Певною мірою  інтегральним показником, який би характеризував загальний рівень стресів у суспільстві, може бути відсоток тих, хто не переживав жодних стресових ситуацій (Графік 2). Як можна побачити, переважно кращим становище було в 2013 році, до конфлікту на сході України: 48% опитаних не переживали жодних стресових ситуацій. У 2014 та 2015 становище було найгіршим, стреси не переживали лише 35% та 34% населення відповідно (тобто дві третини населення переживали щонайменше один з видів стресу). У 2016 і 2017 ситуація покращувалася, частка людей, які не переживали стресових ситуацій, зросла до 42%, але в 2018-му знову знизилася до рівня 2016 року. Однак у 2019 році цей показник знову пішов угору і складав 49%. Проте 2020 рік і пандемія COVID принесли нові випробування, які суттєво підвищили загальний рівень стресу українців, що відобразилось у значному падінні частки тих, хто не пережив стресів протягом 2020 року – до 32%.

Графік 2.  Відсоток опитаних, які не переживали жодних стресів, динаміка 2013-2020 рр. 

За віком:

• Серед людей старше 50 років більше тих, хто протягом минулого року пережили власну важку хворобу (19-26%) та тих, хто пережили смерть близьких (21-22%), порівняно з людьми молодше 50 років (5-11% та 10-17% відповідно).
• Натомість, серед респондентів віком до 50 років більша частка тих, хто втратив роботу і залишився безробітним (15-19%), ніж серед респондентів віком 60 років і старше (2-6%).
• Загалом, порівняно менше стресів переживали опитані віком 18-39 років (серед них стреси протягом 2020 року пережили близько 60%), ніж опитані віком 40-69 років, серед яких стрес пережили 71-73%.

За статтю:

• У цілому протягом 2020 року жінки дещо частіше переживали стресові ситуації: серед чоловіків стресову ситуацію пережили 62% опитаних, а серед жінок – 71%.    
• Жінки частіше переживали важку хворобу близьких (19% серед жінок проти 13% серед чоловіків), смерть близьких (18% проти 14%), а також власну важку хворобу чи операцію (18% проти 12%). Також, протягом минулого року жінки дещо частіше за чоловіків відчували власну безпорадність (6% серед жінок проти 4% серед чоловіків), а чоловіки дещо частіше за жінок переживали бомбардування чи обстріл (3% серед чоловіків проти 1% серед жінок).  Зауважимо, що гірший стан здоров’я жінок у порівнянні з чоловіками може бути пов’язаний з тим, що очікувана тривалість життя жінок в Україні приблизно на 10 років більша, ніж серед чоловіків.

За рівнем фінансового забезпечення сім’ї:

• Респонденти з середнім та високим рівнем фінансового становища мають загалом менший рівень стресів (серед них 33% і 48% відповідно зазначили, що не переживали жодних стресів), ніж респонденти з низьким і дуже низьким рівнем фінансового становища (серед яких 24% і 19% відповідно вказали на відсутність стресів).
• Люди з низьким і дуже низьким фінансовим забезпеченням значно частіше, ніж люди з середнім і високим фінансовим забезпеченням, переживали важку хворобу/операцію, втрачали роботу та відчували власну безпорадність.
• Близько чверті респондентів із дуже низьким рівнем матеріального добробуту пережили у 2020 році смерть близьких, що значуще більше, ніж серед респондентів із середнім (15%) та високим (12%) рівнем добробуту.
• Опинитися без засобів існування протягом останнього року довелося 17% респондентів із найнижчим рівнем фінансового забезпечення, тоді як інших категорій ця частка складає від 2% до 9%.
• Серед опитаних з високим рівнем достатку майже немає респондентів, які втратили віру у власні сили, тоді як серед опитаних інших категорій ця частка складає 3-4%.

Додаток 1. Формулювання запитання з анкети.

У яких із цих ситуацій Вам доводилося бувати впродовж року?

ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ. МОЖЛИВО ДЕКІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