КИЇВСЬКИЙ
МІЖНАРОДНИЙ
ІНСТИТУТ
СОЦІОЛОГІЇ
соціологічні та
маркетингові
дослідження
 
office@kiis.com.ua

ESC or click to close

Сприйняття ЛГБТ людей та їх прав в Україні: результати телефонного опитування, проведеного 26 травня - 5 червня 2023 року

Пресреліз підготовлений Виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

 

Упродовж 26 травня - 5 червня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого на замовлення ГО «Наш світ» були додані запитання щодо ЛГБТ людей в Україні та їх прав. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2013 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 2013 респондентів 70 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 1).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.


 

Нижче наведені основні результати опитування. За цим посиланням Ви можете ознайомитися з повним звітом українською мовою, а за цим посиланням – публікація ГО «Наш світ».

 

Ставленнядо ЛГБТ Людей
  • В Україні зберігається досить істотна частка тих, хто негативно ставиться до ЛГБТ людей – 34% (при цьому варто враховувати, що частина респондентів могли приховати своє негативне ставлення). Утім, за останній рік частка таких людей знизилася з 38% до 34%. Водночас є ріст з 13% до 15.5% тих, хто має позитивне ставлення. Важливим є те, що сумарна кількість тих, хто ставиться позитивно або байдуже – 61%, тобто це більшість населення країни (хоча переважає саме байдуже ставлення – 45%) (у 2022 році позитивно або байдуже ставилися 58%);
  • 68% респондентів позитивно ставляться до того, що ЛГБТ люди беруть участь у спротиві російському вторгненню і лише 10% ставляться до цього негативно (у 2022 році показники були, відповідно, 66% і 11%). Серед усіх демографічних категорій переважають позитивні оцінки (переважно не менше половини схвалюють і не більше 16% не схвалюють);
  • При цьому серед тих, хто байдуже ставиться до ЛГБТ людей, переважна більшість схвально ставляться до участі ЛГБТ людей у війні проти росії.
 
Права ЛГБТ людей в Україні
  • 67% респондентів погоджуються, що ЛГБТ люди повинні мати однакові з іншими громадянами права, причому показник зріс з 64% у 2022 році до 67% зараз. Не вважають так – 26% (у 2022 році було стільки ж);
  • Навіть серед тих, хто загалом негативно ставиться до ЛГБТ людей, 47% погоджуються, що вони повинні мати однакові з усіма громадянами права;
  • Водночас підтримують запровадження реєстрованого партнерства без права усиновлення – 28%, виступають проти – 39%. Утім, по-перше, показники стали кращими: у 2022 році 24% підтримували і 42% не підтримували цю ідею. По-друге, є ще 26% тих, кому байдуже (у 2022 році – 27%). Разом ті, хто відповіли «так» і «байдуже» становлять 54%, що переважає кількість противників (у 2022 році аналогічний показник був 51%);
  • Багато сумнівів виникає навіть у тих, хто позитивно ставиться до ЛГБТ людей (серед них 20% проти). Хоча лише серед категорії тих, хто негативно ставиться, 70% проти, а 26% або підтримують, або їм байдуже. Серед же категорії тих, кому загалом байдуже до ЛГБТ людей, 30% підтримують реєстроване партнерство, а 40% відповіли, що їм байдуже.
 

 

 


           

Додаток 1. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

 

 

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на травень 2023 року ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 8.3 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 16% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2022 року 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірку не потрапив жоден респондент, який наразі проживає в окупованому населеному пункті (разом з цим із загалом 2013 респондентів 70 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований; зараз ці респонденти проживають в одному з населених пунктів на території, що контролюється Урядом України). За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня 2022 року були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні 2022 року методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні 2022 року ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.

 


15.6.2023
ФІЛЬТР ЗА ДАТОЮ
Рік:
Місяць: