Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 23 липня-4 серпня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, що є більш важливим для України – наявність сильного лідера чи демократичної системи. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1022 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1022 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. При цьому для уникнення впливу ефекту порядку відповідей ми половині респондентів ставили запитання про важливість зараз, половині респондентів – про в цілому важливість (а не на цей момент). Таким чином, на запитання про важливість зараз відповідали 502 респонденти, на запитання про важливість у цілому – 520 респондентів, що дає похибку (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Отже, якщо запитувати про те, що в цілому є важливим для України, то більше українців віддають перевагу демократичній системі – 48% проти 36%, які наявність сильного лідера вважають більш важливим. Порівняно з груднем 2023 року ми бачимо, що менше людей говорять про демократичну систему – зниження з 59% до 48%. Натомість насамперед стало більше тих, хто не визначився – з 8% до 16%. На рівні тенденції є також ріст тих, хто віддає перевагу сильному лідеру – з 32% до 36%. Проте порівняно з ситуацією до повномасштабного вторгнення все одно очевидна перевага на користь демократичної системи (у жовтні 2020 року більше половини віддавали перевагу сильному лідеру).

Якщо же запитувати про те, що Україна потребує зараз, то ситуація стає дзеркальною і вже 48% віддають перевагу наявності сильного лідера. Про важливість зараз демократичної системи говорять 35%. Причому ми ставили це запитання раніше в липні 2022 року. Як можна бачити, тоді запит зараз на сильного лідера був вищий – 58% влітку 2022 року  проти 48% влітку 2025 року. Натомість з 27% до 35% стало більше тих, хто вже зараз бачить більшу потребу в демократичній системі.

Графік 1. З яким з цих тверджень Ви згодні в більшій мірі? / Що з цього Україні зараз важливіше?

Нижче в таблиці дані наведені у регіональному розрізі[6], а також у розрізі віку респондентів. У всіх регіонах є тенденція, що більше людей говорять про сильного лідера, якщо мова про потребу зараз, і менше – про в цілому. І те саме щодо демократичної системи: більш підтримка, якщо мова про потребу в цілому і нижча – якщо про потребу зараз.

У розрізі віку варто звернути увагу, що серед молоді до 30 років найбільш тих, хто стратегічно вважає демократичну систему важливішою за сильного лідера – 67% проти 46% серед 30-59 річних і 41% серед 60+ річних. Причому якщо серед 30-59 річних зберігається хоча би відносна перевага прихильників демократичної системи, то серед 60+ річних однакова кількість виступають за демократичну систему / сильного лідера.

У випадку потреби зараз серед молоді все одно зберігається пріоритет на користь демократичної системи – 48% проти 35%, які віддають перевагу сильному лідеру. Серед 30-44 річних ми бачимо вже паритет (приблизно однакова кількість зараз вважають важливим для країни мати сильного лідера / демократичну систему), а серед 45-59 і 60+ річних більше половини віддають перевагу сильному лідеру.

Таблиця 1. Сильний лідер vs. демократична система в розрізі регіону і віку

У таблиці нижче дані наведені серед тих, хто довіряє і хто не довіряє Президенту України В. Зеленському. Як можна бачити, ті, хто не довіряють Президенту, мають значно більший запит на те, щоб стратегічно Україна була демократичною системою – 63% проти 26%, які віддають перевагу сильному лідеру. Серед же тих, хто довіряє Президенту, думки розділилися порівну – 42% віддають перевагу демократичній системі, а 44% віддають перевагу сильному лідеру.

У випадку потреби зараз і серед тих, хто довіряє Президенту, і серед тих, хто не довіряє йому, більше стає тих, хто робить акцент на сильному лідерстві (і знову більшу потребу в сильному лідері бачать ті, хто довіряє Президенту).   

Таблиця 2. Сильний лідер vs. демократична система в розрізі довіри Президенту

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Важко заперечувати потребу сильних лідерів зараз, у час повномасштабної війни, але стратегічно, на майбутнє, питання вибору між сильним лідером і демократичною системою є важливим ціннісним вибором, який необхідно обговорювати.

У січні 2023 року в опитуванні КМІС для NDI було запитання, які три критерії повноцінно функціонуючої демократії є найбільш важливими. Так, 61% говорили про свободу слова, 58% – про справедливе правосуддя для всіх, 47% – про вільні та чесні вибори[7].

Наразі більшість українців проти проведення виборів до завершення війни[8]. У випадку свободи слова є окремі нарікання на, наприклад, телемарафон «Єдині новини» чи інші ситуації у сфері медіа. Утім, серед 41% українців, які вважають, що країна рухається до авторитаризму, тільки 7% як причину наводять обмеження у медіа сфері[9]. Тобто щодо цих критеріїв є певна критика в суспільстві, але, скоріше за все, не вона є визначальною.

Значно гірша ситуація із забезпечення справедливого правосуддя, а в ширшому трактуванні – досягненням справедливості в суспільстві. В Україні критично низька довіра судам і прокурорам[10] і, як ми зазначали в пресрелізі, високий запит на позасудові переслідування корупціонерів.

Можливо, вибір між сильним лідером і демократичною системою у свідомості українців – це вибір шляху, який є більш оптимальним для досягнення справедливості. Проте треба враховувати, що українське суспільство травмоване війною і гостро реагує на несправедливість. Тому легко знайдуться ті, хто буде пропонувати прості рецепти досягнення справедливості вольовим лідером, але, скоріше за все, ці рецепти будуть мати небагато спільного з демократією, верховенством права та дотриманням прав людей. І дуже можливо не дадуть омріяної справедливості (хіба що задоволення від розправи на окремими ненависними публічними особами).

Довгостроково Україна має продовжувати розбудовувати дієві сталі демократичні інституції. Це довгий процес, це процес «два кроки вперед – крок назад», це процес з різними проблемами, але він необхідний, якщо ми хочемо бачити в майбутньому успішну країну.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

ПОЛОВИНІ ВАРІАНТ А, ПОЛОВИНІ – ВАРІАНТ Б

А. Що з цього Україні ЗАРАЗ важливіше? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ ТВЕРДЖЕНЬ

Б. З яким з цих тверджень Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ ТВЕРДЖЕНЬ