ESC or click to close
|
Прес-релізи та звіти
Оцінка діяльності фракцій у парламенті та кого українці вважають лідером опозиції: результати опитування, проведеного 12-21 вересня 2026 року
Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким
Упродовж 12-21 вересня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення ГО «Форум» були додані запитання про оцінку діяльності фракцій у парламенті та кого українці вважають лідером опозиції. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1002 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин формальна статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0.95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1.3) не перевищувала 4.1% для показників, близьких до 50%, 3.5% для показників, близьких до 25%, 2.5% – для показників, близьких до 10%, 1.8% – для показників, близьких до 5%. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС. Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої. У пресрелізі розрахунки округлені до цілих значень. В окремих випадках сума % може не сходитися у рівно 100% через округлення.
Оцінка діяльності фракцій у парламенті
КМІС регулярно ставить запитання, як українці оцінюють діяльність окремих фракцій у нинішньому парламенті. Так, для кожної фракції (а також для групи «Платформа за мир і життя», утвореної на основі колишньої фракції «ОПЗЖ») ми запитували, чи діяльність фракції скоріше йде на користь України, чи скоріше перешкоджає розвитку держави? У вересні 2026 року ми повторно поставили це запитання респондентам. Нижче на графіку можна ознайомитися з результатами, зокрема, порівняно з попередніми опитуваннями. Як можна бачити, відносно найбільше респондентів позитивно оцінюють фракцію «ЄС» – 38% вважають, що її діяльність іде на користь України проти 43%, які вважають, що скоріше перешкоджає розвитку. У вересні 2025 року 38% вважали, що діяльність фракції йде на користь країні і 36% – що перешкоджає розвитку. Тобто за останній рік частка тих, хто вважає, що діяльність фракції «ЄС» іде на користь України, не змінилася, але стало трохи більше тих, хто вважає, що її діяльність, навпаки, перешкоджає розвитку. Далі йде фракція «Голосу», у випадку якої 30% вважають, що її діяльність іде на користь України, а 31% вважають навпаки (решта 39% не змогли визначитися зі своєю думкою). Порівняно з вереснем 2025 року оцінки дещо погіршилися: раніше 33% говорили про користь для країни і 27% – про перешкоджання розвитку. Вважають корисною діяльність фракції «Слуги народу» – 22%. Вважають, що діяльність фракції перешкоджає розвитку держави – 66%. Показники погіршилися за останній рік, зокрема, з 52% до 66% стало більше тих, хто вважає, що діяльність фракції перешкоджає розвитку країні. Подібні оцінки простежуються і у випадку фракції «Батьківщини», чию діяльність вважають корисною 21%, а 68% вважають такою, що перешкоджає розвитку держави. При цьому порівняно з вереснем 2025 року також простежується погіршення оцінок, і, зокрема, з 48% до 62% стало більше тих, хто негативно оцінює діяльність фракції. Щодо групи «Платформа за життя і мир», то 16% вважають, що її діяльність іде на користь України, а не вважають так – 43%. Порівняно з вереснем 2025 року ситуація істотно не змінилася. Загалом, більшість респондентів – 64% – позитивно оцінюють діяльність хоча би однієї фракції з переліку (у вересні 2025 року таких було 59%).
Графік 1. Оцініть діяльність фракцій в українському парламенті. На Вашу думку, діяльність такої фракції у Верховній Раді України … скоріше йде на користь України чи перешкоджає розвитку держави?
Кого українці вважають лідером опозиції
Також респондентам ставилося запитання, кого вони вважають лідером опозиції в Україні. Респондентам пропонувався список з шести публічних осіб-політиків або респонденти могли назвати свій варіант. Більшість респондентів (68%) змогли обрати публічну особу з переліку, тобто назвати когось, кого вважають лідером опозиції. Відносно найбільше респондентів говорили про П. Порошенка (30%). Далі йдуть Д. Разумков (11%), С. Притула (8%), Ю. Тимошенко (6%). Ю. Бойка і О. Арестовича вважають лідерами опозиції по 3%. При цьому 11% вважають, що в Україні немає справжньої опозиції. Порівняно з лютим 2025 року стало менше тих, хто вважає, що в Україні немає справжньої опозиції (з 16% до 11%), і тих, хто не зміг визначитися із відповіддю (з 27% до 21%). Водночас стало більше тих, хто називав П. Порошенка (з 24% до 30%) і Д. Разумкова (з 7% до 11%). Показники для інших осіб не змінилися (але при цьому з 3% до 7% стало більше тих, хто називав інші відповіді).
