Оцінка діяльності урядів у боротьбі з пандемією COVID-19 ще досить висока, однак вона  поступово падає. Порівняно з минулою весною загроза захворювання також вважається значною, проте сьогодні людям у більшості країн вона здається дещо перебільшеною. Обмеження на поїздки широко визнаються як засіб боротьби з пандемією. Жертвування правами людини також присутні, але не без критики. Ставлення до вакцин вельми позитивне, хоча тінь сумніву залишається значною і навіть домінує в низці країн.

Станом на 5-7 лютого одразу три партії мають підтримку, яка відрізняється в межах статистичної похибки, то фактично ці три партії «ділять» перше-третє місця. Крім цього, четверта партія мінімально відстає від формальних лідерів (і її підтримка нижча в межах похибки порівняно з партією, що посідає формально третє місце в рейтингу). Отже, відносно найбільше голосів отримали б партія «ЄС», за яку віддали б свій голос 12,2% серед усіх респондентів і 18,1% серед тих, хто визначився з вибором; партію «ОПЗЖ» – відповідно, 11,4% і 16,8%; партія «Слуга народу» – 10,5% і 15,5%; партія «Батьківщина» – 8,9% та 13,2%. Далі йдуть «Сила і честь» (відповідно, 4,3% і 6,3%) та Радикальна партія (3,5% і 5,2%). Дещо нижче прохідного бар’єру мають «Партія Шарія» (2,6% та 3,9%), «Голос» (2,5% і 3,7%) та «Українська стратегія Гройсмана» (2,1% та 3,2%).

Враховуючи чутливість питань, пов’язаних з різними «заборонами», КМІС було сформульовано два варіанти запитання. Для коректності була застосована процедура «split-sample», відповідно до якої половині випадково відібраних респондентів вибірки ставилося одне формулювання запитання, другій половині – друге формулювання. Експеримент з різницею у формулюваннях запитань показав, що тих, хто підтримує рішення РНБОУ (це більшою мірою населення Заходу і Центру) і тих, хто не підтримує (це більшою населення Півдня і Сходу), приблизно порівну.

Загалом, 34,6% респондентів при такому формулюванні вважають заборону необхідним кроком, у той час як 40,8%, навпаки, вважають цей крок помилковим. Якщо на Заході і в Центрі відносно переважає підтримка кроку, то на Півдні, Сході і Донбасі більше тих, хто вважає такий крок помилкою.

Найбільшою довірою в українському суспільстві продовжують користуватися волонтери, звичайні люди у своєму населеному пункті, армія і Церква.

Волонтерам, які допомагають армії, довіряють 74% респондентів, що на 11 процентних пунктів вище, ніж у 2018 році. Волонтерам, які допомагають переселенцям, довіряють 66% респондентів (порівняно з 61% у 2018 році). Звичайним людям у своєму населеному пункті довіряють 67% (практично без змін порівняно з 2018 роком, коли показник був 68%). Збройним силам України довіряють 66%, що на 15 процентних пункти більше, ніж у 2018 році. Церкві довіряють 52% (у 2018 році – 51%).

Коментар Володимира Паніотто  на нашому YouTube каналі

Загалом, до всіх політиків відсоток тих, хто не довіряє, вище відсотку тих, хто довіряє, за винятком І. Смешка  (баланс +3,7%) і Д. Разумкова (+2,1%), для яких відсотки тих, хто довіряє і тих, хто не довіряє приблизно однакові. Найбільше респондентів довіряють В. Кличку (37,5% довіряють і 51,8% не довіряють, баланс довіри-недовіри становить -14,3%), В. Зеленському (35,6% проти 59,6%, баланс – -24%), В. Гройсману (30,9% проти 54,2%, баланс – -23,3%), Ю. Бойку (28,9% проти 48,4%, баланс – -19,5%), С. Притулі (27,3% проти 39,1%, баланс – -11,8%), Д. Разумкову (26,6% проти 28,6%, баланс – -2,1%), Ю. Тимошенко (26,2% проти 69%, баланс – -42,8%), О. Ляшку (25% проти 68,8%, баланс – -43,8%), П. Порошенку (22,7% проти 74,4%, баланс – -51,7%) та І. Смешку (22,3% проти 18,7%, баланс – +3,7%).  Рівень довіри до інших політиків нижчий 20%.