ESC or click to close
|
Прес-релізи та звіти
Думки і погляди українців щодо питань війни і миру: грудень 2025 року
Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 26 листопада-29 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) був опитаний 1001 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС. Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
КМІС раніше оприлюднював попередні результати для більшості із розглянутих у цьому пресрелізі запитань (на основі 547 інтерв’ю, проведених у період 26 листопада-13 грудня 2025 року)[1]. У цьому пресрелізі представлені остаточні результати на 1001 інтерв’ю. Вони істотно не відрізняються від попередніх, але ми рекомендуємо використовувати остаточні дані, як більш точні і актуальні. Крім цього, у цьому пресрелізі є також інформація, яка не була у попередньому пресрелізі. Основні результати:
Готовність до територіальних поступок
З травня 2022 року КМІС у своїх власних опитуваннях регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності. Оригінальне формулювання (яке ми підготували у травні 2022 року) звучить наступним чином: «З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?», а респондента просили обрати одне з двох таких тверджень (при цьому різним респондентам твердження зачитувалися в різному порядку для зниження ефекту порядку):
Ми окремо підкреслюємо, що перше твердження не містить в собі уточнення, які саме території можуть бути предметом поступок, а також – про які саме «територіальні поступки» йде мова. Також роль грає те, що наше формулювання дає більш соціально прийнятну форму прийняти втрати, оскільки натомість «завершується війна» і «Україна зберігає незалежність». Наш експеримент у лютому 2025 року показав, що українці сильно реагують на «збереження суверенітету» і вважають це одним із принципових пунктів для будь-якої мирної угоди. Зокрема, деякі респонденти могли, наприклад, під «збереженням незалежності» розуміти і отримання гарантій безпеки. Тобто їх трактування може бути ширшим, ніж безпосередньо передбачає запитання. Особливо важливо підкреслити, що є декілька інтерпретацій «територіальних поступок», тому у травні-червні 2025 року ми вперше крім оригінального моніторингового запитання також сформулювали три альтернативні формулювання, де ми більш чітко конкретизували, що маємо на увазі під «територіальними поступками». Респонденту ставилося випадково обране 1 з 4 запитань. Це питання буде більш детально розглянуте в наступному пункті (перед графіком 2), а спочатку пропонуємо розглянути, як змінювалися відповіді українців на наше типове моніторингове запитання (де ми не конкретизуємо визначення «територіальних поступок»). На графіку 1 наведені відповіді респондентів. Порівняно з початком жовтня 2025 року ситуація майже не змінилася. Так, 53% категорично проти жодних територіальних поступок (на початку жовтня 2025 року було 54%). Водночас 33% в цілому готові до певних територіальних втрат (раніше було 38%). Водночас з 8% до 14% стало більше тих, хто не міг визначитися із думкою.
Графік 1. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з росією Ви згодні в більшій мірі?
Роль інтерпретації «територіальних поступок»
Тепер варто розглянути, як впливає конкретизація «територіальних втрат» на результати. В інших трьох версіях нашого запитання формулювання були наступні.
v Варіант «Офіційне визнання окупації» – Україна офіційно визнає окремі території частиною Росії і більше не претендує на них:
v Варіант «Передача під контроль Росії неокупованих територій» – Україна передає під контроль території, які зараз контролює, як-от міста Херсон, Запоріжжя тощо:
v Варіант «Де-факто визнання окупації без де-юре» – Україна де-факто визнає контроль Росії за окремими територіями, але не визнає цього юридично:
Отже, якщо мова йде офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то більшість (58%) будуть проти. Готові прийняти – 25% (зазначимо, що ми говоримо про «окремі території», а не всі окуповані території; залежно від територій може бути істотна диференціація). Порівняно з початком жовтня 2025 року частка тих, хто готовий до таких втрат, не змінилася (була 24%). Проте стало менше тих, хто категорично відкидає варіант (з 67% до 58%), але за рахунок зростання невизначеності (з 9% до 17% стало більше тих, хто не зміг визначитися із своєю думкою). Також переважна більшість – 66% – відкидають передачу під контроль Росії територій, які контролюються Україною. Готові прийняти – лише 18%. На початку жовтня 2025 року було трохи більше тих, хто відкидав такий варіант, проте як і в попередньому випадку – за рахунок зростання частки тих, хто не визначився із своєю думкою. У випадку варіанту із заморожуванням лінії фронту без офіційного визнання жодних окупованих територій частиною Росії, то 50% категорично відкидають такий варіант, а готові на нього – 39%. На початку жовтня 2025 року 56% відкидали такий варіант, а 35% готові були його підтримати, тобто готовність схвалити такий підхід зросла (хоча в травні-червні 2025 року вона була вищою, ніж зараз).
Графік 2. З яким з цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі?
Сприйняття умовних мирних планів Європи-України та Росії та їх наслідків для України
У вересні 2025 року КМІС досліджував сприйняття умовних мирних планів від Росії та від Європи і України[2]. Зараз ми повторно поставили ці запитання, щоб розуміти, як змінилося ставлення українців до цих мирних планів порівняно з вереснем 2025 року. Враховуючи, що нинішні перемовини переважно закриті, доступна інформація – фрагментарна, а сама ситуація – дуже динамічна, ми не мали можливості сформулювати такий мирний план, який би надійно відображав поточні домовленості. Водночас ми звертаємо увагу, що «російський» мирний план у нашому опитуванні якраз включає найбільш чутливі складові, які зараз дискутуються і які окремі суб’єкти хотіли би бачити в мирному договорі: наприклад, відведення військ з Донбасу, обмеження українських Сил оборони, неконкретизовані гарантії безпеки тощо. Тобто наш умовний «російський» план насправді близький до очікувань / наполягань деяких суб’єктів (не тільки з російського боку). Варто нагадати важливі методичні аспекти. У рамках звичайного опитування (особливо – телефонного) ми не можемо детально обговорити з респондентами плани в повній мірі, оскільки кожен план включає в себе багато складових. Тому ми підготували дві скорочені версії з, на нашу думку, особливо важливими (з точки зору сприйняття громадськістю) елементами. Респонденту випадково обирався і зачитувався один із двох варіантів-планів[3]. При цьому ми не говорили, що цей план є від Європи з Україною / від Росії. Тобто ми лише зачитували умови і просили відповісти, наскільки цей план у цілому є прийнятним. Нижче – те, що ми зачитували респондентам. Умовний план Європи і України:
Умовний план Росії:
На графіку 3 наведені дані щодо готовності прийняти зазначені плани. Отже, російський план лишається категорично неприйнятним – 74% українців вважають його зовсім неприйнятним (майже стільки ж було у вересні 2025 року). Лише 17% українців готові на російську версію миру (стільки ж було раніше). Водночас 69% українців (хоч переважно і без ентузіазму), але готові схвалити план Європи і України. Лише 16% категорично відкидають його. У вересні 2025 року 74% готові були підтримати цей план, тобто зараз їх стало трохи менше (але за рахунок перетікання у «важко сказати», а не категоричних противників). Водночас з 18% до 30% стало більше тих, хто «легко погодяться на цей план». У регіональному вимірі 71-78% у всіх регіонах відкидають план Росії. Натомість у всіх регіонах 67-69% готові схвалити план Європи і України.
Графік 3. Є різні варіанти завершення війни. Зараз я зачитаю Вам один варіант, а Ви скажіть, як Ви би поставилися до нього. Використовуйте шкалу «я легко погоджуюся на цей варіант», «це буде важкий варіант, але загалом прийнятний» чи «цей варіант зовсім неприйнятний».
Коли закінчиться війна і скільки українців ще готові терпіти війну
Лише 10% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 16% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі. Натомість 12% говорять про другу половину 2026 року (було стільки ж), 29% – про 2027 рік і пізніше (було 32%). Кожен третій респондент (33%, ріст з 23% порівняно з вереснем) відповів «не знаю».
Графік 4. На Вашу думку, коли може завершитися війна?
При цьому більшість українців (62%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було стільки ж). Ще 3% відповіли, що готові терпіти близько року. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 14% респондентів (у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання).
Графік 5. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?
Причина відсутності електроенергії
Російський ворог продовжує також інформаційну війну проти українців і, зокрема, це можна бачити у ситуації відсутності електроенергії внаслідок російських обстрілів. Ми можемо бачити поширення наративів, які зміщують фокус і відповідальність із, власне, росіян на, наприклад, саму Україну (у формі критики української влади) чи на Західних партнерів. Тому ми поставили запитання про те, що є основною причиною відсутності електроенергії, і запропонували три варіанти відповідей (респондент мав обрати лише одну відповідь). Отже, більшість українців – 54% – говорять про те, що основною причиною є російські обстріли, від яких неможливо повністю захиститися. Разом з цим, 31% покладають відповідальність насамперед на українську владу, яка, на їх думку, неналежно підготувалася. Ще 7% вважають, що основною причиною є недостатня підтримка від Західних партнерів.
Графік 6. На вашу думку, відсутність час від часу електроенергії в багатьох містах і селах – це насамперед наслідок …?
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
У питаннях війни і миру за останні декілька місяців громадська думка практично не змінюється. Варто лише ще раз наголосити на декількох ключових моментах. По-перше, попри анонси чергових «вирішальних» днів чи тижнів та «історичне» наближення до миру, українці переважно не поділяють такого оптимізму і налаштовані, що війна триватиме ще довго. По-друге, українці дійсно щиро прагнуть миру і відкриті для перемовин та навіть важких компромісів. Можливо, для закордонних представників медіа та експертів це неочевидно, але навіть заморожування нинішньої лінії фронту означає, що мільйони українців змушені будуть жити в жорстоких реаліях окупації, а мільйони ВПО та біженців не матимуть можливості повернутися додому. Це вже – величезний дуже тяжкий компроміс для українців. По-третє, згода на такий компроміс може бути лише за умови надання дійсно переконливих гарантій безпеки. Як ми бачимо в цьому пресрелізі, українці не підтримають заморожування лінії фронту, якщо не буде гарантій безпеки. Водночас у разі їх надання, українці можуть погодитися. По-четверте, зберігаються жорсткі «червоні лінії»: не визнавати офіційно окуповані території частиною Росії, не виходити з територій, які зараз контролюються Україною, не йти на суттєві обмеження українських Сил оборони, не погоджуватися на обмеження суверенітету. По-п’яте, українці зберігають силу волі та стійкість продовжувати опір. Ми бачимо, що стабільно більшість готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно для її прийнятного завершення. Ми не говоримо про повну перемогу і насправді більшість українців тверезо оцінюють ситуацію. Але мир не може бути капітуляцією, і українці готові продовжувати опір.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
РОЗДІЛИТИ ВИБІРКУ НА 4 ГРУПИ. КОЖНІЙ ГРУПІ СТАВИТЬСЯ ОДИН ВАРІАНТ ЗАПИТАННЯ
A.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
Б.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
В.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
Г.З яким із цих тверджень щодо можливих компромісів для досягнення миру з Росією Ви згодні в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
ПОЛОВИНІ РЕСПОНДЕНТІВ СТАВИТЬСЯ ВАРІАНТ А, ПОЛОВИНІ ВАРІАНТ Б
ВАРІАНТ А: Є різні варіанти завершення війни. Зараз я зачитаю Вам один варіант, а Ви скажіть, як Ви би поставилися до нього. Використовуйте шкалу «я легко погоджуюся на цей варіант», «це буде важкий варіант, але загалом прийнятний» чи «цей варіант зовсім неприйнятний». ПУНКТИ ЗАЧИТУЮТЬСЯ В РІЗНОМУ ПОРЯДКУ
ВАРІАНТ Б: Є різні варіанти завершення війни. Зараз я зачитаю Вам один варіант, а Ви скажіть, як Ви би поставилися до нього. Використовуйте шкалу «я легко погоджуюся на цей варіант», «це буде важкий варіант, але загалом прийнятний» чи «цей варіант зовсім неприйнятний». ЗАЧИТУВАТИ В ПОРЯДКУ, ЯК НИЖЧЕ. ЗАЧИТАТИ ВСІ 8 ПУНКТІВ
На вашу думку, відсутність час від часу електроенергії в багатьох містах і селах – це насамперед наслідок … ЗАЧИТАТИ. РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ
На Вашу думку, коли може завершитися війна?
Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?
[1] Думки і погляди українців щодо питань війни і миру, довіри до Західних партнерів, внутрішньої ситуації: грудень 2025 року // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1569&page=1 [2] Результати всеукраїнського опитування КМІС з питань війни і миру // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1551&page=1 [3] Всього кожний з планів оцінили близько 1000 респондентів. [4] Склад макрорегіонів такий: Західний макрорегіон – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; Центральний макрорегіон – Вінницька, Житомирська, Сумська, Чернігівська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Київська області, м. Київ, Південний макрорегіон – Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська області, Східний макрорегіон – Донецька, Луганська і Харківська області.
2.1.2026
|
Наші соціальні медіа:


Сторінка КМІС
Канал КМІС