Пресреліз підготовлений президентом КМІС Володимиром Паніотто і виконавчим директором Антоном Грушецьким

Упродовж 29 вересня-9 жовтня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо в травні 2022 року серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1010 респондентів 22 респондентів до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований). Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше.

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Ставлення до постаті Сталіна є одним з показників, що характеризують рівень декомунізації у суспільстві.   КМІС час від часу ставить запитання щодо ставлення до Сталіна у різних формулюваннях.  У дослідженні вересня-початку жовтня 2023 ми запитували чи вважають респонденти Сталіна великим вождем (див. таблицю Д1 у Додатку).  Результати представлені у графіку 1.

Графік 1. Ви згодні чи не згодні з твердженням: «Сталін був великим вождем»?, %

Як бачимо, погоджується тільки 9%,  72% не вважають Сталіна великим вождем, а 18% вагаються.

Кількість тих, хто вважає Сталіна великим вождем, збільшується з Заходу на Схід (Захід – 6.2%, Центр – 7.1%, Південь – 9.6%, Схід – 15.4%).   Різниці за статтю практично немає,  з віком кількість тих, хто вважає Сталіна великим вождем, трохи збільшується, але несуттєво (від 9% у віці 18-29 років до 12% у віці 70 років і старші), різниця за освітою дуже незначна.

На графіку 2 динаміка відсотку тих, хто вважає Сталіна великим вождем. Як бачимо, у 1991 році відразу після проголошення незалежності України таких було 27%. Далі цей відсоток зростав і у 2002 таких було майже 40%.  Зауважимо, що у цей період зростав також рівень бідності, можливо, що це відбиває певне розчарування населення України у тих змінах, які відбулися.  А далі відсоток тих, хто вважає Сталіна великим вождем, знизився з 39% до 9%.

Графік 2. Динаміка кількості українців, які вважають Сталіна великим вождем, %

В травні-червні 2023 року ми задавали інше запитання щодо ставлення до Сталіна у формулюванні «Як Ви особисто в цілому ставитесь до Сталіна?». Респондент міг обрати одну з відповідей: «з захопленням», «з повагою», «з симпатією», «байдуже», «з неприязню, роздратуванням», «зі страхом», «з огидою, ненавистю». Перші три опції фактично відповідають позитивному ставленню до Сталіна, останні три – негативному (див. прес-реліз https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1130&page=1).   У червні 2023, а ми певні, що і зараз,  більшість українців – 61% – мали негативне ставлення до Сталіна і лише 4% – позитивне (ще 26% байдуже ставляться до нього).  Динаміка ставлення до Сталіна наведена у графіку 3.

Графік 3. Як Ви особисто в цілому ставитеся до Сталіна?

По деяких роках є результати дослідження Левада-центру, що репрезентативні для населення росії і отримані за допомогою такого самого запитання (російська незалежна недержавної дослідницька організація «Левада-Центр» примусово внесена до реєстру некомерційних організацій Росії, що виконують функції іноземного агента). Результати порівняння наведені на графіку 4.

Графік 4. Динаміка кількості українців та росіян, які вважають Сталіна великим вождем, %

Як бачимо, у 1991-1992 практично не було різниці у кількості тих, хто вважав Сталіна великим вождем, у 2016 різниця вже була статистично значущою (5 відсоткових пунктів), а не дуже великою.  У нас немає даних за 2017-2020 рік, але можна припустити, що далі розходження стрімко зростало. У 2021 різниця склала уже 40% (відсоткових пунктів), а 2023 – 45%.  Частка росіян, хто так чи інакше згоден з тим, що Сталін великий вождь, з 2021 року практично не змінилася: так вважають 54% опитаних (у травні 2021 – 56%), але частка тих, хто не згоден із цим судженням, зменшилася, вона становила 12% (у травні 2021 – 14%), тобто різниця не змінилася.

Ще більш разюча різниця у динаміці особистого ставлення українців і росіян до Сталіна  (див.графік 5).  На графіку відсоток тих, хто позитивно ставиться до Сталіна.

Графік 5. Порівняння позитивного ставлення до Сталіна в Україні і росії, %

* Дані за 2022 рік відсутні, тому ілюстративно наведені змодельовані результати.

Якщо в 2012 році в Україні і росії приблизно однакова частка населення позитивно ставилися до Сталіна, то далі в Україні загалом ставало менше симпатиків радянського диктатора, а в росії, навпаки, стрімко зростала прихильність до нього і зараз більшість населення мають позитивне ставлення. У росії між 2012 і 2023 роками частка тих, хто позитивно сприймає Сталіна, зросла з 28% до 63%.

В. Паніотто, коментар до результатів опитування:

Ставлення до Сталіна є чутливим індикатором успіху процесів декомунізації в Україні і особливо показовим індикатором різниці між українським і російським суспільством.  Якщо зараз 9% українців вважає Сталіна великим вождем і 4% ставиться до нього позитивно, то в росії 54% вважають великим одного з найжорстокіших тиранів в історії людства, а 63% ставляться до нього з захопленням, з повагою чи з симпатією. Більш того, за даними того ж Левада-центру останні 10 років (з 2012) Сталін очолює список найбільш видатних людей всіх часів і народів з точки зору населення росії, Таблиця А. (див. https://www.levada.ru/2021/06/21/samye-vydayushhiesya-lichnosti-v-istorii/)

Таблиця А. Назвіть, будь ласка, 10 найбільш видатних людей всіх часів і народів (фрагмент таблиці)

  Фактично, Сталін став національним героєм росії.   Таке ставлення до Сталіна, яке стимулюється пропагандою,  є важливою складовою частиною сучасної культури росії, воно створює підгрунтя для встановлення диктатури сталінського типу в росії і сприяє підтримці агресивної зовнішньої політики росії.

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

Ви згодні чи не згодні з твердженням: «Сталін був великим вождем»?

Додаток 2. Таблиці

Таблиця Д1.  Ви згодні чи не згодні з твердженням: «Сталін був великим вождем»?

Таблиця Д2.  Регіональний розподіл відповідей на запитання чи був Сталін великим вождем.

Таблиця Д3.  Стать і розподіл відповідей на запитання чи був Сталін великим вождем.