ESC or click to close
|
Прес-релізи та звіти
Динаміка довіри Президенту В. Зеленському: результати опитування, проведеного 20-27 квітня 2026 року
Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 20-27 квітня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про довіру Президенту В. Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1005 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС. Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Динаміка довіри Президенту В. Зеленському
КМІС продовжує відстежувати динаміку довіри Президенту В. Зеленському. Нагадаємо, що ми, зазвичай, ставимо запитання «Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?» і зачитуємо наступні варіанти: «повністю довіряю», «скоріше довіряю», «скоріше не довіряю» і «зовсім не довіряю» (варіант «важко сказати» ми не зачитуємо, але він може бути відмічений, якщо сам респондент наполягає на цьому). Отже, 58% українців зараз довіряють Президенту, не довіряють – 36% (баланс довіри-недовіри – +22%). Порівняно з березнем 2026 року рівень довіри трохи знизився. Так, частка тих, хто довіряє В. Зеленському, знизилася з 62% до 58%, а частка тих, хто не довіряє – зросла з 32% до 36%. Відповідно, баланс довіри-недовіри був +30% у березні порівняно із +22% зараз. Крім цього, потрібно враховувати, що серед 58%, які довіряють В. Зеленському, 25% «повністю» довіряють, а решта 33% довіряють «скоріше». При цьому для балансу важливо розуміти, що серед тих, хто не довіряє йому, є поділ – 18% «зовсім» не довіряють, а 18% не довіряють «скоріше».
Графік 1. Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?
Яким українці бачать майбутнє В. Зеленського після війни
Окреме додаткове запитання стосувалося того, якою українці бачать майбутню діяльність В. Зеленського після війни. У вересні-жовтні 2025 року ми вперше ставили це запитання (крім В. Зеленського також запитували і про П. Порошенка)[1], зараз його повторили. Як можна бачити, хочуть бачити В. Зеленського Президентом і після війни – 28% (невеликий ріст з 25% на початку жовтня 2025 року). Ще 16% (стільки ж було раніше) вважають, що він може просто лишитися в політиці – як голова партії чи народний депутат. Разом з цим 30% (зниження з 36% раніше) говорять про те, що В. Зеленський має піти з політики (і зосередитися на благодійній діяльності, просуванні інтересів України закордоном чи просто на власних питаннях). Вважають, що В. Зеленський має зазнати кримінального переслідування – 15% (без змін порівняно з результатами на початку жовтня 2025 року).
Графік 2. Яким Ви би хотіли бачити майбутню діяльність Володимира Зеленського після завершення війни? Ви хочете, щоб він….
Це запитання ілюструє важливість диференціації довіри / недовіри на сегменти «повністю» / «скоріше». Так, фактично лише серед тих, хто «повністю» довіряє більшість (70%) хочуть бачити В. Зеленського і далі Президентом. Уже серед тих, хто «скоріше» довіряє, лише 28% хочуть бачити далі його Президентом (а решта говорили або участь у політиці на іншій посаді чи щоб пішов з політики). Серед тих, хто «скоріше» не довіряє, більшість (62%) вважають, що він має піти з політики, але при цьому відносно небагато (15%) наполягають, що він має зазнати кримінального переслідування. Натомість серед тих, хто «зовсім» не довіряє, більшість (64%) наполягають на саме кримінальному переслідуванні.
