Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, були запитання про довіру окремим українським публічним діячам. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% - для показників, близьких до 10%, 2,4% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Під час опитування ми хотіли дізнатися, довіряють чи ні українці окремим українським публічним діячам з різних сфер. Ми сформували список із 17 політичних, громадсько-політичних і військових діячів і для кожного з них ми ставили запитання, чи українці йому чи їй «зовсім не довіряють», «скоріше не довіряють», «скоріше довіряють», «повністю довіряють» (варіант «важко сказати» не зачитувався, але респонденти за власною ініціативою могли його назвати).

Важливий методичний момент – для кожного діяча, крім прізвища та ім’я, ми давали короткий опис. Це пов’язано з тим, що частина діячів не мають однозначної упізнаваності за ім’ям, і це може призводити до плутанини. Раніше ми вже показували, що у випадку, наприклад, Ю. Свириденко можна отримати різні показники довіри, якщо (не) говорити, що вона є Прем’єр-міністеркою[1]. Загалом же багато людей можуть «пригадувати» конкретну людину завдяки інформації-«підказці» і, відповідно, для цього діяча ми будемо мати більш надійні показники довіри (хоча при цьому дійсно важливу роль грає сама інформація-«підказка», яка може крім упізнаваності впливати на сприйняття).

Для публікації результатів ми розбили список на дві частини: (1) політики та громадсько-політичні діяча і (2) діячі з військової сфери. Ми розуміємо, що в деяких випадках поділ є умовним (і може скоро змінитися), але оскільки існує спроба «втягування» окремих військових діячів у саме політику (і часто – штучно від окремих сторонніх суб’єктів, хоча самі військові діячі могли ніколи не говорити про участь у політиці), ми наводимо довіру до них окремо.

Отже, серед політиків і громадсько-політичних діячів зі списку найвищі показники довіри має В. Зеленський, якому довіряють 62%, не довіряють – 34% (відповідно, баланс довіри-недовіри становить +28%).

Також високі показники довіряють мають І. Терехов (44% довіряють і 23% не довіряють, баланс – +21%),  М. Федоров (38% довіряють і 26% не довіряють, баланс – +12%) і С. Притула (46% довіряють і 41% не довіряють, баланс – +5%). Причому у випадку І. Терехова і М. Федорова досить багато людей їх не знають навіть з підказкою. Тобто вони за рахунок кращої упізнаваності можуть покращити свої показники довіри.

Усі інші політики і громадсько-політичні діячі зі списку мають негативний баланс, тобто їм не довіряють більше, ніж довіряють. Водночас серед них можна виокремити тих, чиї показники (для українських реалій) є відносно високими: Ю. Свириденко, Д. Разумков (у випадку цих двох осіб ще й багато хто їх не знає, тобто є перспективи покращення ставлення до себе) та в дещо меншій мірі – В. Кличко. Їх баланс довіри-недовіри від -12% до -19% і хоча би не більше половини (або близько цього) не довіряють їм.

О. Гончаренко має гірші показники, хоча кращі, ніж наступний перелік політиків. Так, йому довіряють 22%, не довіряють – 54%, а баланс довіри-недовіри становить -32%. У випадку решти політиків зі списку баланс довіри-недовіри становить -47% і нижче.

Серед же списку діячів зі сфери оборони всі мають позитивний баланс довіри-недовіри. Найкраще респонденти ставляться до В. Залужного (72% довіряють, 21% не довіряють, а баланс становить +51%) і до К. Буданова (70% довіряють, 19% не довіряють, а баланс становить +51%).

Далі йде А. Білецький, якому довіряють 45%, не довіряють – 13%, а баланс, відповідно, становить +32%. При цьому 32% навіть з «підказкою» не знали, хто такий А. Білецький, тобто у нього є суттєві перспективи за рахунок вищої поінформованості покращити свої показники.

Головнокомандувачу О. Сирському довіряють 46%, не довіряють – 40%, баланс становить +6%.

Таблиця 1. Тепер ми хотіли б дізнатися Ваше ставлення до окремих українських публічних діячів. Ви «зовсім не довіряєте», «скоріше не довіряє», «скоріше довіряєте» чи «повністю довіряєте» наступним українським публічним діячам? Якщо Ви не знаєте його чи її, так і скажіть.

На графіку нижче наведена динаміка довіри В. Зеленському. Як можна бачити, порівняно з груднем 2025 року, тобто за останні декілька тижнів, суттєвих змін не відбулося.

Графік 1. Довіра Володимиру Зеленському

* Опція «важко сказати» не зачитувалися респондентам. Її відмічали лише якщо сам респондент просив про це.

У травні 2025 року ми ставили запитання про довіру 9 політикам (крім В. Зеленського), у серпні 2025 року – до Ю. Свириденко. У таблиці нижче порівнюються показники. Водночас ми маємо зазначити, що методика визначення рівня довіри не є повністю еквівалентною для 9 політиків (крім Ю. Свириденко), оскільки в травні 2025 року ми зачитували лише імена та прізвища, без додаткової інформації. Тому аналізувати динаміку потрібно з обережністю.

Як можна бачити, у випадку майже всіх діячів показники довіри погіршилися за остання приблизно пів року (крім О. Арестовича, у випадку якого вони і так були раніше низькими).

Таблиця 2. Порівняння показників довіри у травні 2025 року (для Ю. Свириденко – у серпні 2025 року)

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Результати опитування засвідчують, що рівень довіри до умовно «старих» політиків є низьким і очевидним є запит на нове покоління лідерів («нові» обличчя), які добре себе зарекомендували під час повномасштабної війни.

Ми бачимо, що серед нинішніх діячів у політичній і громадських сферах доволі високу довіру і перспективи мають І. Терехов (представник місцевого самоврядування, який – з точки зору багатьох громадян – ефективно організовує життя громади попри прифронтовий статус), М. Федоров (молодий діяч і лідер у сфері передових технологій), С. Притула (волонтер, чия організація робить масштабний внесок в оборону).

Ю. Свириденко, Д. Разумков, В. Кличко, О. Гончаренко мають нижчу довіру, але все ж наразі вони мають певний сегмент і зберігають хоч і стримані, але також перспективи (особливо якщо мова йде про отримання фракції в наступному парламенті). Деякі із «старих» діячів також зберігають «ядро» прихильників, що може дозволити зайти в парламент. Проте у їх випадку очевидною є «стеля» можливостей (через занадто високу недовіру і антирейтинг).

Проте усі зазначені вище діячі помітно поступаються військовим діячам, насамперед – В. Залужному і К. Буданову (які мають вищу довіру навіть ніж В. Зеленський). Це відображає істотний запит громадськості бачити успішних військових діячів на чолі держави після війни.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Тепер ми хотіли б дізнатися Ваше ставлення до окремих українських публічних діячів. Ви «зовсім не довіряєте», «скоріше не довіряє», «скоріше довіряєте» чи «повністю довіряєте» наступним українським публічним діячам? Якщо Ви не знаєте його чи її, так і скажіть. РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