До тих пір, поки не пройшла реєстрація партій і кандидатів, будь-який список претендентів має право на існування. Тим часом, рейтинг того чи іншого кандидата залежить від того, скільки в списку кандидатів з того ж електорального поля – чим їх більше, тим менше рейтинг кожного з кандидатів. Те саме стосується і партій. Крім цього, істотну роль відіграє, хто зазначається лідером партії. Тому зараз, до реєстрації списків кандидатів/партій, усі отримані дані про рейтинги умовні і залежать від списку, запропонованого респондентам. Водночас, чим більш відмінні списки, тим менш обґрунтованим є порівняння результатів, отриманих з різними списками. Крім цього, на результати опитування впливає ряд факторів, як, наприклад, метод опитування (телефонне опитування чи опитування методом face-to-face, а «всередині» цих методів також вплив має конкретна реалізація – наприклад, повністю випадкова вибірка чи квотна вибірка), порядок і контекст запитань в анкеті (в т.ч. вплив має, яке запитання ставиться раніше – про парламентські чи президентські вибори) тощо.

Більшість респондентів – 54,4% – вважають, що за останні 2 роки фінансове становище їхньої родини погіршилося. Про покращення говорять 11,3% респондентів, а 33,6% стверджують, що нічого не змінилося за цей період.

Разом з цим, респондентам ставилося запитання, що, на їхню думку, є головною причиною економічної кризи в Україні і пропонувалося обрати з 4 варіантів. Найбільше респондентів – 42,9% – вважають основною причиною високий рівень корупції. Трохи менше респондентів (33,8%) пояснюють кризу некомпетентністю влади. 

Серед жителів Харкова переважають позитивні оцінки напрямку справ у місті: 48% вважають, що справи розвивають у правильному напрямку, проти 32,8%, які, навпаки, вважають, що вони розвиваються в неправильному напрямку.

Серед запропонованого переліку сфер розвитку найбільше респондентів обирали медицину – 68,3%. Топ-сферами також є ремонт житлового фонду (54,1%), внутрішньоквартальні дороги (49,6%), соціальний захист населення (45,4%) і двори та прибудинкові території (41,5%).

Більшість респондентів (69%) змогли пригадати принаймні рік, в якому відбулася аварія. Проте, лише трохи більше половини опитаних (52%) знають точну дату.  Незважаючи на те, що опитування проводилось у дати, близькі до роковин аварії, майже третина населення України (31%) не змогли пригадати рік аварії, майже половина населення (48%) на знають точну дату.

У порівнянні з опитуванням, яке проводилося рік тому, частка українців, які змогли пригадати точну дату аварії на ЧАЕС зросла з 40% до 52%, а частка тих, хто знає принаймні рік майже не змінилася (опитування 2020 року зафіксувало 68% таких українців).