Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 23-29 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, де, серед іншого, були запитання про довіру Президенту В Зеленському, сприйняття перспектив української влади та стан демократії в Україні. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1003 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%. Водночас для запитання про довіру Президенту В. Зеленському проводився експеримент, де половині респондентів (тобто близько 500) ставилося звичайне пряме запитання (наскільки респондент довіряє чи не довіряє), а іншій половині – методом «задуманого знайомого». Тому для цього запитання похибка не перевищує 5,8%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

У цьому опитуванні ми, як завжди, ставили запитання про довіру Президенту В. Зеленському, але водночас провели експеримент. Одній половині респондентів ми ставили пряме запитання, наскільки вони особисто довіряють чи не довіряють В. Зеленському. Другій половині респондентів ми ставили запитання методом «задуманого знайомого». Ми хотіли оцінити щирість відповідей респондентів, враховуючи чутливість питання (оскільки частина експертів вважають, що опитування нібито не відображають громадські настрої через, наприклад, страх висловили критику на адресу влади). Далі наводяться результати для прямого запитання (графік 1), а потім (графік 2) – результати експерименту.

Отже, наразі більшість українців – 61% – продовжують довіряти Президенту, не довіряють – 33%. Баланс довіри-недовіри становить +28%. У середині січня 2026 року показники були майже ідентичні.

Графік 1. Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?

При цьому зазначимо, що серед 61%, які довіряють Президенту, «повністю» йому довіряють – 25%. Решта 36% – «скоріше» довіряють йому (а серед 33% тих хто не довіряє, 17% «зовсім» не довіряють, а 16% – «скоріше» не довіряють).

У цьому контексті нагадаємо, що за результатами опитування КМІС у вересні 2025 року серед тих, хто «повністю» довіряють В. Зеленському, більшість хотіли би бачити його на посаді Президента і після війни. А серед тих, хто «скоріше» йому довіряє, більшість не хотіли би, щоб він і далі був Президентом після війни[1]. Тому, скоріше за все, мотивація тих, хто відповідає «повністю» і «скоріше» довіряють, дещо відрізняється. Наприклад, ті, хто «повністю» довіряють, можуть бути значною мірою щирими і переконаними симпатиками В. Зеленського (тому і хочуть його далі бачити Президентом). Водночас ті, хто «скоріше» довіряють, можуть більшою мірою критикувати В. Зеленського, бути незадоволеними окремими діями і рішеннями, але керуватися «державницькою» логікою необхідності єднання в умовах війни і тому в опитуваннях відповідати, що вони довіряють Президенту, але – «скоріше» (і при цьому хотіти бачити когось нового на чолі держави після війни).

На графіку далі наводиться порівняння результатів, якщо запитання ставити прямо, і якщо ставити методом «задуманого знайомого». Для методу «задуманого знайомого» респондентам ставилося запитання «Зараз буде трохи незвичне запитання. Задумайте, будь ласка, кого-небудь, кого ви дійсно добре знаєте. Це можете бути і ви самі. Чи хтось з членів родини, колега по роботі, друг тощо. Ми в будь-якому випадку не будемо це знати. Задумали? А ця людина, яку ви задумали, скоріше довіряє чи ні Володимиру Зеленському?». Наші попередні експерименти показували, що це запитання забезпечує респондентам анонімність (респонденти часто задумували самих себе або дуже близьких за поглядами людей) і забезпечує щирість відповідей навіть з питань, щира відповідь на які може свідчити про незаконну діяльність (зокрема, ми успішно вивчали тіньову економіку).

Як можна бачити, в обох випадках Президент має високу довіру, але все ж таки методом «задуманого знайомого» рівень довіри нижчий – 53% проти 61%, якщо ставити пряме запитання.