Графік 3. Яким бачать майбутню діяльність В. Зеленського після війни залежно від рівня довіри
Додаткове повторне опитування з респондентами, які відповіли, що не довіряють В. Зеленському
Для більш поглибленого аналізу недовіри В. Зеленському, ми випадково відібрали 50 респондентів, які під час інтерв’ю відповіли, що не довіряють йому (28 – «зовсім» не довіряли, 22 – «скоріше» не довіряли). Ми з ними повторно зв’язалися і поставили чотири запитання. Так, респондентам ставилося у відкритій формі запитання, чому саме вони не довіряють. Як можна бачити в таблиці нижче, респонденти називали доволі різні причини. Відносно найбільш респондентів (40%) давали пояснення, згідно з якими корені їх недовіри – доволі тривалі, і часто простежуються до періоду до 2022 року чи навіть 2019 року. Деякі з них давали конкретні пояснення (наприклад, розведення військ), але значна частина просто обмежувалися констатацією, що просто давно не довіряють В. Зеленському. Наприклад, одна респондентка відповіла, що «негативно налаштована до Зеленського і його діяльності ще з 95 кварталу». Далі йдуть такі пояснення, як війна (не завершив її, досі продовжується) (32%), те, що він не виконав передвиборчі обіцянки (28%), корупція (20%) та кадрова політика (18%). Окремо зазначимо, що серед 10 респондентів, які говорили про корупцію, 2 респондентів конкретно згадували про «справу» Міндіча (решта 8 говорили про в цілому корупцію і про «справу Міндіча» не згадували). Дещо рідше називалися, але також варто звернути увагу на наступні пояснення недовіри: некомпетентність (12%), діяльність ТЦК / мобілізація (10%), зниження рівня життя (10%). Серед інших цікавих / корисних спостережень: 8% таких респондентів (які не довіряють) зазначають, що вони підтримують окремі дії Президента. Наприклад, як сказав один респондент, він «не підтримував на виборах, але підтримує як Президента, бо під час війни президент потребує підтримки і не важливо, чи голосував за нього». Важливо також не тільки те, що респонденти називали як причини недовіри, але також і що респонденти не говорили. Тобто щось може вважатися як важливою причиною недовіри, але насправді якщо про це не говорять респонденти, то, значить, це не так важливо у поточний момент. Так, лише 4% (2 з 50 респондентів) зазначили, що засмучені тим, що В. Зеленський не виконав обіцянку щодо підвищення статусу російської мови. Жоден з респондентів нічого не говорив про діяльність УПЦ. Тобто ці питання не є важливими моментами для тих, хто йому не довіряє. Проте для балансу важливо зазначити, що також ніхто не говорив, що є незадоволеним, наприклад, недостатнім тиском на УПЦ (для її заборони, переходу парафій у ПЦУ тощо) чи недостатньою українізацією. І також не є важливими питання, пов’язані з нібито авторитарними тенденціями. Наприклад, лише 1 з 50 респондентів (2%) говорив про обмеження у сфері медіа, ще лише 1 респондент (2%) стверджував, що В. Зеленський «тримається за владу». І ніхто з респондентів як причину недовіри не назвав відсутність виборів.
Таблиця 1. А чому саме ви не довіряє Володимиру Зеленському? % серед тих, хто не довіряє В. Зеленському
На нашу друге додаткове запитання – «Як змінилася думка про Володимира Зеленського за останні 1-2 місяці / з початку весни?» – 70% відповіли, що їх ставлення не змінилося. Натомість 26% говорять про погіршення ставлення. Є і трохи тих (4%), які відзначають покращення ставлення (хоча й продовжують недовіряти Президенту). Тобто важливо підкреслити, що для більшості тих, хто не довіряє Президенту, недовіра є доволі сталою і кристалізованою. Причому як третє запитання ми у відкритій формі запитали «Які події за останні 1-2 місяці / з початку весни найбільше запам’яталися і вплинули на сприйняття Володимира Зеленського?». Абсолютна більшість респондентів (43 з 50) дали лише загальні, неконкретні відповіді, тобто не могли назвати жодну яскраву для них подію, пов’язану із В. Зеленським за останній період. Наприклад, «не слідкую за всіма діями Президента, тому за такий короткий час ставлення не змінилось», «не можу назвати взагалі ніяких подій, пов’язаних із Президентом за останні кілька місяців» чи «не слідкую за політикою, бо розчарований Президентом». Серед відносно конкретних подій 4 респонденти (з 50) згадали про дії ТЦК, по 1 респонденту – про підписання Закону для протидії антисемітизму, про те, що Н. Шуфрич має право голосувати в парламенті, про те, що Президенту не подобається критика влади. Ще 1 респондент назвав умовну позитивну подію – відмову Президента відступати з Донбасу. І насамкінець наше четверте запитання стосувалося, чи хочуть ці респонденти, щоб В. Зеленського якнайшвидше замінили на посаді Президента, чи щоб він працював Президентом до кінця війни. Отже, 46% (серед тих, хто не довіряє і кого ми додатково опитали) вважають, що «Володимир Зеленський, навіть попри можливі помилки та проблеми, має лишатися Президентом до завершення війни». Водночас 42% наполягають на тому, що «Володимир Зеленський має якнайшвидше піти у відставку, навіть попри те, що досі тривають бойові дії, Україну має очолити хтось новий». Решта не змогли визначитися із своєю думкою. Причому серед 28 респондентів, які «зовсім не довіряють» В. Зеленському 16 (тобто більшість) хочуть його заміни якнайшвидше. А серед 22 респондентів, які «скоріше не довіряють», наполягають на заміні якнайшвидше – 5 (тобто меншість). Загалом це показує, що серед тих, хто не довіряє, умовно половина хоче якнайшвидше позбутися В. Зеленського. Водночас інша половина, попри недовіру – вважає, що він усе ж має лишатися на посаді Президента до кінця війни. З урахуванням тих, хто йому зараз довіряє, це показує, що для переважної більшості українців В. Зеленський зберігає легітимність як голова держави.
