Це дані міжнародного дослідження, що проводилось асоціацією незалежних дослідницьких агенцій GallupInternational. В Україні дослідження вже п’ятий рік поспіль проводить Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Міжнародна асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International кожен рік з 2013 року проводить глобальне опитування під гаслом «Кінець року». В 2019 році в дослідженні взяли учать понад 45 тисяч жителів з 46 країн світу. Дослідники вважають, що ці результати можна екстраполювати на усіх жителів Землі.

Респондентам сьомий рік поспіль ставлять традиційне питання стосовно їх очікувань щодо майбутнього року: «Що стосується вас особисто, чи вважаєте Ви, що 2020 рік буде краще, гірше, або таким самим, як 2019 рік?».

За даними дослідження у 2019 році дещо більше третини людей на планеті (37%) сподіваються в новому році на краще. Чверть (25%) залишаються песимістами, вважаючи, що буде гірше. Не чекають ніяких змін біля третини (31%). І лише 7% з відповіддю не визначились. Тобто індекс оптимізму в середньому склав 12 пп., що нижче результатів усіх минулих років з початку досліджень (дані з 2013 року), хоча невеликі коливання у сторону збільшення чи зменшення цього показника таки були. Тим не менше, за цей час зазначений індекс знову почав опускатися до 15-16 пп. після достатньо високих показників трьох років підряд до 2015 року, що може бути, частково пов’язано з розширенням участі в дослідженні країн з низьким рівнем оптимізму.

Україна в 2019 році зайняла 15 місце в міжнародному рейтингу с показником індексу 25 пп. Сусідами України за рівнем оптимізму виявилися Македонія та Аргентина (25 та 23 балів відповідно). З цим показником на фоні інших країн Україна, хоча і не виглядає аж занадто оптимістичною, але різко піднялася угору порівняно з індексом оптимізму у 2018 році (на 4 пп). Найвищий рівень оптимізму у жителів таких країн, як Перу (найвищий бал), Албанія, Нігерія, Казахстан та Вірменія. В Перу, наприклад, лише серед 8% населення панують песимістичні настрої стосовно нового року.

 Найбільш песимістично налаштованими виглядають: Ліван, Гонконг, Йорданія Боснія і Герцеговина та Італія. Так, наприклад, в Лівані, лише 5% сподіваються на краще у новому році, а в Італії 11%.

В Україні на краще в році, що настав, сподіваються 42%, тоді як гіршого чекають 17% опитаних. Відносно багато респондентів, біля чверті (26%), які вважають, що нічого не зміниться. Це найвищий рівень оптимізму за 5 років вимірювання, що перевершив достатньо високий показник 2015 року.

Оптимізм українців вочевидь пов'язаний з обранням нового Президента та Верховної Ради України, високим рівнем очікувань, надії на те, що їх особисте життя в результаті виборів зміниться на краще. Рівень оптимізму суттєво виріс порівняно з розчаруваннями 2016 - 2018 років, коли рівень оптимізму упав до 2-х і 4 –х балів.

Якщо ж порівняти українців з росіянами, то ми як на сьогодні, виглядаємо достатньо оптимістичними – 25 пп. проти 2 пп. у росіян. Хоча і це для Росії вже прогрес, оскільки порівняно з минулим роком цей індекс там навіть дещо зріс – з –3 пп. до 2 пп. Причому, що цікаво, що з 2013 по 2015 рік індекс оптимізму в Росії стрімко піднімався – з –9 пп. до 32 пп. Це можна вважати показником того, з чим пов’язують сподівання на краще різні народи. Можна припустити, що в Росії фактором таких сподівань могли стати, так зване «вставання з колін» та кримська експансія, а в Україні – сподівання на результати виборів Президента та змін політичної еліти. Тоді як для Росії, зрозуміло, такий фактор мало значущий. В Росії фактор Криму, мабуть, виявися не таким вже довготривалим і індекс оптимізму знизився. Чи виправдаються сподівання українців, поки що не зрозуміло.

І це актуально не тільки для України, але й для багатьох інших країн. Тієї ж Грузії та Азербайджану. Чи, скажімо, Вірменії, де цей індекс не тільки більший ніж в Україні, а ще більш стрімко коливається. З іншого боку, стабільно невисокі індекси оптимізму а Німеччині, Великобританії і Франції, а стабільно дуже низькі в Італії. Поступовий, не дуже стрімкий, але достатньо очевидний ріст зазначеного індексу у США до минулого року – від 15пп. у 2015 році (на 2016) рік до 32 пп. на минулий, 2019, хоча і з деяким, невеликим падінням на рік наступний – 2020 – 21 пп.

Цікавою є карта кореляції рівня оптимізму з розміром ВВП на душу населення різних країн:

З наведеної карти очевидно те, що рівень оптимізму з розміром ВВП на душу населення, певним чином пов’язаний. Хоча, зрозуміло, що ні високий розмір ВВП не гарантує відповідний рівень оптимізму, ні навпаки – низький рівень ВВП не обумовлює його низький рівень. Оптимізм сприяє пожвавленню економічної активності населення, полегшує здійснення економічних реформ

І хоча навряд чи за допомогою лише оптимізму можна буде вирішити зазначені, вкрай складні проблеми накопичені людством, утім без оптимізму це зробити буде дійсно дуже важко. А тому такого роду дослідження створюють ґрунт для серйозної аналітичної роботи не тільки соціологів та політологів, але й політиків та державних діячів.

Додаток. Результати опитування по всіх країнах

Прес-реліз подготовлений консультантом КМІСу Анатолієм Пипичем
apypych1@gmail.com