Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 4-10 грудня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого були додані запитання щодо напрямку справ у країні та довіри окремим політичним діячам. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1200 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,4% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність для населення України, що проживає на підконтрольній Уряду території, та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

В Україні продовжує знижуватися частка тих, хто вважає, що справи розвиваються в правильному напрямку, хоча все одно наразі більшість населення оптимістично оцінюють ситуацію. Між травнем 2022 року і жовтнем 2023 року частка тих, хто вважає, що  справи розвиваються в правильному напрямку, знизилася з 68% до 60%, а до грудні 2023 року знизилася до 54%. Зокрема, частка тих, хто безумовно переконаний у правильності напрямку, знизилася за весь період з 32% до 13%.  

Водночас частка тих, хто вважає, що справи йдуть у неправильному напрямку, зросла з 16% у травні 2022 року до 29% у жовтні 2023 року і до 32% у грудні 2023 року (хоча частка тих, хто безумовно переконаний у неправильності напрямку, становить 12%).

Графік 1. На Вашу думку, справи в Україні розвиваються у неправильному чи правильному напрямку?

 Незалежно від регіону проживання приблизно однакова частка населення (50-58%) вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку (і частка тих, хто так вважає, переважає частку тих, хто бачить неправильний шлях розвитку країни).

Графік 2. Напрямок справ в регіональному вимірі

Респондентам ставилося запитання «Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте наступним українським публічним діячам? Якщо Ви не знаєте його чи її, так і скажіть.», де респонденти мав обрати «зовсім не довіряю», «скоріше не довіряю», «скоріше довіряю» і «повністю довіряю». Варіант «важко сказати» не зачитувався, але його можна було відмітити, якщо сам респондент так наполягав. Це важливий методичний момент, оскільки раніше ми публікували дані довіри суспільним інституціям, де опція «важко сказати» зачитувалася (а крім цього інституції сприймаються трохи інакше, ніж персоналії). У випадку Президента її обрали багато респондентів, які у разі її відсутності, як можна бачити на графіку 3, скоріше обирають «довіряю» (тому показник довіри на графіку помітно вище)[1].

Отже, серед 9 політиків, про яких ми запитували, найвищу довіру має В. Зеленський, якому довіряють 77% українців (хоча показник довіри знизився з 90% у травні 2022 року), а не довіряють – 22% (у травні 2022 року показник становив 7%). Далі йде С. Притула, якомудовіряють 69%, не довіряють – 25% (показники довіри порівняно з травнем 2022 року дещо погіршилися). До трійки лідерів за довірою також належить В. Кличко з показниками довіри 52% і недовіри – 43%. Проте у випадку В. Кличка досить значне просідання довіри – у травні 2022 року йому довіряли 74%, не довіряли – 18%.

Таким чином, якщо ми запитуємо про (не)довіру Президенту (як інституції) і одразу говоримо, що респондент серед варіантів відповідей для вибору має «важко сказати», 62% відповідають, що довіряють йому, 20% – «важко сказати», 18% – не довіряють. Якщо ж ми запитуємо про довіру В. Зеленському (як персоналії) і варіант «важко сказати» не пропонуємо (і відмічаємо тільки за ініціативним наполяганням респондента), 77% відповідають, що довіряють йому, 1% – «важко сказати», 22% – не довіряють. Впливає зачитування чи не зачитування варіанту «важко сказати», а крім цього В. Зеленський як персоналія може сприйматися зрозуміліше пересічним респондентам, ніж більш абстрактна інституція Президент України.

Далі йде група політиків, яким довіряє досить значна частка респондентів, хоча вони мають негативний баланс довіри-недовіри (тобто їм не довіряють більше людей, ніж довіряють). Так, 33% респондентів довіряють А. Єрмаку, не довіряють – 51% (у травні 2022 року співвідношення було 43% проти 23%, тобто значно більше довіряли). П. Порошенко – єдиний у переліку, у кого показники довіри зараз кращі, ніж у травні 2022 року. Так, 27% довіряють зараз колишньому Президенту, не довіряють – 68% (у травні 2022 року співвідношення було 16% проти 80%). Також у цій групі Д. Разумков, якому довіряють 25%, не довіряють – 37% (у травні 2022 року було 35% проти 25%), хоча в його випадку треба враховувати, що 33% не знають його.

Також у списку були Ю. Тимошенко, Ю. Бойко і О. Арестович. Ю. Тимошенко зараз довіряють 10%, не довіряють – 87% (у травні 2022 року їй довіряли 18%, не довіряли – 74%). Ю. Бойку довіряють 9%, не довіряють – 71% (раніше співвідношення було 11% проти 66%).

Ставлення до О. Арестовича стало діаметрально протилежним. У травні 2022 року більшість українців йому довіряли – 62% проти 21%, які не довіряли. Станом на грудень 2023 року йому довіряють 11%, не довіряють – 78%.

Графік 3. Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте наступним українським публічним діячам? Якщо Ви не знаєте його чи її, так і скажіть.

У таблиці нижче поточний рівень довіри політичним діячам наведений у регіональному розрізі.

Таблиця 1. Довіра політичним діячам у регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Оптимізм українців стає більш «стриманим», саме тому ми і бачимо зниження частки тих, хто вважає правильним напрямок розвитку країни. Утім, враховуючи надскладний цей рік і високу невизначеність щодо майбутнього, те, що більшість вважають напрямок справ правильним, є досить гарним для суспільства показником.

Водночас довіра громадськості до окремих політиків насправді є гарним приводом для них ще раз відчути настрої українців та ретельно обдумати своє майбутнє. Можна сперечатися про (не)обґрунтованість довіри чи недовіри певному політику, але якщо ми фіксуємо стабільно високу недовіру і запит суспільства на нових лідерів (тільки цього разу більш компетентних, більш прозорих та підзвітних), не варто очікувати на різку зміну, тобто що українці різко почнуть довіряти («згуртування навколо прапора» і зростання довіри В. Зеленському – унікальний випадок). Можливо, таким політикам варто трансформувати свою діяльність в інші суспільно корисні напрямки – просувати Україну закордоном, стимулювати українську економіку, займатися візіонерством, підтримувати розвиток молодіжних лідерських ініціатив тощо.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте наступним українським публічним діячам? Якщо Ви не знаєте його чи її, так і скажіть. РАНДОМІЗАЦІЯ ЗАЧИТУВАННЯ