Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 19-28 вересня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум» були додані запитання про санкції проти П. Порошенка і про поширеність політично вмотивованого переслідування опозиції. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1029 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

12 лютого 2025 року РНБОУ ухвалила рішення «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» і, зокрема, санкції були застосовані проти Петра Порошенка.

КМІС в опитуваннях, які були проведені 14-24 лютого і 15-17 травня 2025 року, поставив запитання, а як українці ставляться до цього. Респондентам ставилися три варіанти відповідей і респонденти могли обрати одну або декілька відповідей. У вересні 2025 року ми повторно поставили це запитання. Нижче на графіку наведені результати.

Загалом, більшість респондентів – 60% (у травні – 56%) – обрали або варіант «спроба відволікти увагу від складної ситуації на фронті» (серед усіх респондентів 35% обрали його), або варіант «спроба нейтралізувати опозицію напередодні переговорів з Росією та ймовірних виборів» (34% серед усіх респондентів)[1].

Водночас вважають, що ці санкції є спробою правоохоронних органів дійсно покарати винних – 33% (у травні 2025 року було 34%). Решта 11% не змогли визначилися зі своєю думкою.

Графік 1. Як Ви, можливо, знаєте, РНБО запровадила санкції проти Петра Порошенка. На Вашу думку це … ? Оберіть усе, що підходить

Респондент міг обрати декілька відповідей

Нижче на графіку 2 дані наведені у розрізі тих, хто довіряє / не довіряє Президенту В. Зеленському. Загалом же серед тих, хто довіряє Президенту, 45%обрали або варіант «спроба відволікти увагу від складної ситуації на фронті», або варіант «спроба нейтралізувати опозицію напередодні переговорів з Росією та ймовірних виборів» (проти 43%, які вважають, що це спроба правоохоронних органів покарати винних).

Серед же тих, хто йому не довіряє, 79% обрали або варіант «спроба відволікти увагу від складної ситуації на фронті», або варіант «спроба нейтралізувати опозицію напередодні переговорів з Росією та ймовірних виборів» (проти 15%, які вважають, що це спроба правоохоронних органів покарати винних)

Графік 2. Сприйняття санкцій проти Петра Порошенка серед тих, хто довіряє / не довіряє Президенту В. Зеленському

9 вересня 2025 року Європейський парламент схвалив резолюцію, яка серед іншого закликала українську владу не застосовувати політично вмотивовані переслідування опозиції[2]. Ми поцікавилися у респондентів, а наскільки, на їх думку, в Україні зараз поширені випадки політично вмотивованого переслідування опозиції.

Як можна бачити на графіку 3 нижче, 51% українців вважають, що політичні переслідування опозиції є доволі чи дуже поширені (з них 20% вважають дуже поширеними такі випадки, а 31% вважають їх доволі поширеними).

Вважають, що такі випадки не дуже поширені або практично відсутні – 37%. Решта 11% не змогли відповіти на запитання.

Графік 3. Нещодавно Європарламент схвалив Резолюцію, де серед іншого зазначив про доцільність відмови української влади від політично вмотивованих переслідувань опозиції. На Вашу думку, наскільки поширеною чи ні є проблема політично вмотивованого переслідування опозиції в Україні з боку влади?

Серед тих, хто не довіряє Президенту В. Зеленському, 70% вважають доволі чи дуже поширеною практикою політичне вмотивоване переслідування опозиції (з них 43% вважають, що така практика дуже поширена). Водночас серед тих, хто довіряє Президенту, також досить багато хто говорить про поширеність такої практики – 37%.

Графік 4. Сприйняття поширеності політично вмотивованих переслідувань опозиції серед тих, хто довіряє / не довіряє Президенту В. Зеленському

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

У травні 2024 року в опитуванні КМІС для Національного Демократичного інституту США (NDI) 93% респондентів відповіли, що Україна має бути повноцінно функціонуючою демократією[3]. Один із важливих аспектів демократії – наявність опозиції, яка може вільно діяти та, зокрема, брати участь у конкурентних виборах. Тому недопущення політично вмотивовано переслідування представників опозиції є необхідною умовою для подальшого розвитку України. У разі ж якщо є об’єктивні підстави для розслідування діяльності окремих представників опозиції (наприклад, причетність до корупційних дій або до антиукраїнської діяльності), має бути прозора комунікація з надійними доказами злочинних дій (що би переконало громадськість, що немає політичної складової в розслідуванні).

Крім демократичного розвитку, конструктивна взаємодія влади і опозиції є необхідністю для досягнення успіху у війні. Внутрішні чвари ослаблюють Україну та полегшують роботу для російського ворога (який залюбки використає будь-яку лінію напруження в суспільстві, наприклад, між владою і опозицією, для «сприяння» розколу). Об’єднані ж зусилля зроблять Україну сильнішою та ще більше неприступною для ворога.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Нещодавно Європарламент схвалив Резолюцію, де серед іншого зазначив про доцільність відмови української влади від політично вмотивованих переслідувань опозиції. На Вашу думку, наскільки поширеною чи ні є проблема політично вмотивованого переслідування опозиції в Україні з боку влади?

Як Ви, можливо, знаєте, РНБО запровадила санкції проти Петра Порошенка. На Вашу думку це … ? Оберіть усе, що підходитьРІЗНИЙ ПОРЯДОК ЗАЧИТУВАННЯ. РЕСПОНДЕНТ МІГ ОБРАТИ ДЕКІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