Упродовж 22 лютого-6 березня 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнського опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 985 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 985 респондентів (перша хвиля) (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних нами респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку нам вдалося опитати лише 1 респондента (з 985), який наразі проживє в окупованих населених пунктах. Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу» (див. Додаток 2).

Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Головні висновки:

1) Загальна ситуація, у порівняння з груднем 2021 року, принципово не змінилася. Це проявляється в двох аспектах. По-перше, респонденти так само вказують на те, що частіше відчували негативні емоції від потенційно конфліктного спілкування на політичні теми, ніж на некоректність у поведінці співрозмовників під час такого спілкування. По-друге, більше половини опитаних відчувають той чи інший рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості. При цьому розмір різних категорій респондентів у відповідності з виразністю їх міжособистісної політико-психологічної напруженості (низька, середня чи висока) залишився приблизно на тому ж рівні.

2) Порівняно сильніша міжособистісна політико-психологічна напруженість характерна для жителів Сходу та Півдня України. При цьому серед тих, хто переїхав на нове місце після початку війни, напруженість є нижчою.

3) Фіксується загальна тенденція до підвищення загальної кількості населення без міжособистісної політико-психологічної напруженості зі збільшенням віку. Але саме середні вікові групи (особливо від 40 до 59 років) характеризуються актуалізацією середньої та високої напруженості на політичному грунті.

4) Найсильніша міжособистісна політико-психологічна напруженість спостерігається серед потенційних виборців політичної партії «Європейська солідарність». В інших електоральних групах напруженість відчутно нижча.

Міжособистісна політико-психологічна напруженість є різновидом дистресу (руйнівного стресу), що виникає внаслідок надмірної зацікавленості індивіда політичними процесами, а також неконструктивної комунікації з даного приводу з оточуючими людьми. Міжособистісна політико-психологічна напруженість також може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які мають потребу у постійному обговоренні політичних проблем.

З метою вивчення вказаної проблеми був використаний експрес-варіант методики «Міжособистісна політико-психологічна напруженість» (далі – МППН-ЕВ, див. Додаток 1), який дозволяє оцінити міжособистісну політико-психологічної напруженість як нормальну, середню або високу.

Частота випадків, що обумовлюють міжособистісну політико-психологічну напруженість; її узагальнені показники

МППН-ЕВ включає два індикатори, що сигналізують про міжособистісну політико-психологічну напруженість респондента – його власні негативні емоції внаслідок такого спілкування, а також оцінка поведінки опонентів, які під час обговорення політики вели себе, на думку респондента, некоректно.

Майже половина респондентів вказала, що відчували негативні емоції від спілкування з опонентами на політичні теми (Графік 1). За більше ніж рік кількість тих, хто не зміг пригадати таких випадків за останній місяць, дещо знизилася – з 55,4% до 51,5% При цьому зіткнення з чужою ворожістю під час відповідного спілкування, оминула більшу частку людей (Графік 2). Так, кількість тих, хто зазначив відсутність відповідного досвіду змінилися з 67,7% до 69,9%.

Як і наприкінці 2021 року, у лютому 2023 кількість тих, хто майже щоденно відчуває негативні почуття від суперечок на політичні теми, в кілька разів перевищує відповідну категорію, яка стикається з ворожістю співрозмовників (8,5% проти 2,0%).

Графік 1. Частота власних негативних почуттів під час дискусій на політичні теми за останні 30 днів, %

Графік 2. Частота неприйнятної поведінки співрозмовників під час дискусій на політичні теми за останні 30 днів, %

У подальшому використовується агрегований показник міжособистісної політико-психологічної напруженості, що обчислюється як сума окремих індикаторів МППН-ЕВ з подальшим групуванням отриманих значень у чотири інтервали. Внаслідок додавання показник може приймати значення від 0 (за останні 30 днів відповідні випадки були відсутні) до 8 (за обома характеристиками респондент обрав варіант відповіді «Практично кожного дня»).

З огляду на це, групування здійснювалося наступним чином: 1) 0 відповідає відсутності міжособистісної політико-психологічної напруженості за останні 30 днів; 2) значенням від 1 до 3 – низька міжособистісна політико-психологічна напруженість; 2) значенням від 4 до 6 – середня міжособистісна політико-психологічна напруженість; 3) якщо хоча б за одним з індикаторів було обрано варіант відповіді «Практично кожного дня», робився висновок про високу міжособистісну політико-психологічну напруженість респондента (значення від 7 до 8 також підпадають під це правило).

В результаті було виявлено, що трохи більше половини опитаних відчувають низьку, середню або високу міжособистісну політико-психологічну напруженість (Графік 3). У порівнянні з груднем 2021 року ситуація залишилася практично тією ж самою.

Графік 3. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості серед респондентів, %

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних соціально-демографічних групах

Розглядаючи респондентів у статевому вимірі, якщо орієнтуватися на її середній та високий рівень, можна сказати, що виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості є трохи вищою серед жінок, ніж серед чоловіків (Графік 4).

Графік 4. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від статі респондента, %

З точки зору вікового поділу можна зауважити кілька цікавих моментів (Графік 5). В цілому більш виразна міжособистісна політико-психологічна напруженість характерна для респондентів віком від 40 до 69 років. При цьому серед наймолодшої групи (18-29 років) спостерігається найменша кількість осіб з відсутністю політико-психологічної напруженості. Тобто залученість до конфліктного спілкування на політичну тематику серед них є найбільш поширеною, але з найслабшими негативними ефектами. Певне послаблення негативних ефектів комунікації на політичну тематику спостерігається у найстаршій віковій групі.

