КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Сприйняття готовності України до вторгнення

Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 19-28 вересня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» були додані запитання щодо сприйняття того, наскільки Україна була готовою до вторгнення. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1029 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

 


Наскільки Україна була готовою до повномасштабного вторгнення

 

На графіку 1 нижче наведені результати опитування, чи вважають українці, що Україна зробила достатньо для підготовки до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. До цього ми востаннє ставили це запитання в лютому 2025 року і можемо відстежити динаміку настроїв за останні пів року.

Як можна бачити, порівняно з результатами останнього опитування оцінки громадян майже не змінилися. Так, переважна більшість українців продовжують вважати, що Україна не зробила достатньо для підготовки до вторгнення – 81% (пів року тому було стільки ж). З них 37% вважають, що Україна скоріше доклала недостатніх зусиль, хоча дещо все-таки зробила. А решта 44% вважають, що зусилля України з підготовки були абсолютно недостатніми.

Частка респондентів, які вважають, що Україна зробила скоріше чи повністю достатньо для підготовки – 16%. З них 14% вважають, що Україна скоріше зробила достатньо, хоча були деякі прорахунки. А вважають, що Україна повністю достатньо все зробила – 2%.

  

Графік 1. Західні розвідки з початку листопада 2021 року попереджали публічно, що Росія готує напад. Від перших попереджень до початку вторгнення у лютому 2022 пройшло близько 4 місяців. На Вашу думку, Україна достатньо чи недостатньо зробила, щоби за цей час підготуватися до нападу?

 

 

У всіх регіонах України[1] більшість населення вважають, що докладені Україною зусилля були недостатніми.

 

Графік 2. Оцінка достатності підготовки до нападу в регіональному вимірі

 

 


Причини недостатньої готовності України до вторгнення

 

Респондентам, які відповіли, що Україна зробила скоріше чи зовсім недостатньо для підготовки, ставилося додаткове запитання про можливі, на їх думку, причини.

Результати опитування показують, що серед населення немає однозначного консенсусу і бачення причин недостатньої підготовки до вторгнення. Так, відносно найбільше респондентів говорили про те, що політичній владі не вдалося докласти необхідних зусиль (46% серед тих, хто вважає, що Україна не була готовою; у лютому 2025 року було 41%).

Крім цього, досить багато респондентів говорили про те, що саме населення не вірило і не готувалося (35%, у лютому 2025 року – 32%), щоРосія володіла занадто великими ресурсами (21%, раніше – 15%), про вплив проросійських сил та агентів (17%, раніше – 21%), про те, що військове командування не змогло докласти належних зусиль (15%, раніше – 13%), про недостатню підтримку Заходу (15%, раніше – 16%), про те, що за цей період об’єктивно неможливо підготуватися і все врахувати (14%, раніше – 10%).

 

Графік 3. З яких причин, на Вашу думку, у першу чергу Україна була неготовою до вторгнення? Оберіть до 2-х відповідей.

% серед респондентів, які вважають підготовку скоріше або абсолютно недостатньою

 

 

У всіх регіонах респонденти найчастіше говорили про зусилля з боку політичної влади (причому із Сходу на Захід більше людей про це говорили) та про те, що саме населення не вірило.

 

Таблиця 1. Причини недостатньої готовності до вторгнення в регіональному вимірі

% серед респондентів, які вважають підготовку скоріше або абсолютно недостатньою

% у стовпчику Захід Центр Південь Схід
Політична влада не змогла докласти необхідних зусиль для підготовки 57 43 43 36
Саме населення не вірило у вторгнення і не готувалося належним чином 39 31 36 40
Росія володіла занадто великими ресурсами, неможливо було адекватно все підготувати 25 23 16 13
Проросійські сили та агенти, які діяли в Україні, підривали заходи підготовки 9 18 27 16
Керівництву Збройних сил України / військовому командуванню не вдалося докласти необхідних зусиль для підготовки 15 16 15 11
Країни Заходу не надали необхідну підтримку (зброю, санкції проти росії тощо) Україні для належної підготовки 10 16 17 20
За цей час об’єктивно неможливо було повністю підготуватися та все врахувати 10 16 10 24
Інше 0 2 3 3
Важко сказати 1 2 2 2

 


 

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

 

Критичне осмислення минулого досвіду є дуже важливим для розуміння, які кроки були правильними, а які – ні (а також – хто несе відповідальність і має бути справедливо покараний). Навчання на власних помилках дається Україні дуже дорогою ціною, але зроблені висновки мають стати важливою складовою стратегії подальших дій.

Водночас треба враховувати, що в таких складних питаннях, як підготовка до повномасштабної війни, не може бути простих відповідей. Якщо історики досі дискують про стратегію і тактику, вдалі та хибні кроки, наприклад, часів Першої світової війни, з якої пройшло понад 100 років і яка добре задокументована, то не варто очікувати простих пояснень про нашу війну. І при цьому громадська думка не може бути використана для оцінки об’єктивного рівня (не)готовності до війни. Люди не мають для цього достатньої інформації і їх відповіді скоріше показують ступінь довіри до влади і результат інформаційної війни та політичної боротьби в інформаційному просторі.

Дискусії про підготовку до вторгнення мають бути конструктивними і спокійними. І важливо орієнтуватися на майбутнє, а не тонути в минулому. Наразі, як показало нещодавнє опитування КМІС, 76% українців вірять у можливість Перемоги, а 62% готові терпіти стільки, скільки буде необхідно[2]. Українці зберігають волю до боротьби. Тому аналіз минулого має допомогти прокласти дорогу до майбутніх успіхів, а не бути черговою спробую звести політичні розрахунки.

 

 

 

 


           

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

 

Західні розвідки з початку листопада 2021 року попереджали публічно, що Росія готує напад. Від перших попереджень до початку вторгнення у лютому 2022 пройшло близько 4 місяців. На Вашу думку, Україна достатньо чи недостатньо зробила, щоби за цей час підготуватися до нападу?

1 Повністю достатньо
2 Скоріше достатньо, хоча були деякі прорахунки
3 Скоріше недостатньо, хоча дещо зробила все-таки
4 Абсолютно недостатньо
5 ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
6 ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 

 

 [ЯКЩО В ПОПЕРЕДНЬОМУ 3 АБО 4] З яких причин, на Вашу думку, у першу чергу Україна була неготовою до вторгнення? Оберіть до 2-х відповідей. РІЗНИЙ ПОРЯДОК

1 Політичній влада не змогла докласти необхідних зусиль для підготовки
2 Керівництву Збройних сил України / військовому командуванню не вдалося докласти необхідних зусиль для підготовки
3 Країни Заходу не надали необхідну підтримку (зброю, санкції проти росії тощо) Україні для належної підготовки
4 За цей час об’єктивно неможливо було повністю підготуватися та все врахувати
5 Росія володіла занадто великими ресурсами, неможливо було адекватно все підготувати
6 Саме населення не вірило у вторгнення і не готувалося належним чином
7 Проросійські сили та агенти, які діяли в Україні, підривали заходи підготовки
8 Інше (що саме?)
9 ВАЖКО СКАЗАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)
10 ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ (НЕ ЗАЧИТУВАТИ)

 



[1] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.

[2] Результати всеукраїнського опитування КМІС з питань війни і миру // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1551&page=1


1.10.2025
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: