Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 20 липня-3 серпня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про війну і мир. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 974 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Для оцінки ситуації на фронті респондентів просили обрати одне з тверджень з більш оптимістичним чи більш песимістичним трактуванням.

Абсолютна більшість респондентів – 77% – поділяють погляд, що Росія хоч і просувається, але повільно і з великими втратами, а Україна здатна продовжувати ефективний опір. Поділяють більш песимістичний погляд, згідно з яким Росія має значні просування і перемоги, а опір України безнадійний – 12%. Ще 11% не змогли визначитися із своєю думкою.

Раніше ми ставили аналогічне запитання у січні 2026 року, і тоді результати були повністю ідентичні.

Графік 1. З якою думкою щодо ситуації на фронті ви згодні в більшій мірі?

            КМІС із січня 2026 року ставить запитання, чи готові українці на виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи. У цьому опитуванні ми повторно поставили це запитання (графік 2, таблиці 1-2), а також поставили запитання про ставлення до сценарію, коли бойові дії будуть «заморожені» за нинішньою лінією фронту (графік 3, таблиці 3-4).

На графіку 2 наведено результати для нашого моніторингового запитання. Отже, 60% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Водночас готові на таку поступку – 33% (хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою). Ще 7% не змогли визначитися із своєю думкою.

Порівняно з квітнем менше українців висловлюють готовність схвалити цей сценарій. Так, у квітні 57% були категорично проти (зараз – 60%), а 36% готові були його схвалити (зараз – 33%).

Графік 2. Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу “Я легко погоджуюся з цією умовою”, “Це буде складна умова, але загалом прийнятна”, “Ця умова абсолютно неприйнятна”.

Україна виводить свої війська з територій Донбасу, які зараз нею контролюються, тобто з Краматорська, Слов’янська тощо, і ці території переходять під контроль Росії. Натомість США і Європа дають Україні гарантії безпеки

У таблиці нижче дані наведено у розрізі окремих регіонів. Потрібно враховувати, що у кожному регіоні було опитано небагато респондентів (тобто похибка вища), проте ми все одно можемо бачити тенденції. При цьому поточні результати порівнюються з результатами у квітні.

Отже, по-перше, у всіх регіонах більшість відкидає пропозицію виведення українських військ в обмін на гарантії безпеки. По-друге, порівняно з квітнем дещо зросло неприйняття такої пропозиції у м. Київ, у Центрі / Півночі та на Сході. У Нижньому Подніпров’ї показники не змінилися. І лише на Заході стало трохи більше тих, хто готовий схвалити пропозицію (хоча більшість усе одно проти).

Окремо звернемо увагу на м. Київ. Попри нещадну кампанію бомбардувань м. Київ балістичними ракетами та іншими засобами, готовність мешканців міста схвалити пропозицію навіть знизилася – з 34% до 26%. Натомість частка тих, хто категорично проти, зросла із 62% до 69%.

Таблиця 1. Готовність схвалити виведення українських військ із Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи у розрізі регіонів

            У таблиці нижче дані наведено в розрізі віку. Як видно, зберігається тенденція, що більш молоді українці у більшій мірі готові схвалити виведення військ із Донеччини. Якщо серед 60+ річних респондентів 22% готові схвалити, то далі показник зростає до 34% серед 45-59 річних і потім – до 39% і серед 30-44 річних і до 42% серед 18-29 річних.

            Водночас доцільно зазначити, що серед наймолодших українців є тенденція до зниження показника порівняно з квітнем (тоді 54% готові були схвалити, зараз – 42%).

Таблиця 2. Готовність схвалити виведення українських військ із Донбасу в обмін на гарантії безпеки від США і Європи у розрізі віку

Тепер перейдемо до іншого сценарію – завершення війни на нинішній лінії фронту, без міжнародного визнання окупованих територій частиною Росії і з підтримкою України у формі грошей і зброї.

У випадку цього сценарію «заморожування» війни на нинішній лінії фронту в обмін на гарантії безпеки у формі значного фінансування та постачання зброї 59% готові схвалити його (хоча й теж переважно неохоче). Категорично проти цього сценарію – 31%.

Графік 3. Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу “Я легко погоджуюся з цією умовою”, “Це буде складна умова, але загалом прийнятна”, “Ця умова абсолютно неприйнятна”.

Вогонь припиняється за нинішньою лінією фронту. Росія зберігає контроль над усіма окупованими територіями без міжнародного визнання. Водночас Україна для гарантування безпеки у великих обсягах отримує гроші та всю зброю: ракети, ППО, літаки, танки тощо.

У таблиці нижче дані наведено в регіональному вимірі. У всіх регіонах більшість готові схвалити цей сценарій, водночас найбільше – у м. Київ (73%, в інших регіонах – 53-59%).

Таблиця 3. Готовність схвалити припинення війни за нинішньою лінією фронту в обмін на гроші і зброю у розрізі регіонів

А в таблиці нижче дані наведено у розрізі віку. Серед респондентів у віці 18-59 років 62-64% готові схвалити такий сценарій. Тільки серед 60+ річних показник 49% (проте тих, хто готовий схвалити, більше, ніж тих, хто категорично проти – 35%),

Таблиця 4. Готовність схвалити припинення війни за нинішньою лінією фронту в обмін на гроші і зброю у розрізі віку

            Лише 21% українців очікують, що війна завершиться хоча б до кінця цього року. І ще лише 15% очікують на завершення війни хоча б у першій половині 2027 року.

Натомість 45% очікують завершення війни або в другій половині наступного 2027 року або пізніше. Як і раніше, відчутна частка (19%) не має визначеної думки з цього питання.

Таким чином, українці переважно налаштовані на те, що війна триватиме ще довго.

Графік 4. На Вашу думку, коли може завершитися війна?

Від початку цього 2026 року ми спостерігали зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно – з 65% у січні до 48% у квітні. Водночас між квітнем і липнем-серпнем показник повернувся до майже попереднього рівня. Так, зараз 61% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде необхідно.

Водночас зараз більш короткий період (декілька місяців-пів року) називають 20% респондентів (у квітні було 29%).

Графік 5. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?

      У таблиці нижче результати наведені в розрізі регіону. У всіх регіонах половина / більше половини респондентів відповіли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно.

      При цьому порівняно із квітнем у всіх регіонах є тенденція до зростання частки тих, хто готовий терпіти, скільки буде необхідно. Зокрема, у м. Київ показник зріс з 61% у квітні до 69% зараз (і це на тлі інтенсивної кампанії ударів по столиці).

Таблиця 5. Скільки ще часу готові терпіти війну у розрізі регіонів

А в таблиці нижче дані наведено в розрізі віку. Серед усіх вікових категорій більшість готові терпіти стільки, скільки буде необхідно. Порівняно з квітнем простежується тенденція до зростання показника серед усіх категорій.

Таблиця 6. Скільки ще часу готові терпіти війну у розрізі віку

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Наше опитування відбувалося у доволі суперечливий період – як і в контексті війни та її перспектив, так і в контексті суспільно-політичної ситуації. З одного боку, Україна і українці вистояли у важкій зимі 2025-2026 років, російський наступ сповільнився, а разом із цим за останні місяці завдавалися і досі завдаються ефективні (і ефектні) удари по російській логістиці та інфраструктурі на окупованих територіях і в російському тилу. З іншого боку, на тлі нестачі ракет для сил ППО росіяни нещадно і озвіріло завдають ударів балістичними ракетами по будь-яких цілях, зокрема і абсолютно цивільних. Війна в Ірані підняла ціни на нафту, що допомагає Росії триматися економічно. До цього додається внутрішня нестабільність через малозрозумілі громадськості кадрові зміни та, як наслідок, протести.

Утім, за сукупністю обставин ми бачимо, що українці все одно зберігають оптимізм і намір продовжувати опір ворогу. Хоча російська кампанія повітряних ударів (особливо – балістичними ракетами) завдає болю і страждань українцям, але це не ламає нашу волю. Українці розуміють, що Росія і росіяни – це екзистенційна загроза, тому боротьба має продовжуватися.

Водночас ми би наголосили на таких сигналах, які «посилають» результати нашого опитування наступним аудиторіям:

• До українців: ворог намагається сіяти паніку і зневіру серед населення, намагається зламати нас морально-психологічно. Особливо при цьому ворог використовує соціальні медіа для просування поразницьких наративів. Але наші дані доводять, що більшість українців мають волю до продовження боротьби і не хочуть капітуляції. Засилля анонімних коментаторів (чи умовно «популярних» блогерів) у соціальних медіа під виглядом «звичайних українців», які просувають поразницькі наративи, зовсім не відображає громадські настрої («не є репрезентативним», якщо використовувати соціологічну термінологію). Тому варто не піддаватися їхньому впливу, а розуміти, що українці від Заходу до Сходу налаштовані на продовження боротьби;
• До наших союзників на Заході: якщо українці попри всі безкінечні складнощі і трагедії готові продовжувати опір, то тим більше Захід з усіма його ресурсами і можливостями має зберігати і нарощувати рішучість у підтримці України. Має бути соромно тим політикам та експертам на Заході, які намагаються обмежити підтримку України (чи нав’язати капітуляцію) в умовах, коли сама Україна стікає кров’ю, але демонструє хоробрість і не здається;
• До нашого ворога Росії і росіян: українці давно відбулися як сучасна незалежна нація. Для українців дуже важливим є збереження суверенітету і незалежності, і українці розуміють, що саме ви – росіяни – є екзистенційною загрозою. Тому ваші терористичні дії і воєнні злочини хоч і приносять суцільний біль, але не призводять до бажання українців капітулювати.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

З якою думкою щодо ситуації на фронті ви згодні в більшій мірі? ЗАЧИТАТИ. МІЖ ТВЕРДЖЕННЯМИ ДОДАВАТИ «ЧИ». РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

Скільки ще часу ви готові терпіти війну? ЗАЧИТАТИ

На вашу думку, коли може завершитися війна? ЗАЧИТАТИ

Зараз я зачитаю можливу умову для досягнення миру, а ви скажіть мені, наскільки вона для вас прийнятна. Використовуйте шкалу «Я легко погоджуюся з цією умовою», «Це буде складна умова, але загалом прийнятна», «Ця умова абсолютно неприйнятна».