21 листопада 2024 року з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадська організація «Життя» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) презентувала результати опитування щодо споживання тютюнових виробів серед дорослого населення України. Опитування проводилося у вересні-жовтні 2024 року в рамках регулярного «Омнібусу» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI).

Упродовж 20 вересня-3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав власне моніторингове запитання про готовність до територіальних поступок. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% - для показників, близьких до 10%, 1,3% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

КМІС регулярно відстежує ставлення українців до Росії і росіян. У цьому пресрелізі представлені результати двох власних опитувань КМІС «Омнібус», проведених у вересні-жовтні 2024 року. В одному опитуванні ми досліджувалися ставлення до росіян-жителів Росії методом шкали Богардуса (дослідження соціальної дистанції). В іншому опитуванні ми ставили пряме запитання, як українці ставляться до Росії та росіян-простих жителів Росії. КМІС раніше ставив аналогічні запитання, що дозволяє нам коректно відстежувати динаміку громадських настроїв.

Обидва опитування були проведені методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Також в обох випадках опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Одне опитування (з використанням шкали Богардуса) було проведене в період 10-16 вересня 2024 року і загалом було опитано 1013 респондентів. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

Друге опитування (з прямим запитання щодо ставлення до Росії і росіян) було проведене в період 20 вересня-3 жовтня 2024 року. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% - для показників, близьких до 10%, 1,3% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Упродовж 20 вересня-3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, який у Росії запас міцності та скільки часу самі українці ще готові терпіти складнощі війни. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 989 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Якісне дослідження базувалося на проведенні фокус-групових дискусій та глибинних інтерв'ю. Було організовано дві фокус-групи з кримськими татарами, які проживають в Україні, поділені за віковими категоріями. Крім цього, було проведено дев'ять фокус-груп із мешканцями різних регіонів України – Києва, Півдня, Заходу та Сходу – та різних вікових груп (16-24, 25-45, 46+ років). Це надало змогу отримати глибоке розуміння ставлення українців до таких важливих питань, як соціальна згуртованість, мовна політика, декомунізація, пам'ятники та перспективи реінтеграції Криму.

Глибинні інтерв'ю доповнили якісну частину дослідження, надаючи індивідуальний погляд на проблеми окупації та деокупації. Було проведено шість глибинних інтерв'ю з жителями Крим, що дало змогу отримати різноманітні особисті історії та бачення щодо майбутнього півострова після деокупації. Важливою частиною дослідження стали дев'ять інтерв'ю з експертами. Ці інтерв'ю були спрямовані на аналіз специфічних аспектів реінтеграції: правових питань, освіти, культурної політики, мовної проблематики, ролі пам'ятників та соціальної згуртованості. 

Кількісне дослідження складалося з всеукраїнського опитування “Когнітивна деокупація Криму” та проводилося методом телефонних інтерв’ю за допомогою комп’ютера (CATI), де використовувалася спеціально розроблена анкета.

Важливим етапом дослідження став моніторинг Telegram-каналів, який проводився у два етапи: текстологічний аналіз для виділення основних тем, які найчастіше обговорюються в Telegram-каналах та детальніший аналіз на основі ключових тем і слів, що дозволило зрозуміти, як жителі Криму обговорюють теми деокупації, які настрої щодо України та які питання викликають найбільшу увагу серед мешканців півострова. 

Моніторинг Telegram-каналів України був спрямований на аналіз інформаційного простору, зокрема публікацій, коментарів та реакцій, пов'язаних із темою Криму, таких як статус півострова після деокупації, освіта, національні питання, меморіалізація та мілітаризація.