Пресреліз підготовлений виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким

Упродовж 29 листопада-9 грудня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1031 респондента, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. КМІС раніше наводив фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу».

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Останні тижні дуже напружені через блокування в Конгресі США виділення додаткової допомоги Україні, а також з огляду на проблеми з отриманням належної допомоги від інших Західних партнерів. За даними нашого минулого дослідження (жовтень 2023 року) у період з вересня 2022 року до жовтня 2023 року з 15% до 30% стало більше тих, хто вірить, що Захід втомився від України та хоче від України поступок на користь росії[1]. Також з лютого 2023 року до жовтня 2023 року з 22% до 49% стало більше тих, хто вважає, що росія володіє занадто великими ресурсами та ще довго може вести війну проти України[2]. Українці хоч і зберігають оптимізм, але, вочевидь, він стає усе більше стриманим.

На початку грудня 2023 року КМІС поставив українцям запитання, а чи взагалі за належної підтримки Заходом (зброєю, фінансами, санкціями) Україна може досягти успіху? Чи, навпаки, незалежно від підтримки Заходу росія володіє занадто великими ресурсами? Абсолютна більшість українців – 87% – вважають, що якщо Захід буде належно допомагати Україні зброєю, фінансами, санкціями, то Україна зможе завдати невдач росії та досягти прийнятного результату. Вважають росію занадто сильною незалежно від підтримки Заходу – 7%. Решта 6% не визначилися зі своєю думкою.

Графік 1. А яка Вашу думка щодо можливості України досягти успіху у війні за умови належної підтримки Заходу?

У всіх регіонах абсолютна більшість населення вірять, що за належної підтримки Заходу Україна може завдати невдач росії. Зокрема, на Сході таких 79%, на Півдні – 85% (проти, відповідно, 9% і 10%, які вважають росію занадто сильною).

Графік 2. Можливість досягнення Україною успіху за належної підтримки Заходу в регіональному вимірі

Разом з цим через високий ризик суттєвого зниження підтримки з боку Заходу ми поставили запитання, яка стратегія дій для України буде кращою. Ми повністю усвідомлюємо, що існую десятки, якщо не сотні, різних параметрів, які можуть визначати комплексні стратегії дій із своїми перевагами та ризиками. Проте для зручності респондентів і для розуміння загальних тенденцій у суспільних настроях ми сформулювали для респондентів дві такі умовні стратегії:

• Бойові дії припиняються. Україна зберігає контроль над територіями, які зараз контролюються, а окуповані території офіційно не визнаються частиною росії. Захід надає Україні серйозні гарантії безпеки або навіть членство в НАТО. Проте визволення окупованих територій відкладається на невизначене майбутнє;
• Бойові дії продовжуються. Україна продовжує намагатися тиснути на російських окупантів та шукати слабкі місця, що перешкоджає їм закріплювати свою владу на окупованій території. Також  є можливість, хоч може і повільно, але потроху визволяти території. Але також є загроза для територій, які зараз контролюються Україною.

Більшість респондентів – 58% – наразі схиляються до думки, що навіть у разі суттєвого скорочення Західної допомоги варто все одно продовжувати бойові дії для тиску на окупантів, навіть з урахування ризиків для територій, які контролюються Україною зараз. Разом з цим кожен третій респондент (32%) вважає, що краще йти на припинення бойових за умов дійсно серйозних гарантій безпеки від Заходу, навіть якщо визволення окупованих територій затягнеться на невизначений термін. Решта 10% не змогли визначитися зі своєю думкою.

Графік 3. На Заході і в Україні можна зустріти думки, що Захід може суттєво скоротити свою допомогу Україні. У разі якщо дійсно Захід суттєво скоротить допомогу, яку з цих стратегій дій України Ви підтримаєте в більшій мірі?

Стосовно питання стратегії дій у разі суттєвого скорочення Західної допомоги простежуються певні регіональні відмінності. На Заході і в Центрі більше респондентів (відповідно, 64% і 65%) виступають за в будь-якому випадку продовження бойових дій. Хоча в цих регіонах також істотна частка (чверть населення) висловилися на користь припинення бойових дій.

Натомість на Півдні і Сході думки розділилися приблизно навпіл з лише незначним переважанням думки про продовження бойових дій. Так, на Півдні 46%, а на Сході 47% вважають, що навіть в умовах обмеженої Західної допомоги бойові дії мають продовжуватися. Водночас, відповідно, 40% і 42% готові на припинення бойових дій.

Варто одразу зазначити, що в цьому випадку важливу роль відіграє фактор близькості до лінії фронту. Південь і Схід значно ближчі до зони активних бойових дій, що значною мірою зумовлює вищу готовність в умовах обмеження допомоги на припинення бойових дій (хоча, нагадаємо, абсолютна більшість у цих регіонах вірять, що з належною допомогою Україна може досягти успіху).

Графік 4. Дії у разі суттєвого скорочення допомоги від Заходу в регіональному вимірі

А. Грушецький, коментарі до результатів опитування:

Від початку російського вторгнення багато Західних політиків, експертів, журналістів дивувалися оптимізму українців. Один з основних факторів, який психологічно підтримував українців та дозволяв більш упевнено дивитися в майбутнє – підтримка Заходу. Українці не відчували себе самотніми у боротьбі з росією, а вважали боротьбу спільною справою. Так, у вересні 2022 року на тлі успішної Харківської операції 80% українців вважали успіхи української армії спільним досягненням і спільним результатом дій України і Заходу. У лютому 2023 року 81% українців вважали, що співробітництво України і Заходу для відсічі російській агресії – це «win-win» ситуація, коли у виграші і сама Україна, і також Захід.

Українці і зараз вірять, що належна підтримка Заходу дозволить досягти результату. Саме тому українцям прикро і боляче бачити, що за пафосними «We stand with Ukraine» від держав із сукупним ВВП, який обчислюється трильйонами доларів, реальна допомога була не такою швидкою, недостатньою в обсязі та номенклатурі, а в останній час узагалі забуксувала. Усе більше і більше українців (і не тільки) будуть бачити в цьому лицемірство і зраду від начебто друзів.

Тому ми закликаємо керівників та громадськість Заходу бути відповідальними та дати все необхідне Україні для виживання та успішної відсічі агресії. Ціна – не лише виживання України та українців, а збереження ціннісного ядра Західної цивілізації. Зрада України та спроба віддати Україну жорсткому агресору не умиротворить росію, а тільки доведе можливо незворотну ерозію цінностей та ідей Заходу, його розклад та фактичний шлях до суїциду.

Окремо варто прокоментувати бачення дій у разі скорочення допомоги від Заходу. Ми бачимо, що більшість навіть у таких скрутних умовах зберігають віру у важливість боротьби та тиску на ворога. Проте дуже можливо, що у разі дійсно суттєвого обмеження допомоги та більшого відчуття наслідків цього громадянами, громадська думка швидко зміниться. І в цьому випадку позиція Заходу також лишається принципово важливою – чи буде мати Україна (хоча би підконтрольні території) дійсно серйозні гарантії безпеки чи Захід знову хоче запропонувати чергову версію Будапештського меморандуму?

Додаток 1. Формулювання запитань з анкети

А яка Вашу думка щодо можливості України досягти успіху у війні за умови належної підтримки Заходу? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ

На Заході і в Україні можна зустріти думки, що Захід може суттєво скоротити свою допомогу Україні. У разі якщо дійсно Захід суттєво скоротить допомогу, яку з цих стратегій дій України Ви підтримаєте в більшій мірі? РАНДОМІЗАЦІЯ ПОРЯДКУ