хто вважає, що країна рухається до авторитаризму

Як можна бачити, по-перше, серед респондентів немає консенсусу і називається дуже строкатий набір «претензій» (і часто досить абстрактний, без конкретизації). По-друге, навіть побіжний аналіз показує, що значна частина відповідей дійсно скоріше стосується незадоволеністю діями влади, а не, власне, становленням авторитаризму.

Ілюстративним є сприйняття концентрації влади та відсутність виборів. Одну з цих відповідей обрали 18% респондентів, які вважають, що країна рухається до авторитаризму. Проте в перерахунку до всього населення це буде лише 7%. Тобто загалом серед населення України є 7%, які бачать авторитарні тенденції і пов’язують їх з відсутністю виборів та / або концентрацією влади.

Раніше ми публікували результати про готовність населення до територіальних втрат[2], а також показували, що в питанні територіальних поступок є залежність з довірою Президенту[3]. У таблиці нижче наведені дані, як ставляться до територіальних поступок ті, хто вважає, що країна рухається до більшої демократії і ті, хто вважає, що країна рухається до авторитаризму.

Як можна бачити, ті, хто вважає, що країна рухається до авторитаризму, більшою мірою готові до територіальних втрат, причому навіть у більш жорстких варіантах. Так, серед тих, хто бачить рух до авторитаризму, 32% готові до офіційного визнання окремих окупованих територій частиною Росії. І також 32% готові навіть до того, щоб передати під контроль Росії території, які зараз нею не контролюються (як міста Херсон, Запоріжжя тощо). Для порівняння – серед тих, хто бачить рух до демократії, аналогічні показники, відповідно, 15% і 9%.

Таблиця 1. Готовність до територіальних поступок серед тих, хто вважає, що країна рухається до демократії / авторитаризму

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

В Україні є широкий консенсус, що Україна має бути повноцінно функціонуючою демократією. В опитуваннях КМІС для НДІ після 2022 року стабільно понад 90% виступають за це (і за даними 2024 року показник був 93%)[4]. Тому важливо відстежувати, чи відчувають громадяни розвиток і зміцнення демократії.

Разом з цим ми бачимо проблему неоднозначного трактування, як саме українці розуміють «демократію». Оскільки значною мірою це відображує (не)схвалення діяльності влади, то навряд чи тоді голос громадськості є надійним мірилом об’єктивних трендів до демократизації / розвитку авторитаризму. Тобто громадськість може бачити рух до демократії, якщо її радують дії влади, проте при цьому ігноруючи об’єктивні тривожні тренди. Водночас може бути і навпаки, коли громадськість критично оцінює владу і б’є на сполох через нібито авторитарні тенденції тоді, коли об’єктивно для цього підстав немає. Утім, все одно голос людей необхідно чути, необхідно розуміти мотивації їх оцінок та враховувати у подальшій діяльності та комунікації.

Ми вже бачимо використання окремими суб’єктами теми «розвитку авторитаризму» як елементу політичної кампанії. І хоча 41%, які бачать розвиток авторитаризму, можуть надихнути на медійну діяльність, але треба враховувати, що не всі ці люди прагнуть кращого для України. Так, щонайменше третина тих, хто говорить про розвиток авторитаризму, готові до фактично капітуляції перед Росією. Тобто далеко не всі «борці з авторитаризмом» є патріотично налаштованими громадянами, які усвідомлюють необхідність продовження відсічі агресії.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Як Ви вважаєте, у своєму розвитку Україна скоріше рухається...?

ЯКЩО ОБРАЛИ ВАРІАНТ «ДО ЗМЕНШЕННЯ ДЕМОКРАТІЇ І РОЗВИТКУ АВТОРИТАРИЗМУ»:

Чому саме Ви вважаєте, що Україна рухається до авторитаризму, у чому це проявляється? ВІДКРИТЕ ЗАПИТАННЯ. ВІДПОВІДІ РЕСПОНДЕНТІВ БУЛИ ЗАПИСАНІ І ПОТІМ ЗАКОДОВАНІ