Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 2-14 вересня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються ставлення до Росії і росіян. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1023 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1023 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. Більшість запитань, які розглядаються в цьому пресреліз, ставилися всім респондентам. При цьому в запитанні про можливі мирні плани реалізовувався експеримент і ми дізнавалися думку респондентів про один з двох випадково відібраних мирних планів (для уникнення впливу ефекту порядку відповідей). Кожний мирний план оцінили близько 500 респондентів, що дає похибку (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Одне із моніторингових запитань КМІС звучить наступним чином: «Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії?». Респонденти могли обрати один з варіантів: «дуже добре», «в основному добре», «в основному погано», «дуже погано» (або за власним наполяганням «важко сказати»). На графіку нижче наведена динаміка відповідей українців упродовж 2008-2025 років.

Як можна бачити, наразі 91% українців погано ставляться до Росії, а 4% ставляться добре. У 2024 році показники були, відповідно, 93% і 3%. Різниця порівняно з поточними показниками – у межах статистичної похибки, тобто за рік змін не було. Фактично зберігається та сама тенденція, яку ми спостерігаємо після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році – стабільно негативне ставлення до Росії (і як буде показано нижче – до росіян також).

Важливо підкреслити, що погіршення ставлення до Росії йшло після агресивних дій самої Росії, а не передувало цьому. Російська влада та пропаганда стверджують, що їх агресивні дії є відповіддю на зростання антиросійських настроїв (хоча навіть це в будь-якому випадку не може виправдовувати воєнні дії). Проте наші дані показують, що українці зберігали добре ставлення до Росії, і тільки Росія своїми жорстокими кроками змусила українців переглянути своє ставлення.

Графік 1. Динаміка ставлення до Росії, 2008-2024 роки

Нижче на графіку ми порівнюємо, як до Росії ставилися мешканці різних регіонів[1] у лютому 2022 року (напередодні вторгнення), у жовтні 2024 року (рік тому) і як ставляться зараз (у вересні 2025 року).

Як можна бачити, абсолютна більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – погано ставляться до Росії. Частка тих, хто ставиться добре, варіює від лише 3-4% на Заході, у Центрі і на Півдні до 9% на Сході. Порівняно з 2024 роком на рівні тенденції можна бачити деяке покращення до Росії на Сході (з 3% до 9%). Проте треба враховувати, що вибірка респондентів на Сході невелика і ця різниця – у межах похибки.  

Графік 2. Ставлення до Росії у регіональному вимірі

Ми також поставили запитання «А як Ви загалом зараз ставитеся до росіян – мешканців Росії?». Наразі лише 8% українців добре ставляться до росіян-мешканців Росії, а 85%, навпаки, ставляться до них погано. Майже ідентичні показники були в 2024 році, то ситуація із ставленням до росіян-мешканців Росії за останній рік не змінилася.

Графік 3. Динаміка ставлення до росіян-мешканців Росії

На графіку нижче порівнюються зміни між листопадом 2021 року і вереснем 2025 року. Станом на вересень 2025 року абсолютна більшість українців у всіх регіонах – від 91% на Заході до 73% на Сході – погано ставляться до росіян-мешканців Росії. Частка тих, хто продовжує добре ставитися до них, не перевищує 14% (на Сході).

Графік 4. Ставлення до росіян-мешканців Росії у регіональному вимірі

У нашому іншому опитуванні у вересні-жовтні 2025 року ми досліджували ставлення до росіян методом шкали Богардуса (більш детальні результати щодо міжетнічних відносин будуть оприлюднені КМІС пізніше). Так, для певної групи (як-от росіян-жителі Росії) респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками цієї групи. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну). Можна розраховувати індекс, який буде змінюватися від 1 до 7, де 7 буде відповідати максимальній дистанції до цієї групи.

Для розуміння контексту: у 2013 році ми запитували про в цілому ставлення до росіян, і тоді значення індексу становило 2.7 (що свідчило про високу відкритість українців до росіян). Краще ставлення було лише до українськомовних українців (2.0) і до російськомовних українців (2.3). Тобто росіяни були дуже близькі і йшли одразу за українцями.

Станом на вересень 2025 року значення індексу щодо росіян-мешканців Росії – 6.5. Причому ситуація майже подібна у всіх регіонах – 6.7 на Заході, 6.5 у Центрі, 6.3 на Півдні, 6.2 на Сході. Фактично 82% серед усіх респондентів (83% на Заході, 84% у Центрі, 76% на Півдні і 78% на Сході) відповіли, що росіян-мешканців Росії взагалі не можна пускати до України. У 2024 році показники були майже ідентичними, тобто серед українців має місце дуже критичне ставлення до росіян-мешканців Росії, причому у всіх регіонах – зокрема, і на Сході.