Відповідно, ми можемо припускати, що дійсно реальний рівень довіри В. Зеленському є дещо нижчим, ніж те, що показують опитування. Проте відкритим є питання, чому саме це відбувається – через страх висловити критику в сторону Президента чи з якихось інших причин? Нашим обережним припущенням є те, що меншою мірою мова йде про страх критики. Наразі медіа доволі вільно критикують Президента і його оточення. Крім цього, 81% українців щоденно користуються інтернетом (а 11% хоч і рідше, але також користуються)[2], що дає легку можливість для абсолютної більшості громадян знаходити альтернативні джерела інформації. Тому висловлювати критику думку про діяльність Президента має бути нескладно. І, до речі, в опитуванні, яке ми згадували вище, фактично більшість вільно висловилися, щоб В. Зеленський не був Президентом після війни.

Більш суттєвою причиною, на нашу думку, є те, що деякі люди в опитуванні дають «державницьку» відповідь. Тобто люди можуть критикувати Президента і бути незадоволеними його діями. Але оскільки є усвідомлення потреби єднатися в нинішній воєнний період, то в опитуванні вони скажуть, що «так, ми довіряємо нашому Президенту». А коли ми цих же людей запитуємо про погляди «задуманого знайомого» цей фактор («державницька» позиція) грає меншу роль і ми отримуємо трохи іншу оцінку довіри.

Графік 2. Довіра Президенту В. Зеленському: пряме запитання і запитання методом «задуманого знайомого»

Інше питання, яке нас цікавило – на тлі того, що більшість населення незадоволені діями Уряду і парламенту (у грудні 2025 року лише 12% довіряли Верховній Раді і лише 23% довіряли Уряду[3]), чи є однозначне бажання «позбутися» після війни всієї нинішньої влади? Чи все ж таки українці вважають, що серед нинішньої влади є і ті, хто зарекомендував себе як справжніх професіоналів та лідерів, і «мають право» далі лишатися при владі?

Як показують результати опитування, половина респондентів (48%) вважають, що серед нинішньої влади є справжні фахівці і що вони можуть бути при владі і після війни. Разом з цим лише трохи менше (42%) вважають нинішню владу суцільно заплямованою і стверджують, що ніхто з її представників не має лишатися у владі після війни.

Графік 3. «З яким з цих тверджень щодо нинішньої влади Ви згодні в більшій мірі?»

Чим більше респонденти довіряють Президенту, тим (що очікувано) більше серед них тих, хто вважає, що серед нинішньої влади є гідні представники, які можуть лишатися при владі і після війни.

Проте звернемо увагу, що навіть серед тих, хто «повністю» довіряє Президенту, є 19%, які вважають владу повністю заплямованою і нікого не хочуть бачити при владі після війни. Серед тих, хто «скоріше» довіряє, показник вищий – 28%. У свою чергу дзеркальна ситуація і серед тих, хто не довіряє Президенту. Так, серед тих, хто «зовсім» не довіряє, 10% усе ж визнають, що окремі представники влади є професіоналами і лідерами. А серед тих, хто «скоріше» не довіряє, 40% бачать професіоналів і лідерів, що можуть лишатися при владі і після війни.

Графік 4. Сприйняття перспектив нинішньої української влади залежно від довіри Президенту В. Зеленському

Також ми досліджуємо різні питання, пов’язані із оцінкою демократії в Україні. У цьому опитуванні ми ставили запитання, чи зараз, враховуючи війну, в Україні забагато чи замало демократії?

Враховуючи, що зараз – війна і воєнний стан, 36% вважають, що в країні стільки демократії, скільки має бути в таких умовах. Ще 16% вважають, що демократії навіть забагато. При цьому третина українців (35%) вважають, що зараз демократії замало. Решта 14% не змогли визначитися із своєю думкою.

Графік 5. Зараз в країні йде війна і воєнний стан. Враховуючи ці обставини, на Вашу думку, зараз в Україні…?

Респондентам, які вважають, що зараз в Україні мало демократії, ставилося додаткове запитання у відкритій формі, чому вони дотримуються такого погляду. Отже, найчастіше респонденти пов’язували брак демократії зараз із неможливістю критикувати владу / обмеженням свободи слова (19%), діяльністю ТЦК (17%), тим, що інтереси простих людей не враховуються / прості люди незахищені (16%), беззаконням / порушенням законів та перевищенням повноважень владою (15%), корупцією (15%).