Графік 5. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від віку респондентів, %

У відповідності до регіонального ділення (Графік 6) міжособистісна політико-психологічна напруженість є більш виразною на Півдні та Сході України, хоча більша залученість до конфліктного спілкування на теми політичного характеру притаманна жителям Заходу та Центру. Цікавим є те, що респонденти, які змінили місце свого проживання через війну, відчутно менше відчувають ефекти міжособистісної політико-психологічної напруженості у порівнянні з тими, хто залишився на тому ж місці (Графік 7).

Графік 6. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від регіону проживання респондентів, %

Графік 7. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності зміни місця проживання, %

Рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості в різних національних та політичних групах

Нарешті, виміром, в якому фіксується група з найвищим рівнем міжособистісної політико-психологічної напруженості є електоральний (Графік 8; з відповідного графіку вилучені політичні сили, які були зазначені у відповідях менше ніж 50 респондентами, з огляду на потенційні коливання через випадкові похибки). Так, лише менше чверті потенційних виборців політичної партії «Європейська солідарність» не були залучені до конфліктної комунікацій, а середній або високий рівень відповідної напруженості є характерним більш ніж для 40% з них.

Симпатики інших партій, а також груп, які не визначилися або не планують іти на вибори є доволі схожими між собою та істотно відрізняються від потенційних виборців партії «Європейська солідарність». 

Графік 8. Виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості в залежності від електоральних переваг респондента, %

Додаток 1

Індикатори МППН-ЕВ

ppn1. Обговорення політиків та політичних подій з людьми, що відстоюють протилежну точку зору, може вести до негативних емоцій і вражень (наприклад, відчуття невдоволення співрозмовником, роздратування, імпульс висловлюватись на підвищених тонах тощо).

Наскільки часто за останні 30 днів Ви мали подібні відчуття під час або відразу після відповідного спілкування (не важливо, в реальному житті або в мережі Інтернет)?

1. Не можу пригадати таких випадків.
2. Один або два рази.
3. Кілька разів за місяць.
4. Кілька разів в тиждень.
5. Практично кожного дня.

ppn2. Говорячи про Ваших співрозмовників під час такого спілкування, як часто за останні 30 днів Ви стикались з тим, що Ваш співрозмовник вів себе неконструктивно (наприклад, порушував норми пристойності в спілкуванні, вперто не хотів Вас зрозуміти, був налаштований вороже тощо)?

1. Не можу пригадати таких випадків.
2. Один або два рази.
3. Кілька разів в місяць.
4. Кілька разів на тиждень.
5. Практично кожного дня.

Додаток 2. Методичні коментарі щодо репрезентативності телефонних опитувань, проведених під час війни

Навіть до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року існував ряд факторів, які негативно впливали на репрезентативність опитувань (наприклад, відсутність перепису понад 20 років). Повномасштабна війна, зрозуміло, значною мірою впливає на репрезентативність і ускладнює роботу соціологів, але не унеможливлює її. Доступ до надійних даних про стан настроїв у суспільстві лишається актуальним як для самих українців, так і для наших закордонних партнерів (які, як показали події останніх місяців, часто недооцінювали і не розуміли Україну та українців).

Водночас для збереження об’єктивності потрібно розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних опитувань. У першу чергу ми звертаємо увагу на масштабні переміщення населення. Станом на грудень ООН оцінює кількість українців-біженців у майже 7.9 млн. Вочевидь, з огляду на різні причини важко вважати ці дані однозначно точними, але загалом зрозумілий досить істотний масштаб від’їзду з країни. Немає точних даних щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова йде про близько половини. Серед близько 30 млн дорослих громадян (оцінки на момент повномасштабного вторгнення) можна приблизно оцінювати, що близько 15-20% виїхали закордон, а методом телефонних інтерв’ю неможливо забезпечити надійне опитування цих громадян. Ще більше громадян стали внутрішньо переміщеними особами, але вони значно меншою мірою впливають на якість телефонних опитувань, оскільки практично всі ці громадяни мають мобільні телефони і досяжні для участі в опитуванні (фактично 12% респондентів цього опитування – це ВПО).

Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз зв’язок практично відсутній. У травні 2,5-4% респондентів проживали на цих територіях, зараз у вибірці жителів цих територій – лише 1 респондент з 985 опитаних. За нашими оцінками на території, які станом на початок вересня були окуповані росією (окуповані після 24 лютого 2022 року), припадало близько 9% серед усього дорослого населення. Враховуючи масовий виїзд населення з цих територій (скоріше за все, мова йде про не менше половини населення), а  також що з цього періоду були визволені значні території Харківщини та Херсонщини, ми оцінюємо, що не більше 3-5% серед загалом дорослого населення України були недоступні через проблеми із зв’язком.

На нашу думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з «проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити те, що насправді думають). Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі «проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).

Ми провели у травні методичний експеримент, який показує, що громадяни, які зараз беруть участь в опитуваннях за демографічними характеристиками та змістовними настроями близькі до тих, які брали участь в опитуваннях до 24 лютого 2022 року. Попередньо ми бачимо деяке зміщення в сторону «проукраїнськи» налаштованих громадян, що позначається на до 4-6% відхиленнях для окремих запитань (у сторону більш частого обирання відповідей, що відповідають «проукраїнській» інтерпретації подій). Це, на нашу думку, у нинішніх умовах є досить оптимістичним показником.

Утім, цей експеримент не дає відповіді, наскільки зараз щирі у своїх відповідях респонденти. Для оцінки щирості відповідей на чутливі запитання у липні ми провели інший експеримент методом «задуманого знайомого». Результати засвідчили, що респонденти загалом щиро відповідають на запитання опитувань. Тобто у нас є підстави стверджувати, що під час інтерв’ю респонденти дійсно щиро відповідають на наші запитання.