Графік 2. На Вашу думку, хто з цих політиків є лідером політичної опозиції?
А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:
Криза довіри до парламенту серед українців продовжується. Наразі у парламенті немає жодної фракції, яка би мала позитивний баланс оцінок (тобто у випадку всіх фракцій більше тих, хто вважає, що її діяльність перешкоджає, а не сприяє розвитку країни). Фактично, українці вважають, що парламент скоріше перешкоджає, ніж сприяє розвитку країни. Звісно, критичне ставлення українців до Верховної Ради та парламентських політичних сил не є новим явищем. Так, наприклад, за результатами опитування КМІС у грудні 2018 року, Верховній Раді довіряли лише 8% українців, тоді як не довіряли 80% (баланс довіри-недовіри становив -72 відсоткові пункти) [1]. Але під час війни така ситуація є особливо тривожною. Особливо критично, що у випадку фракції «Слуги народу», яка є основою коаліції і нинішньої влади, тих, хто вважає, що вона своїми діями перешкоджає розвитку, утричі більше ніж тих, хто вважає, що сприяє розвитку. Вочевидь, без проведення виборів (проти яких виступає 71% населення [2]) суттєвого покращення серед українців оцінок діяльності Верховної Ради в цілому та окремих фракцій не буде. Водночас це не означає, що нинішній склад парламенту – це стосується і влади, і опозиції – має пасивно спостерігати за тим, як серед громадськості ще сильніше кристалізується критичне ставлення (якщо не ненависть) до законодавчого органу. Уже зараз відповідальні та злагоджені дії народних депутатів можуть принаймні пом’якшити ситуацію. Так, від Верховної Ради очікується схвалення необхідних Законів для, по-перше, отримання Україною фінансування від Західних партнерів, щоб країна могла продовжувати опір ворогу і виконувати соціальні зобов’язання. По-друге, очікується і схвалення Законів, які будуть свідчити про виконання Україною зобов’язань для вступу до ЄС (нагадаємо, що 50% українців вважають, що українська влада не виконує зобов’язання, щоб забезпечити найскоріший вступ України до Європейського Союзу [3]). Демонстрація ефективності за цими напрямками вже могла би мати вплив на громадську думку. Причому важливо, що в цьому випадку свою відповідальність мають продемонструвати і народні депутати від опозиції. Якщо пропрезидентська коаліція не здатна проголосувати за необхідні Закони, тоді члени опозиції, які вважають себе державницькими і патріотичними силами, мали би підтримати їх своїми голосами. Ми розуміємо, що для окремих представників опозиції є спокуса використати нинішню складну ситуацію для подальших атак на провладні сили. Водночас ми вже бачимо, що 66% українців вважають дії фракції «Слуги народу» такими, що перешкоджають розвитку країни, тобто ця партія вже несе політичну відповідальність і відповідає за свої хибні дії в минулому. Зараз немає сенсу продовжувати її атакувати з політтехнологічною метою (наприклад, не даючи голоси за важливі рішення), але є екзистенційна потреба, щоб усі державницькі і патріотичні сили в парламенті голосували за необхідні для країни Закони.
Додаток 1. Формулювання запитань з анкети
На Вашу думку, хто з цих політиків є лідером політичної опозиції? РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ
Оцініть діяльність фракцій в українському парламенті? На Вашу думку, діяльність такої фракції у Верховній Раді України … скоріше йде на користь України чи перешкоджає розвитку держави?
[1] Довіра соціальним інститутам, грудень 2018 р. // https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=817 [2] Напрямок справ у країні та що українці відчувають до нинішньої влади: результати опитування, проведеного 12-21 вересня 2026 року // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1638&page=1 [3] Думки і погляди українців щодо проведення незалежного конкурсу за участі іноземців для відбору Генерального прокурора та руху країни до ЄС: результати опитування, проведеного 12-21 вересня 2026 року // https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1637&page=1
14.10.2026
|
Наші соціальні медіа:


Сторінка КМІС
Канал КМІС