В Україні у вересні 2019 року добре та дуже добре ставилося до Росії 54% українців, погано або дуже погано — 35%, 12% не визначилися;  

За весь період спостережень (з 2008 до 2019) українці краще ставилися до Росії, ніж росіяни до України.  У вересні 2019 року, вперше за роки моніторингу, кількість тих, хто добре ставиться в Росії до України більша, ніж в Україні до Росії – 56%. Погано або дуже погано до України ставляться 31% опитаних, тобто зараз  росіянидещо краще ставляться до України, ніж українці до Росії (56% у порівнянні з 54%, різниця невелика, у 2 відсоткових пункти).

З 9 по 11 жовтня КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. 

В жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: президента Зеленського (73% і 66%), прем'єр-міністра Гончарука (17% і 10%) і спікера парламенту Разумкова (33% і 27%). 

Дослідження щодо оцінки розмірів тіньової економіки в Україні проводилося у 2019 році Київським міжнародним інститутом соціології в рамках проекту SHADOW, який фінансується Європейською Комісією за програмою HORIZON 2020 (GA no. 778188).

Завданням проекту є дослідження природи неформальної економіки та тіньових практик на пострадянському просторі.

Абсолютна більшість українців схвалюють скасування недоторканості народних депутатів України (89%), суддів (85%) та Президента України (77%). Разом з тим, майже 40% погоджуються, що скасування депутатської недоторканності збільшить залежність депутатів від президента України і зробить їх менш вільними у відстоюванні інтересів своїх виборців в Раді (50% не згодні з цим).

Більше половини населення не схвалюють скасування мораторію на продаж землі (52%). За думкою 64% українців, питання продажу землі сільськогосподарського призначення має вирішуватися на референдумі.

Основними мотивами голосування  на президентських виборах були: ідеї та пропозиції кандидатів (23,5%),  можливості кандидата забезпечити мир на Донбасі (20%) та привабливість особистості (16%).   Відмінність мотивів голосування за кандидатів полягає у тому, що  Зеленського більше підтримували як «нового» кандидата, Петра Порошенка – як кандидата, який вже багато зробив для України і зможе домогтися вступу України до НАТО, Юрія Бойка – як кандидата, що зможе забезпечити мир на Донбасі, а Юлію Тимошенко – як кандидата, що має стратегію розвитку країни.