Окремо зазначимо, що мало хто говорив про відсутність виборів (лише 1%, тому не наводимо на графік як топ-відповідь).

Також оскільки питання мобілізації є чутливим, зазначимо, що в перерахунку до всього населення є лише 6% тих, хто вважають, що в країні замало демократії і при цьому пояснюють це діями ТЦК.

Графік 6. Чому Ви вважаєте, що в нинішніх умовах війни в Україні замало демократії?

Відкрите запитання, топ-відповіді, % серед тих, хто вважає, що в Україні зараз замало демократії

Як можна бачити на графіку 7, сприйняття стану демократії пов’язане із довірою Президенту.

Графік 7. Стан демократії в Україні залежно від довіри Президенту В. Зеленському

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

В. Зеленський зберігає високу довіру населення і, відповідно, є легітимним головою держави. Зокрема, мало хто з наших респондентів вважав, що в Україні замало демократії і при цьому говорив про відсутність виборів. Тобто наразі немає суспільного запиту на проведення національних виборів якомога швидше.

Вочевидь, пріоритетом лишається завершення війни на прийнятних для України умовах і В. Зеленський є в очах більшості громадськості тим лідером, який має довести країну до миру. Звісно, мотивація у різних людей може бути відмінною. Для когось проведення будь-яких виборів є деструктивним процесом для України, який лише підірве обороноздатність. Тому навіть попри критику В. Зеленського збереження інституційної стабільності є більш важливим і тому ці люди готові «терпіти» його на посаді голові держави до кінця війни. Інші люди можуть бути щиро захопленими талантами В. Зеленського і вважати його справді ефективним лідером у воєнний період. Тому для них і не стоїть гостро питання умовного «перезавантаження» влади шляхом виборів. У будь-якому випадку ці «табори» об’єднані «державницьким» поглядом і розумінням пріоритетності успіху у війні. Усе інше тоді підпорядковується логіці, наскільки це наближає чи, навпаки, віддалює Україну від прийнятного миру.

Разом з цим, для Президента ситуація точно не є «безхмарною». Значна частина довіри до нього – це відображення зазначеної раніше «державницької» позиції (це на додачу до доволі високої недовіри – усе ж таки третина українців не довіряють йому). Тому ми і бачимо, що ті самі люди можуть зараз «довіряти» Президенту і виступати проти виборів, але при цьому відповідати, що після війни вони нікого з нинішньої влади не хочуть далі бачити на керівних позиціях. Тобто критика накопичується – як і певна «втома». І це на тлі появи нового покоління лідерів серед військовослужбовців і волонтерів, яких багато хто (навіть більшість скоріше!) вважають гідними очолити країну далі. Тому цілком очікуваним є запит на нових лідерів після війни.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

ПОЛОВИНІ РЕСПОНДЕНТІВ – ВАРІАНТ 1. ПОЛОВИНІ – ВАРІАНТ 2

ВАРІАНТ 1. Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському? ЗАЧИТАТИ

ВАРІАНТ 2. Зараз буде трохи незвичне запитання. Задумайте, будь ласка, кого-небудь, кого ви дійсно добре знаєте. Це можете бути і ви самі. Чи хтось з членів родини, колега по роботі, друг тощо. Ми в будь-якому випадку не будемо це знати. Задумали? ОКРЕМИЙ ЕКРАН З КНОПКОЮ «ТАК».

ПІСЛЯ «ТАК» (ПЕРЕХІД НА НАСТУПНИЙ ЕКРАН): А ця людина, яку ви задумали, скоріше довіряє чи ні Володимиру Зеленському? ЗАЧИТАТИ

З яким з цих тверджень щодо нинішньої влади Ви згодні в більшій мірі? ЗАЧИТАТИ. РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

Зараз в країні йде війна і воєнний стан. Враховуючи ці обставини, на Вашу думку, зараз в Україні…

ЯКЩО 1: Чому Ви вважаєте, що в нинішніх умовах війни в Україні замало демократії?

_____________________________________________________________________________