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
В. Зеленський зберігає доволі високу довіру серед українців і легітимність як голова держави на період війни. Навіть серед тих, хто йому довіряє, лише сегмент, який «зовсім не довіряє» (а це половина серед усіх тих, хто не довіряє), здебільшого наполягають на якнайскорішій заміні В. Зеленського на когось іншого, навіть в умовах війни (і також наполягають на кримінальному переслідуванні). Уже сегмент, який просто «скоріше не довіряє» не наполягає на виборах до завершення війна, а після війни толерантно очікує просто відходу В. Зеленського від політики (без переслідувань). Тобто наразі в Україні лише незначна меншість мають сильне критичне ставлення до В. Зеленського і наполягають на будь-яких діях із його усунення з посади Президента. Водночас, як ми зазначали і раніше, довіра до В. Зеленського також і не є безумовною. Лише сегмент, який «повністю довіряє» здебільшого хоче бачити його Президентом після війни. Тобто значна частина українців довіряють В. Зеленському, але як лідеру країни в умовах екзистенційної війни. І водночас вони очікують на нове покоління лідерів – після війни. Окремо зазначимо наступний важливий момент. Те, що після війни більшість українців хочуть бачити когось іншого Президентом, не означає, що зараз українці не проголосували би за В. Зеленського, якби вибори були організовані найближчим часом. Вочевидь, якщо проводити вибори «найближчим часом», як на цьому наполягає Росія (і в чому має підтримку деяких союзників України), то це будуть вибори «під час війни», а не «після війни». У ситуації «після війни», якщо Україна отримає надійні гарантії безпеки і перспективи членства в ЄС разом з відбудовою і процвітанням, цілком можливим буде запит на лідера нового покоління, який (чи яка) поведе країну шляхом реформ і змін до омріяного щасливого майбутнього. А от «під час війни» порядок денний і критерії вибору для українців будуть, скоріше за все, іншими і будуть відображати потребу в «національному лідерові-захиснику». І В. Зеленський є одним з лише кількох діячів в Україні, хто відповідає такому образу.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському? ЗАЧИТАТИ
Якою Ви б хотіли бачити майбутню діяльність Володимира Зеленського після завершення війни? Ви хочете, щоб він… ЗАЧИТАТИ
[1] Динаміка довіри Президенту Володимиру Зеленському і якою бачать його діяльність та діяльність Петра Порошенка після війни // https://kiis.com.ua/?lang=rus&cat=reports&id=1561&page=1 [2] Склад макрорегіонів такий: Захід – Волинська, Рівненська. Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області; м. Київ – лише м. Київ (без області); Центр / Північ – Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області; Південь – Миколаївська, Одеська, Херсонська області; Нижнє Подніпров’я – Дніпропетровська, Запорізька області; Схід – Донецька і Харківська області (формально до складу макрорегіону також включена Луганська область, але через майже повну окупації ніхто з респондентів зараз там не проживає, хоча є респонденти, які до 2022 року проживали в цій області).
4.5.2026
|
Наші соціальні медіа:


Сторінка КМІС
Канал КМІС