Графік 5. Соціальна дистанція до росіян-мешканців Росії (від 1 до 7, де 7 – максимальна дистанція)

У вересні-жовтні 2024 року КМІС проводив експеримент, який показав, що ставлення до російськомовних етнічних росіян-мешканців України прохолодніше (або, скоріше, до них висуваються більш строгі вимоги «довести» свою ідентичність). Проте водночас якщо вони є патріотами України, то більшість українців усе-таки вважають їх належними до української нації[2]. Тобто за умови власної ідентифікації та дій на благо України, російськомовні росіяни є цілком легітимною частиною української нації.

Тому коли українці висловлюють свою критичну думку про росіян-мешканців Росії, то скоріше мова йде про «політичне» визначення росіян, а не етнічне. Так, ми дізнавалися, як українці в Україні ставляться до українців-мешканців Росії. Як можна бачити на графіку нижче, хоча ставлення до українців у Росії трохи краще (ніж до росіян), але також виразно негативне – значення індексу 5.6 (а 49% респондентів відповіли, що українців в Росії взагалі не варто пускати в Україну). Тобто для українців в Україні навіть етнічні українці в Росії є ворогами, оскільки, скоріше за все, сприймаються як частина «русского мира», який є ширшим політичним поняттям, ніж більш вузьке визначення «етнічних росіян».

Графік 6. Соціальна дистанція до росіян-мешканців Росії і українців-мешканців Росії (від 1 до 7, де 7 – максимальна дистанція)

І насамкінець у таблиці нижче наведені дані, як до Росії і росіян ставляться респонденти залежно від мови спілкування, а також залежно від готовності прийняти російський «мирний план» (тобто фактично до готовності капітулювати).

Як можна бачити, серед російськомовних українців лише 12% добре ставляться до Росії і лише 22% добре ставляться до росіян. Натомість 76% погано ставляться до Росії і 69% погано ставляться до росіян. Тому хибно використовувати мову спілкування людей як спробу виправдати окупацію територій або передачу Росії територій, які зараз контролюються Росією. Ми бачимо, що російськомовні українці критичні до Росії і росіян і не хочуть бути частиною Росії.

У випадку ставлення до російського «мирного плану», то серед тих, хто готовий його прийняти, лише 12% добре ставляться до Росії і лише 23% добре ставляться до росіян. За результатами опитування КМІС у вересні 2025 року 17% українців готові були прийняти російський «мирний план», тобто готові були на капітуляцію[3]. Таким чином, з цих 17% лише 5% при цьому добре ставляться або мають невизначене ставлення до хоча би звичайних росіян. При цьому 12% з 17% погано ставляться до них. Тому можна припускати, що більшість з тих, хто готові на фактичну капітуляцію, роблять це не з міркувань любові до Росії, а, наприклад, через психологічну напругу тощо.

Таблиця 1. Ставлення до Росії і росіян залежно від мови спілкування та залежно від готовності прийняти російський «мирний план»

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Серед українців незалежно від регіону чи мови спілкування є консолідована – однозначно критична – позиція щодо і Росії в цілому, і звичайних росіян. Українці об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян.

Тому ми закликаємо українських суб’єктів – політиків у владі та опозиції, громадських діячів, журналістів, простих громадян – використовувати об’єднавчий потенціал усвідомленої спільної загрози для зміцнення інклюзивної української нації. «Доволі нам руїни і незгоди», досить сіяти розбрат та сваритися через мовні практики, через стереотипне сприйняття різних регіонів чи через політичні вподобання. І українськомовний мешканець Заходу, і російськомовний мешканець Сходу – ми всі українці. Як показують наші опитування, є значно більше того, що нас об’єднує, ніж роз’єднує, а з основних чутливих питань є цілком консенсусні політики, які задовольняють абсолютну більшість населення.

Водночас у нас є заклик до світу, і особливо до наших партнерів на Заході, перестати ототожнювати використання російської мови в Україні з наявністю російської ідентичності. Російськомовні українці є патріотами України, ідентифікують себе як частина української нації та не бажають жити в Росії. Тому прикриватися фактом використання російської мови на окремих територіях для нав’язування територіальних втрат – це абсолютно хибна політика.  

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Як Ви загалом зараз ставитеся до Росії? 

А як Ви загалом зараз ставитеся до росіян – мешканців Росії? 

А зараз я буду зачитувати Вам назви деяких національних груп. Для кожної групи скажіть, Ви згодні допустити її представників. Оберіть усе, що підходить.

Росіяни – жителі Росії

українці – жителі Росії