Пресреліз підготовлений Виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 26 травня-5 червня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1029 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1029 респондентів 38 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Суспільні настрої в Україні характеризуються дуже високим оптимізмом: як вірою в Перемогу України, так і очікуваннями, що країна досягне суттєвого прогресу в соціально-економічних питаннях. Крім цього, після російського вторгнення значно зросла довіра до різних державних інституцій[1]. Водночас лишається відкритим питання щодо доцільності оновлення органів влади після Перемоги. Тому КМІС поставив респондентам запитання, наскільки серед них є запит на оновлення центральної влади після Перемоги: Президента, парламенту, Уряду (див. Додаток №1 для розуміння формулювання запитання).

Переважна більшість українців (73%) підтримують оновлення центральної влади на тому чи іншому рівні. Разом з цим найбільший запит на оновлення стосується Верховної Ради – 69% респондентів хотіли б змінити парламент після Перемоги. Далі йде Уряд – його хотіли б змінити 47% респондентів.

Найменше респондентів – 23% – хотіли б змінити після Перемоги Президента.

Графік 1. На Вашу думку, після Перемоги у війні для відновлення країни потрібно чи не потрібно перезавантажити та замінити центральну владу – Президента, Уряд, Верховну Раду? Оберіть усе, що підходить.

У таблиці нижче дані наведені в регіональному вимірі[2]. У всіх регіонах ситуація доситьблизька: загалом є підтримка оновлення влади, особливо на парламентському рівні. Водночас у всіх регіонах не більше чверті підтримують зміну Президента.

Таблиця 1. Доцільність зміни центральної влади після Перемоги України у регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Україна є яскравим прикладом «ефекту гуртування довкола прапора»: хоча підтримка дій центральної влади поступово знижувалася перед початком 2022 року, проте після широкомасштабного вторгнення населення «розставило пріоритети» і наразі ми бачимо загалом високу підтримку дій влади – для досягнення Перемоги.

Разом з цим це не знімає наявне бажання українців до оновлення влади, до приходу більш чесних і компетентних управлінців на різних рівнях. Окрім Президента В. Зеленського, запит на оновлення парламенту і Уряду – відчутний. Українці згуртувалися для відсічі ворогу, але не означає «заплющити очі» на зловживання чи некомпетентність певних політиків чи урядовців.

Хоча в цьому опитуванні ми не ставили відповідне запитання, проте ще більший запит, вочевидь, стосується оновлення суддівської та прокурорської систем, чиї показники довіри – найнижчі. Будемо сподіватися, що представники різних гілок влади дійсно зрозуміють настрої українців та після Перемоги Україна зможе піти шляхом очищення та розбудови оновлених ефективних інституцій.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

На Вашу думку, після перемоги у війні для відновлення країни потрібно чи не потрібно перезавантажити та замінити центральну владу – Президента, Уряд, Верховну Раду? Оберіть усе, що підходить. МОЖЛИВО ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ

(% серед усіх респондентів)

* Для графіку 1 і таблиці 1 для візуалізації % у цій опції додався до Президента, Уряду, Верховної Ради. Наприклад, 46% обрали зміну Верховної Ради як окремий варіант. Відповідно, зміни Верховної Ради прагнуть і ці 46%, і 23% тих, хто взагалі прагне зміни всіх. Тому загалом показник для Верховної Ради – 69%.

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на травень 2023 року ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 8.3 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 16% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2022 року 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірку не потрапив жоден респондент, який наразі проживає в окупованому населеному пункті (разом з цим із загалом 1029 респондентів 38 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований; зараз ці респонденти проживають в одному з населених пунктів на території, що контролюється Урядом України). За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня 2022 року були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні 2022 року методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні 2022 року ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.